Меморіальні вулиці Львова. Вулиця Філарета Колесси

“Упродовж цілого століття Колесси не сходять з арени інтелектуально-мистецького життя не лише України, а далеко за її межами. Йдеться про два покоління, про тих, чиї імена вже належать історії української культури: це брати Іван, Олександр, Філарет і наступна ґенерація – Микола, Любка, Христя. Якщо перші видатні представники родини працювали на ниві науки і лише частково – в галузі музики, то другі відзначилися в ділянці музичного мистецтва.”( Ксеня Колесса-Гелитович)

З названих імен найбільш пов’язані зі Львовом Філарет та його син Микола Колесси. І хоч обоє народилися не у Львові, все ж свідоме творче життя їх минуло власне тут.

Філарет Колесса
Філарет Колесса

Філарет Колесса – етнограф, філолог,композитор, педагог, народився у Ходовичах в липні 1871 року. Ще під час навчання в Стрийській гімназії, влітку на канікулах їздив до Ходович записувати народні пісні і робив перші спроби хорової обробки. 17-ти річним юнаком очолив як дириґент студентський хор і впроваджував в його репертуар свої обробки народних пісень. В гімназійні роки вивчає хорові партитури, історію музики, науку гармонії і вчиться грі на скрипці у чеха Ф. Доліста. Найбільше захоплення в молодого хлопця викликали твори Миколи Лисенка, особливо на слова Т.Шевченка. Власне музика привела Філарета Колессу до Віденського університету – у 1891-92рр. здобуває освіту у відомого австрійського композитора і органіста Антона Брукнера. І відразу по завершенні музичних студій вступає на філософський факультет Львівського університету.

Вулиця Філарета Колесси у Львові
Вулиця Філарета Колесси у Львові

Університетські студії поєднує з композиторською творчістю та викладацькою роботою в гімназіях Стрия і Самбора.

У 1907 р. Філарета Колессу скерували на роботу до Львова, у філію Академічної гімназії, де мав викладати греку і латину. В цей час був вже одружений з Марією Яновською і мав чотирьохлітнього сина Миколу. Першим помешканням родини Колессів стала трикімнатна квартира на вулиці Вроновських. Це невеличка вуличка, бічна Коперніка, яка у 1950 р. була перейменована на вул. Учительську, а у 1971 – на вул. Філарета Колесси. У цьому помешканні Колесси довго не затримались. Згодом перебралися на вул. Францишканську, тепер – Короленка, а по кількох місяцях на вул. Ґоломба, тепер – Верхратського. Микола Колесса у своїх спогадах зазначав, що було би слушно власне вул. Верхратського перейменувати на вулицю Філарета Колесси, адже там він найдовше жив і працював, там написав найвидатніші свої наукові праці, туди з візитами приходив Іван Франко.

На фото: ліворуч Софія Колесса, в центрі - Микола Колесса, праворуч - Дарія Колесса
На фото – діти Філарета Колесси: Софія (ліворуч), Микола, Дарія (праворуч)

Від юності Філарет Колесса працює паралельно у двох напрямах – музичному і філологічному, віддаючи перевагу то одному, то іншому. Композиторська творчість була вагомим етапом, але не тривалим. Найбільш відомі збірки – цикли “Вулиця”, “Обжинки”, “Гагілки” та “Наша дума”.

Вулиця Філарета Колесси у Львові
Вулиця Філарета Колесси у Львові

Перші роки ХХ ст. стають початком справжньої наукової роботи. Цьому сприяє і переїзд до Львова.

У 1906-1907 рр. у “Записках НТШ” публікується перша визначна праця аналітичного характеру “Ритміка українських народних пісень”.

Софія, Дарія та Микола Колесси

У 1908 завдяки рідкісному поєднанні в одній особі етнографа, музикознавця і філолога, Філарет Колесса був обраний Лесею Українкою для звершення ініційованого нею грандіозного проекту, що вміщував комплекс різних за характером завдань – етнографічної експедиції на Полтавщину для запису історичних кобзарських дум і пісень на фонографічні валики. “Дуже приємно, що поїде Ф.Колесса, бо се дуже серйозний і розумний музикант-етнограф, і, певно, в нього діло вийде добре…” З листа Лесі Українки, 10 липня 1908р.

Як підсумок, у 1910 і 1913 рр. вийшли дві фундаментальні праці Філарета Колесси “Українські народні думи”.

Вулиця Філарета Колесси у Львові
Вулиця Філарета Колесси у Львові

У 1922-1924 рр. Ф. Колессав викладав українську словесність в Українському таємному університеті у Львові. Під час приєднання Західної України до УРСР був обраний у жовтні 1939 депутатом Народних Зборів Західної України, у 1947 – депутатом Верховної Ради СРСР. 3 1939 – професор Львівського університету, директор державного музею етнографії у Львові (з 1940), керівник львівського відділу Інституту мистецтвознавства, фольклору і етнографії Академії Наук УРСР (з 1940). Учасник міжнародних конгресів фольклористів, музикознавців і філологів (Прага, Варшава, Відень, Антверпен). Філарет Колесса належить до засновників українського й класиків європейського етнографічного музикознавства.

Помер Філарет Колесса 4 березня 1947 року. Похований у Львові на Личаківському кладовищі.

Галина ОГОРЧАК

науковий співробітник Музично-меморіального
музею Соломії Крушельницької у Львові

 

Джерела:
http://uk.wikipedia.org
http://ebk.net.ua/Book/synopsis/ukrainska_elita/part2/046.htm

Самотос-Баєрле Наталка. Микола Колесса: сто років молодості: спогади. – Львів : Аверс, 2014.

Родина Колессів у духовному та культурному житті українців кінця ХІХ-ХХ століття: збірник наукових праць та матеріалів. – Львів, 2005.

Напишіть відгук