До 1 листопада у Львівському музеї історії релігії можна оглянути виставку світлин „Один день у Калуші“. Роботи фотографа Олега Введенського — це результат поїздки понад півстоліття тому до містечка на Івано-Франківщині, під керівництвом відомого вченого і митця Леопольда Левицького на єврейський цвинтар міста.
— Тоді за день я відзняв 240 фотографій. Всі ці світлини, які зараз можете оглянути, — звідти. Я старався фотографувати саме пластику цих надгробків. Це дійсно видатні скульптури. Для мене важливо було показати їхню естетичну красу. Вважаю, що це шедеври пластичного мистецтва. Думаю, що Калушський цвинтар за своїм емоційним наповненням тоді був значно сильнішим від цвинтаря пам’яті Голокосту в Берліні, — наголосив фотограф Олег Введенський.
Калушський єврейський цвинтар — старовинний та історично важливий. Виник наприкінці XVII століття. Площа цвинтаря більше 1 гектара. Точна кількість захоронень — невідома, хоча кажуть, що їх — кілька тисяч. Вцілілих надгробних плит налічується понад дві тисячі. Відомо, що тут знайшов вічний спочинок праведник Іцхок Лайфер, батько засновника хасидської династії у Надвірнянському районі Івано-Франківщини.
За юдейськими законами, земля на цвинтарі вважається святою і недоторканою. Кожен надгробок і увесь цвинтар є недоторканим, до того часу, допоки відомо про його місце знаходження. До винятків належать випадки, коли виконується ексгумація задля перенесення останків на Святу Землю або до родинної могили.
Перед початком Другої Світової війни, лише в Калуші без сіл району мешкало 6 тисяч євреїв, після окупації міста німецько-угорськими військами розпочалось їх масове винищення, вижило лише 17 калуських євреїв.
Наталія ПАВЛИШИН