Про джерело у Новосілці (Раковець), котре відвідував Андрей Шептицький

0
13372
Про джерело у Новосілці (Раковець)

Польський поет і хроніст Бартоломей Зиморович – автор історіографічних праць латинською мовою у збірці «Селянки нові руські» (1663р.) відтворює вірування, обряди та побут галицького села.  До прикладу, у селянці «№ 12 – Zezuli Syn» мова йде про Шимкову гору, де розташовувалось городище Деревач. Також згадується: «…krzyształową w południe krynicą, кtora prędko wynika z opoczystej spary» («…кришталева на півдні криниця, що швидко витікає з-під опочистої шпари») – схоже, що тут мова йде про цілюще джерело у Новосілці.

Фрагмент карти кінця 17ст.
Фрагмент карти кінця 17ст.

На рукописній карті кінця 17ст. та карті розмежування сіл Підтемне, Кугаїв і містечка Раковець 1744 – 1745 рр., поруч з джерелом (криницею) вказана пекарня. Цікаво, що у розповідях місцевої мешканки про відновлювальні роботи на місці сучасної каплиці у Новосілках, при розкопі  фундаментів були виявлені сліди старих печей.

Фрагмент карти 1744 - 45рр.
Фрагмент карти 1744 – 45рр.

В часі  генеральної візитації (1764 р.) у Красові церква св. Параскеви, яку відвідує 35 родин парафіян та 4 родини у Новосілці, вже тоді згадується шановане людьми джерело в Новосілці, де парох Красова о. Тебінка отримав дозвіл на зведення каплички. У дописі вказано: «де здавна в певні дні напливи (confluxus) народні бувають».

У метриці села Раковець за 1767–84 рр, під роком 1778 згадується о. Іван з Новосілки, як кум (кмотр) в о. Степана Доскочинського з Раківця. Станом на 1798 р. кількість родин греко-католиків у Новосілці збільшилась до 9.

Новосілка на карті з колекції Шнайдера (початок 19 ст).
Новосілка на карті з колекції Шнайдера (початок 19 ст).

У 1868 р., коли у Красові був парохом Лев Мигович, розпочато будівництво нової каплиці у Новосілці, оскільки стара вже валилась.

У шематизмі за 1890 р. число вірних села Новосілка становить 69 осіб. Станом на 1905 р. у селі проживало 284 мешканці. Відповідно 134 римо-католики і 141 греко-католик, 9 – мойсеєвого віросповідання. Поляками себе визнавали 168 осіб, русинами – 116. Війт – римо-католик, 8 радних – греко-католики. Двір (фільварок) Романа Абрагамовича – 9 греко-католиків, котрі визнають себе поляками. Мурована каплиця Положення Ризи Пресвятої Богородиці була канонізована у 1908 р.

Печатка і підписи урядників гміни Nowosiolka
Печатка і підписи урядників гміни Nowosiolka

Зі спогадів Степана Шухевича: “Новосілки – це було в ті часи невеличке сільце з більшістю українських мешканців, але з великим відсотком поляків, чи римо-католиків. На горі стояла велика каплиця, а в дійсності церква, вибудована не через попередніх парохів, а завдячуючи старанням декана Мируловича. З під гори било джерело з дуже доброю зимною водою, яку вважали цілющою. З цієї причини відбувались два рази в році відпусти: раз на положення Ризи, а від 15 липня 1901року і на Маковея 13 або 14 серпня. На перший відпуст приходило не багато людей, і тому називано його «малий відпуст». Це було зовсім слушне і зрозуміле, бо відпуст припадав у часі гарячих робіт у полі.

На другий відпуст приходило багато людей, і називали його «великий відпуст», а також «розпуст», тому що по жнивах приходило до Новосілок багато молоді, і йдучи на відпуст, або вертаючи з нього, парами губилися в лісах по дорозі.

Молодь села Красів
Молодь села Красів

Відпусти в Новосілці були основним джерелом доходу пароха Красова. У двох добрих роках, з першого відпусту було 80 «ринських» (160 корон), а з другого – 400 і навіть 500 «ринських». Цілком природно, що відпуст провадив за собою великі видатки, бо треба було запрошувати до помочі священників і їх відповідно пригостити. На Маковея було і понад 20 священників, багато з них з родинами, так що до обіду при столах засідало до шістдесят осіб”.

о.Євген Шухевич з родиною. Володимира Левицька-Шухевичева з мамою. Стоять Євгенія Шухевич і молодий Степан Шухевич
о.Євген Шухевич з родиною. Сидять: Володимира Левицька-Шухевичева з мамою. Стоять: Євгенія Шухевич і молодий Степан Шухевич

08.08.1930 року парох у Красові о. Мирон Крутяк повідомив консисторію, що наступного дня в селі починається духовна місія і тому просив дати йому грамоту, щоб посвятити місійний хрест, звільнити від посту парафіян в селі Новосілки на день св. мучеників Маковеїв, а також надати право відпусту задавнених гріхів для тих хто буде сповідатися.

У міжвоєнний період, ймовірно 15 липня 1937 року, на «малому» відпусті у Новосілці побував Митрополит Андрей Шептицький. Думаю, що він відвідував цілюще джерело і до Першої світової війни, адже після Добромильської реформи 1882р. Митрополит очолив нове покоління Василіян і в період 1896 – 1898рр був ігуменом монастиря св. Онуфрія, до якого тоді належав монастир Вознесення Господнього, що розташовувався поруч у селі Хоросно.

Пані Анна Буць згадує у своїх розповідях про зустріч з Митрополитом. Автомобіль з Кир Андреєм, рухався через село Деревач з відвідин будови нового монастиря сестер Чину св. Василія на Берегах у напрямку Новосілки. Батько Анни Михайло, при дорозі заложив молодий сад. Власне на нього звернув увагу Митрополит Андрей. Зупинившись біля оселі господаря він в короткій розмові похвалив його за добру справу та благословив.

Митрополит Андрей Шептицький в часі відвідин побудови монастиря на Берегах. Сестри чину св.Василія. Господар, який фундував землю під монастир Петро Винар
Митрополит Андрей Шептицький в часі відвідин побудови монастиря на Берегах. Сестри чину св.Василія. Господар, який фундував землю під монастир Петро Винар

Розповідають, що колись у костелі св. Валентина – руїни, якого залишились у Раковці, зберігалась чудотворна ікона Богородиці, яка з’явилась на дубі, неподалік джерела, і була перенесена в костел. Поляки латинники дуже цінували цю ікону, і після приходу радянських військ – вивезли її до Польщі.

Костел св. Валентина в Раковці. Світлина А. Книша
Костел св. Валентина в Раковці. Світлина А. Книша

Отримавши благословення Митрополита Андрея Шептицького, громада села Новосілка мала намір розбудувати церкву для зручності прибуваючих на відпуст прочан. Попередньо були заготовані матеріали і знятий дах, але втілити задум не вдалось через початок Другої світової війни.

Новосілка. Храмовий празник. 30-ті роки XX ст.
Новосілка. Храмовий празник. 30-ті роки XX ст.

У1943 році парох А. Панчак мав намір продовжити будівельні роботи, але з приходом безбожного комуністичного режиму це стало неможливим.

Намагання прочан відвідувати відпустове місце будь-якими методами заборонялись комуністичною владою, дороги в село перекривались лякаючи людей епідемією ящуру. Недобудовану церкву рад’янські чиновники наказали розібрати на будматеріали і використали для будівництва військової стрільниці у Раковці.

На початку 90-х років громадою села Новосілка було відновлене відпустове місце. Люди своїми силами підтримували порядок на території прилеглій до Чудотворного Джерела та храму.

Андрій КНИШ

 

Напишіть відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.