10 ювілеїв знаменитих львів’ян у 2020 році

1
1199
10 ювілеїв знаменитих львів’ян у 2020 році

Уже традиційно на початку року Фотографії Старого Львова пропонують читачам познайомитися із знаменними датами року. І якщо у попередній публікації йшлося про події в історії Львова, то сьогодні розповідаємо про 10 видатних діячів нашого краю, ювілей яких відзначаємо у 2020 році.

Отож, цього року виповнюється:

Володимир Барвінський
  1. 25 лютого – 170 років від дня народження Володимира Григоровича Барвінського (1850–1883), українського письменника, публіциста, видавця, юриста, громадсько-культурного діяча. 1880–1883 — засновник і перший редактор газети «Діло» (найбільшої української газети в Галичині, що майже безперервно виходила від 1880 до 1939 р., ювілей якої відзначаємо теж цьогоріч). 30 листопада 1880 — організував перше українське народне віче у Львові, учасники якого вимагали від австрійських властей поліпшення державно-економічного становища галицьких українців, надання їм політичних, економічних, культурних прав. Помер 3 лютого 1883 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.
Осип Сорохтей. Автопортрет. 1938 рік
Осип Сорохтей. Автопортрет. 1938 рік

2. 28 лютого – 130 років від дня народження Осипа-Романа Йосафатовича Сорохтея (1890–1941), українського живописця, графіка, педагога, котрий народився в с. Баранівці (Баранчичі), Самбірського райну. закінчив учительську семінарію у Станіславі, згодом навчався у Краківській академії красних мистецтв, куди записався як українець. У час Першої світової війни перебував на фронті у лавах Легіону УСС. Учасник визвольних змагань.  Співпрацював зі сатиричним журналом «Зиз». Член АНУМ. Загалом знайдено понад тисячу його творів, більшість яких зберігається у Львівській галереї мистецтв та Івано-Франківському художньому музеї.

Степан Гайдучок – військовий лікар 4-ї Золочівської бригади Української Галицької Армії. 1919 р.
Степан Гайдучок – військовий лікар 4-ї Золочівської бригади Української Галицької Армії. 1919 р.

3. 13 березня130 років від дня народження Степана Степановича Гайдучка (1890–1976), українського лікаря, журналіста, редактора, громадського та культурно-просвітнього діяча, одного з перших українських фахівців із фізичного виховання і спорту. Співзасновник спортового товариства «Україна», активний діяч пластового руху та спортивного товариства «Сокіл». Був одним з ініціаторів викупу площі «Сокола-Батька» для розбудови спортивних споруд у Львові. У 1939—1941 роках завідував кафедрою фізичної культури Львівського медичного інституту, протягом 1944—1952 років працював на кафедрі викладачем. Помер у Львові 16 березня 1976 року, похований на Личаківському цвинтарі.

Ярослав Ярославенко в однострої «Сокола». 1914
Ярослав Ярославенко в однострої «Сокола». 1914

4. 30 березня – 140 років від дня народження Ярослава Дмитровича Ярославенка [справж. – Вінцковський (1880–1958)], українського композитора, диригента, громадського діяча. У 1905 році Я. Ярославенко першим зробив фортепіанну і оркестрову транскрипції, а також власне хорове трактування Гімну України «Ще не вмерла Україна!». В цьому ж році разом із Анатолем Вахнянином та Філаретом Колессою, організував та очолив спеціалізоване музичне видавництво «Торбан», яке проіснувало до 1944 року, накладом якого вийшло близько 350 музичних творів.  В різні роки Ярославенко керував хорами товариств «Сокіл» і «Основа», українськими хорами «Боян» і «Зоря», а також польськими — «Ехо» і «Лютня». Іменем Ярославенка названо вулицю у Львові, на якій жив композитор. 1982 року будинок композитора (вул. Ярославенка,30) рішенням Львівського облвиконкому до переліку пам’яток історії міста. Проте 2 вересня 2008 року Львівською міською радою було прийнято рішення «Про проектування громадянином Мельником багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями і автостоянками на вулиці Ярославенка, 30 зі зносом будинку», після чого 10 вересня 2008 пам’ятку було знищено його новим власником. Лише через 5 років після знищення — 13 лютого 2014 Сихівський районний суд Львова зобов’язав власника відбудувати пам’ятку відповідно до проектно-кошторисної документації на відновлення зруйнованого будинку.

Уляна Кравченко
Уляна Кравченко

5. 18 квітня – 160 років від дня народження Уляни Кравченко [справж. – Юлія Юліївна Шнайдер (1860–1947)], української письменниці, активістки українського жіночого руху, першої на західній Україні поетеси, чиї твори стали популярними. Після виходу 1885 року першої збірки «Prima vera», яка підписана ще справжнім прізвищем і виразно позначена впливом поезії Івана Франка, юна поетеса здобула чималу популярність серед читачів. 1891 року вийшла друком поетична збірка «На новий шлях» під псевдонімом Уляна Кравченко, де вміщено вірші, насичені громадсько-політичними та патріотичними мотивами, закликами до жінок-сучасниць щодо активної участі у житті суспільства. Надалі понад два десятиліття її поезії виходять друком у різних часописах, журналах, альманахах, антологіях («Зоря», «Літературно-науковий вістник», «Дзвінок», «Житє і слово», «Руслан» та ін.). Окремими виданнями її книги, адресовані головно для дітей та юнацтва, появляться у 20-30-х роках ХХ ст., зокрема «Проліски», «В дорогу» (обидві 1921), «Лебедина пісня» (1924), «Шелести нам, барвіночку» (1932).

Михайло Горинь / http://zbruc.eu/sites/default/files/pictures/horyn_myxajlo.jpg
Михайло Горинь. (фото http://zbruc.eu/)

6. 17 червня – 90 років від дня народження Михайла Миколайовича Гориня (1930–2013), українського громадсько-політичного діяча, правозахисника, дисидента та політв’язня радянських часів. У 1963 р. виступив як один із фундаторів Львівського клубу творчої молоді «Пролісок». 18 квітня 1966 р. на закритому засіданні Львівський обласний суд засудив Михайла Гориня на 6 років таборів суворого режиму. Вирок відбував у мордовських таборах, але за поширення самвидаву серед в’язнів у липні 1967 р. Зубово-Полянський районний суд присудив йому 3 роки ув’язнення у Владимирській тюрмі. 26 серпня 1971 р. вийшов на свободу й оселився у Львові. Увесь час він залишався політично активним, брав участь в роботі Української Гельсінської групи. 3 листопада 1981 р. був удруге заарештований. Попри оголошене ним голодування та пов’язаний із цим серцевий напад, 25 червня 1982 р. був засуджений на 10 років позбавлення волі в таборах особливо суворого режиму та 5 років заслання. Покарання відбував у таборі особливо суворого режиму. Відразу після звільнення повернувся до політики й узяв участь у створенні УГС та НРУ.

Помер Михайло Горинь 13 січня 2013 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.

Петро Франко
Петро Франко

7. 28 червня – 130 років від дня народження Петра Івановича Франка (1890–1941), українського письменника, педагога, військового діяча, фундатора авіації Української галицької армії . У 1911—1914 був учителем фізичного виховання у філії української Академічної гімназії у Львові. Восени 1911 організовував у своїй гімназії пластові гуртки та проводив з ними спортивно-військові заняття. У 1913 видав книжечку «Пластові ігри та забави». З 1914 року в ранзі поручника командував сотнею Легіону УСС. У часі листопадових боїв за Львів Франко з кулеметною сотнею знаходився на Високому Замку. 6 грудня 1918 державний секретар військових справ ЗУНР Дмитро Вітовський підписав наказ про формування Летунського відділу Галицької армії; командиром відділу став поручник Франко. Під час приєднання Західної України до УРСР був обраний у жовтні 1939 депутатом Народних Зборів Західної України.

З початком радянсько-німецької війни у червні 1941 вивезений радянською владою зі Львова на схід. За одними даними, загинув 28 червня 1941 року при спробі втечі з потяга на станції Прошова біля Тернополя. За іншими — у Великому Глибочку разом з Кирилом Студинським потрапив під бомбардування нацистів та здійснили спробу втечі, однак були розстріляні конвоїром. Ще одна версія — загинув у катівнях НКВД влітку того ж року. Місце поховання невідоме.

Грушевська Катерина (1900-1943) - донька професора Грушевського
Грушевська Катерина (1900-1943) – донька професора Грушевського

8. 21 червня – 120 років від дня народження Катерини Михайлівни Грушевської (1900–1943), українського соціолога, фольклориста, етнографа, культуролога, перекладача. Народилася Катерина Грушевська у Львові. Заняття історією, етнографією, первісною культурою визначило коло її зацікавлень, профіль наукових пошуків. Формування К.Грушевської як науковця відбувалося на міцному підмурівку наполегливих студій, на доброму знанні іноземних мов, усебічному вивченні «в оригіналі» європейської та світової культури, воно шліфувалося на знанні найновіших методик соціологічної науки. Саме в царині культури й етнології К.Грушевська мала широкі знання.  Їй належить ідея видання багатотомового корпусу дум (побачили світ два томи — 1927 і 1931 рр.). І до сьогодні це — найповніше, найґрунтовніше серед усіх видань українського епосу, з яким «не могло зрівнятися жодне наступне видання» (Ф. Колесса).

10 липня 1938 р. органи НКВС арештували її в Києві, офіційною підставою для арешту Катерини Грушевської та її звинувачення в участі в «антирадянській українській організації» Військовий трибунал визнав Грушевську винною у сприянні антирадянській діяльності української націоналістичної організації з метою «встановлення фашистської диктатури». Її позбавлено волі у виправно-трудовому таборі терміном на вісім років з «поражением прав» на п’ять років та конфіскацією особистого майна. За документами КДБ померла вона 30 березня 1943 р. в Темлазі, поховано її в Новосибірську.

Митрополит Андрей Шептицький

9. 29 липня – 155років від дня народження митрополита української греко-католицької церкви Андрія Шептицького (1865–1944) – українського релігійного діяча, мецената, графа. Єпископ Української греко-католицької церкви; від 17 січня 1901 до смерті 1 листопада 1944 — Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української греко-католицької церкви. Належить до знатного галицького роду Шептицьких. Доктор права. За мудрі настанови й великі труди він отримав багато народних імен: Український Мойсей, Духовний будівничий, Провідник української нації, Великий митрополит.

За час свого служіння значно розбудував греко-католицьку церкву як в Україні, так і за кордоном. Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 році заснував Національний музей у Львові і придбав для нього велику кількість експонатів. Підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів. Як Галицький митрополит був депутатом Віденського парламенту та Галицького сейму.

Осип Курилас за роботою
Осип Курилас за роботою

10. 7 серпня – 150 років від дня народження Осипа Петровича Куриласа (1870–1951), українського живописця, графіка (Дату народження подано за УРЕ, ЕСУ, біографічним довідником «Мистецтво України». За іншими даними народився 07.07.1870 р.) . Народився в містечку Щирець, що біля Львова у багатодітній родині дяка, котрий вчителював у народній школі. Навчався у Краківській академії мистецтв. В цей час бере участь у виставках, організованих у Львові «Товариством для розвою руської штуки», членом котрого митець стає від 1898-го року. На початку Першої світової війни вступив добровольцем до лав УСС, був стрільцем булавного відділу І полку Легіону. Для організації культурно-просвітницької роботи серед стрілецтва було створено Пресову кватиру, яка згуртувала талановитих митців, котрих очолив Осип Курилас. В цей час створив десятки портретів, жанрових картин, листівок і малюнків, які зображують та оспівують подвиги січовиків, ілюструє сатиричні журнали «Самохотник», «Бомба» та інші, малює шаржі і карикатури.

На початку 1920-х рр. викладав малювання у художній школі, створеній Олексою Новаківським при допомозі митрополита Андрея Шептицького. Помер 25 червня 1951 року. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові. У музеї СШ №1 м. Щирець створено експозицію, присвячену Куриласу Осипу Петровичу.

Полковник Українських Січових Стрільців Василь Вишиваний. 1920 р. Поштівка з колекції Юрія Завербного
Полковник Українських Січових Стрільців Василь Вишиваний. 1920 р. Поштівка з колекції Юрія Завербного

На останок хочемо додати, що 24 грудня 2019 року, на сесії Львівської обласної ради депутати проголосували за проголошення 2020 року Роком Андрія Мельника. Зокрема, наступного року відзначатимуть 125-річчя з дня народження політичного діяча, поета, полковника Легіону Січових Стрільців та Армії УНР, діяча ЗУНРу, Вільгельма фон Габсбурга, який увійшов в історію під іменем Василя Вишиваного. З цієї нагоди депутати проголосили 2020 рік Роком Василя Вишиваного. Також 2020 рік на Львівщині також оголосили Роком Андрея Шептицького.

Софія ЛЕГІН

Джерело: вікіпедія

Loading...

1 коментар

  1. Дякую, тут завжди цікава інформація, а головне – дуже корисна й потрібна.

Напишіть відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.