Ерно Айзіґ (Ісак) Ерб (1878–1943) – відомий художник Львова, який народився на його передмісті – Знесінні. Ще у часи існування Австрійської імперії, до складу якої входив Львів, Е. Ерб закінчив відділення декоративного малярства цісарсько-королівської Державної промислової школи (1898 р.).
Його вчителями були художники віденської школи живопису Тадеуш Рибковський і Едвард Мірон Пітч, котрі прищепили своєму вихованцю ідеї академізму та історизму в мистецтві. Художня освіта дала можливість Ерно в перспективі експериментувати у рамках мистецтва модернізму.
Після закінчення навчання у Львові Ерб, з 1899 року, вивчає декоративний живопис і працює у театральних майстернях Відня. Повернувшись до Львова малює картини, костюми і декорації для театру, розписує синагоги. Створює міські пейзажі Львова.
На початку ХХ століття художник перебував у пошуках власної манери письма. Яскраві кольори та широкий живописний мазок стають визначальними рисами його імпресіоністичних картин.
У 1910–1920-х рр. працював театральним декоратором у Львові. Від 1919 – власник ательє, тоді ж починає виставлятися на художніх виставках у Львові й Луцьку, Польщі (Варшава, Познань, Люблін), м. Буффало (США). У 1920 р. експонував свої твори на виставці, яку організувало Товариство прихильників єврейського мистецтва (Краків). 1926 року відбулася перша персональна виставка художника.
Працював у дусі постімпресіонізму з орієнтацією на творчість провідного майстра в цій царині берлінця Макса Лібермана, за своєю ідеолоґією він був близький до ідеї відтворення у мистецтві досконалого світу. В міських краєвидах Ерно Ерба відчувається ніжна любов до Львова, його пам’яток архітектури та мешканців.
Талант колориста, майстра композиційного вирішення кольору й світла виявився у вмінні гармонійно поєднати відтінки синього, блакитного та сірувато-оливкового зі сталевим, суміщати холодну й теплу гами. У його полотнах постає багатоликий образ поліетнічного Львова з базарами, дрібними торгівцями, ремісниками
Але з часом, особливо у 1930-х роках, у роботах Е.Ерба з’являються експресивні нотки, змінюється фактура живопису, митець експериментує з кольором.
Не припиняє роботу Ерно Ерб і в умовах окупації Львова. Німцям подобалися його картини і вони купували їх за безцінь. Завдяки цьому спадщина єврейського художника збереглася і нині його полотна продаються на світових аукціонах.
У своїх творах майтер створив художній образ десятиліть, що передували Другій світовій війні. Він загинув від німецької системи, яка фізично знищила художника у Янівському концтаборі в липні 1943 р.
Зараз полотна митця зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв, Національному музеї у Львові, Національному музеї у Кракові, Історичному музеї у Кракові, інших музеях Польщі та Ізраїлю, приватних зібраннях України, Ізраїлю, Німеччини, Великобританії, США.
Сара Леін
Джерела:
Окрім яскравих барв, та виваженої композиції у побутових сценах метушливого осердя міста Лева, роботи Ерно Айзіґа (Ісака) Ерба, це ще й вікно скрізь простір та час, у кавалках вітражів котрого львів’яни, та гості нашого старенького міста здатні обійняти оком знайомі вулиці, тотожні площі, та зодягнуті у ті ж самі барвисті сукні охайні сквери. Розгледіти тяглість поколінь у спорудах, що набувають у картинах талановитого художника власного живого голосу, та, зрештою, засвідчують, неначе у люстерку часу, крихку уяву глядача, щодо власної мінливості буття.
Уголос проголошують одвічну перемогу життя митців із оберемком різнобарвних пензлів, усупереч сталево-сірим аркушам у палітурці з назвою “ХХ-те коло смерті”…
Vive viva vivat Erno Erb!
Увековечена ли память Эрно Исаака Эрба во Львове в названии одной из улиц?
Пока, увы, нет…