Із початком міжвоєнного періоду (1918-1939), у Львові, розпочинається чергова хвиля будівництва нових споруд, перебудови вже існуючих, та впорядкування системи міського благоустрою загалом. Передусім, ці процеси торкнулись віддалених від центру дільниць та заміських гмін, що незабаром, мали стати частиною Великого Львова – Кульпаркова та Замарстинова. Плани (зокрема, Ігнація Дрекслера), що народжувались на зламі XIX-XX сторіч, почали втілюватись у життя…
Враховуючи розміри та кількість населення дільниць, що планувалось приєднати до Львова, зокрема, чималої Замарстинівської гміни (після приєднання 1930 року, на Замарстинові мешкало 35% населення Львова), постала необхідність у створенні та впорядкуванні належної інфраструктури, яка б відповідала досить високим тогочасним міським стандартам. Мали постати нові шляхи, осередки здоров’я, підприємства, школи…
Після остаточного засклепіння Полтви (пер.половина 1920-х), на новоутвореній площі Місіонерській – нині це збіг вулиць Під Дубом та Куліша із проспектом Чорновола, у 1928-1929 роках, спорудили новий навчальний заклад.
Нова львіська загальна жіноча школа дістала ім’я Миколая Рея. Провідного польського письменника XVI сторіччя, який заклав підвалини провідних родів і жанрів польської літератури, поета-мораліста, релігійного полеміста епохи Відродження, політика, музиканта… Рей першим серед польських письменників писав тільки рідною мовою, через це він увійшов у історію як батько польської літератури…
Велика, комфортна будівля жіночої школи була збудована за проектом відомого Львівського архітектора Тадеуша Врубеля (завершено 1929 року), напередодні війни заклад стає змішаним. У “перші” радянські часи 1939-1941 років, тут розташувалася Львівська середня школа №58, (пізніше – середня загальноосвітня школа №58). Сучасна адреса однієї з перших львівських споруд у стилі конструктивізм – проспект В’ячеслава Чорновола, 6.
Сьогодні тут навчаються молодші класи Львівської гімназії “Престиж” з поглибленим вивченням іноземних мов. Головний корпус цього навчального закладу розташований на вулиці Ветеранів, 11.
Євгеній ІПАТОВ
Використані джерела:
зараз №53, а не 58. “Престижем” називають старшу школу, що значно далі в сторону Краківського. Якщо автор не знає яка школа це зараз, наскільки можна вірити фактам про події першої половини ХХ ст? За дві фото дякую.
автор правий, ще не всі вмерли учні 58-ї школи і ам’ятають що усі теперішні львівські школи побудовані не за незалежної України, а в далекі історичні часи, тільки ось деякі “забудьки” змінили номер та й висувають необгрунтовані претензії.
Колись 58 школу називали ”гвардійська”. Там вчився мій тато. Це був кінець 50-х років. А я пішла в перший клас в 1971- му, і вона тоді була восьмирічною.
Вчився люблю цю школу! Кращі роки!