Ексклюзиви виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького

0
388
Ексклюзиви виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького

29 жовтня 2015 року в приміщенні Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника (вул. Стефаника, 2) відкрилася виставка до 150-річчя від дня народження митрополита Андрея Шептицького — Єпископа Української греко-католицької церкви, Митрополита Галицького та Архієпископа Львівського, предстоятеля Української греко-католицької церкви, українського громадського, релігійного і політичного діяча, мецената.

Експозиція виставки складається з трьох розділів: видання творів Митрополита та праці про його життя і діяльність, рукописні джерела та фотографії, видання з книгозбірні «Студіону».

Експозиція виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького
Експозиція виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького

Для дослідження багатогранної особистості Андрея Шептицького велике значення має перевидання його пастирських послань, збірок богословських та морально-етичних творів.

Іван Франко так говорить про послання Митрополита: «Єпископ Митрополит Андрей Шептицький від самого свого вступання на єпископство почав призвичаювати нас до іншого тону, інших форм, іншого характеру, який панує в його посланнях. Він не промовляє так, як його попередники: звисока, авторитетно, напущеним і ніби статичним тоном. Не возвіщає. А говорить попросту як рівний до рівних, як чоловік до людей,…. І це все дає його посланням те живе дихання, без якого всяка моралізація залишається мертвою».

Отже, на виставці до вашої уваги пропонується чотиритомник «Пастирські послання», виданий у Львові впродовж 2007-2013 рр. Над його формуванням працювали понад 20 років владика УГКЦ Михайло Гринчишин та завідувач сектору релігієзнавства Центрального державного історичного архіву у Львові Оксана Гайова. Це ґрунтовне дослідження, в якому опубліковано 212 послань Андрея Шептицького, його 81 історично-богословська праця і 30 спільних послань з єпископатом.

Зокрема, у збірнику надруковано важливі послання з приводу початку Першої Світової війни, послання 1933 року з приводу Голодомору у Великій Україні, в яких Митрополит закликає вірних допомогти потребуючим та звертається до світової спільноти вплинути на більшовицьку владу, щоб зупинити цю трагедію.

Відкриття виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького
Відкриття виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького

Наступне видання — «365 днів із Великим Митрополитом. Роздуми на щодень» укл. О. Гайова (Львів, 2014) містить фрагменти висловів Митрополита Андрея з праць та послань за період 1900-1944 рр. Як написав у вступному слові до книжки кардинал Любомир Гузар: «Це збірка думок Митрополита у формі календаря з цитатами на кожний день року».

Представлені найосновніші монаші правила — видання «Типікон» укладачами якого є митрополит Андрей і архимандрит Климент Шептицькі (Рим, 1964), а також «Духовні вправи для священиків» (упорядкув.: О. Гайова, М. Перун; Львів, 2011),

Експонується також перше видання “Пастирських послань” митрополита Андрея, яке було здійснене 1935 року ще за його життя. До публікації увійшли пастирські послання за 1899 – 1901 рр.. Перевидання “Пастирських послань” було здійснено двічі у 1965 р. (Торонто) та у 1995 р. у Львові, який є представлений.

Найновіше видання «Послання любові», 2015. складають пастирські послання митрополита до духовенства і вірних Станіславівської єпархії.

На наступній вітрині представлено видання окремих листів-послань А. Шептицького виданих до 1939 року. Серед них — перший Пастирський лист до вірних Станіславівської єпархії (Коломия, 1899). Є окремі послання до священників, до світської інтелігенції, до Гуцулів, до Бойків, до українців в Канаді, до дітей, до молоді, до емігрантів, про соціальні питання, про потребу Віри в Божу поміч для народу, про шкідливість комунізму та інші.

Та сучасні перевидання листів-послань.Серед яких збірка 2015 р. богословських роздумів митрополита на церковно-суспільну тематику — «150 думок Митрополита Андрея Шептицького».

Завідувач науково-інформаційного відділу ЛННБ України ім. В. Стефаника, Олена Харгелія на відкритті виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького
Завідувач науково-інформаційного відділу ЛННБ України ім. В. Стефаника, Олена Харгелія на відкритті виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького

Окремий великий розділ складають видання про діяльність і життя духовного пастиря українського народу. Серед публікацій мемуарного характеру, безперечно, найціннішими є спогади Софії Шептицької, матері Митрополита: „Молодість і покликання о. Романа Шептицького”. Це одне з найважливіших документальних джерел до біографії Митрополита Андрея, які дають можливість розглянути витоки формування церковно-релігійного та національного світогляду юного Шептицького.
Безумовно постать Митрополита, як і його діяльність, завжди перебувала під пильним наглядом радянських спецслужб. Про це свідчать різноманітні позначки на виданнях Шептицького. Ці документи були недоступними для користувача до кінця 90 рр. ХХ ст. і знаходились у спецфонді нашої бібліотеки.

Тому до уваги відвідувачів пропонується книга «Митрополит Андрей Шептицький у документах радянських органів державної безпеки (1939-1944 рр.)» – Київ, 2005., у якій вперше публікуються матеріали, де зафіксовано сторінки життя і діяльність глави Української греко-католицької церкви. Також  видання «Колекція рукописів та архів митрополита Андрея Шептицького: каталог фонду Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського / Чернухін Є.». У якому зібрано понад 600 документів, вилучених НКВС у 1946 році після ліквідації УГКЦ.

Завідувач відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника, Мирослава Дядюк на відкритті виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького
Завідувач відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника, Мирослава Дядюк на відкритті виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького

Серед видань представлених на виставці є і ті, що вийшли друком за кордоном до початку 1990-х. Це цікаві наукові і науково-популярні статті, спогади та грунтовні розвідки. До найбільших здобутків закордонного шептицькознавства можна зарахувати єдину повну біографію митрополита, яку склав отець Кирило Королевський греко-католицький священик і богослов, француз за походженням, довголітній соратник, однодумець і послідовник справи Митрополита. «Karalevskij [Korolevskij] С. LeMétropoliteAndré Szeptyckyj, 1865-1944» (Rome, 1964). “Повний життєпис Митрополита ще важко створити, і так, певно, буде постійно, тому що його діяльність – багатогранна й витончена. А поки що я вношу свою лепту до прослави цього великого Слуги Божого” – так написав о. Кирило Королевський.
На виставці представлено переклад видання цього твору українською мовою Королевський К. Митрополит Андрей Шептицький (1865-1944)» (Львів : Свічадо, 2015).

“Повний життєпис Митрополита ще важко створити, і так, певно, буде постійно, тому що його діяльність – багатогранна й витончена. А поки що я вношу свою лепту до прослави цього великого Слуги Божого” – так написав о. Кирило Королевський.

На виставці представлено переклад видання цього твору українською мовою Королевський К. Митрополит Андрей Шептицький (1865-1944)» (Львів : Свічадо, 2015).

Андрей Шептицький дбайливо, пильно та з великим успіхом займався національно-культурним життям. Його Меценатська діяльність була спрямована на підтримку національної культури, освіти і мистецтва. Ставши Митрополитом, Андрей Шептицький дбайливо збирав народні духовні цінності для музеїв, бібліотек. Вершиною культурно-освітньої діяльності Митрополита було заснуваннята матеріальне забезпечення у 1913 р.  «Національного музею» у Львові. Першого українського музею в Галичині, створення якого сприяло розвитку професійного музейництва на цих теренах.
Видання «Листи митрополита Андрея Шептицького до Іларіона Свєнціцького : з архіву Національного музею у Львові» [упор. Соломія Дяків]. – [Львів, 2005) містить унікальні архівні музейні документи, а саме – збірку листів з архіву, які висвітлюють подвижницьку діяльність Андрея Шептицького, як засновника і мецената Національного музею та Іларіона Свєнціцького—першого і довголітнього директора музею .

Науковий співробітник науково-дослідного відділу історичних колекцій ЛННБ України ім. В. Стефаника, Маргарита Кривенко на відкритті виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького
Науковий співробітник науково-дослідного відділу історичних колекцій ЛННБ України ім. В. Стефаника, Маргарита Кривенко на відкритті виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького

Митрополит також був великим знавцем та опікуном малярства. Цілий ряд українських митців, таких, як Олекса Новаківський, Микола Стасюк, Модест Сосенко, Осип Курилас та інші знайшли щедру підтримку у Митрополита. Він призначав їм грошові стипендії, закуповував їх твори, надавав безкоштовні приміщення для майстерень, відправляв на навчання за кордон.

До вашої уваги видання „Княжий дарунок великого мецената. Митрополит Андрей Шептицький у житті і творчості Олекси Новаківського” (Львів, Свічадо, 2001). Автором книги є Любов Волошин. Це видання містить цілу низку вперше опублікованих репродукцій творів художника та маловідомі або ж і зовсім невідомі архівні документи, листування, спогади.

Наступні експонати мистецького характеру – це альбоми «Українське сакральне мистецтво з колекції «Студіон» (Львів, Срібне слово, 2008) та «Українське сакральне мистецтво з колекції «Студіон. Врятовані від загибелі і забуття» 2005 та 2010 рр. , автором яких є  доктор о. Севастіян Дмитрух- директор Музею сакрального мистецтва Львівської архиєпархії УГКЦ, який ще з 80-х рр. ХХ ст. разом з подвижниками займався відновленням колекції «Студіону», рятував і повертав безцінні пам’ятки до життя. Альбоми демонструютьзбережені та відновлені унікальні зразки українського та світового сакрального мистецтва.

Експозиція виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького
Експозиція виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького

Хочеться звернути увагу на збірник «Митрополит Андрей Шептицький та Пласт» (Львів, 2012). У цьому виданні відображена співпраця Церкви та Пласту, як важлива складова духовного та патріотичного виховання молоді. Особлива роль у цьому процесі належала Митрополиту Андрею Шептицькому. Основна частину архівних документів і матеріалів, що увійшли до збірника, належить  фонду Центрального державного історичного архіву України у Львові,  решта зібрано в інших архівах, у приватних колекціях України та діаспори.

Окреме місце в серці Митрополита займали діти—сироти. Він ними опікувався, відкривав сиротинці, допомагав матеріально. До вашої уваги видання «Листи дітей – сиріт до Митрополита Андрея Шептицького» (Львів, 2011). В книжці також опубліковано і його послання «До дітей».

Серед експонованих документів на особливу увагу заслуговує унікальний альбом, створений з нагоди святкування 30-літнього ювілею митрополичої праці Андрея Шептицького, укладений 30 листопада 1930 р.

Експозиція виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького
Експозиція виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького

Серед експонованих документів на особливу увагу заслуговує унікальний альбом, створений з нагоди святкування 30-літнього ювілею митрополичої праці Андрея Шептицького, укладений 30 листопада 1930 р.

Представлений альбом – колективний доробок священиків Стрийськогопротопресвітерату та греко-католицької громади цього округу. У такий спосіб священицтво та віряни засвідчили відданість греко-католицькій Вірі і вшанували подвижництво Митрополита.

Альбом містить 277 світлин греко-католицьких церков 11 деканатів: Болехівського, Жидачівського, Журавнівського, Миколаївського, Любінецького, Перегінського, Рожнятівського, Стрийського, Тухольківського, Долинського, Сколівського. Кожна світлина зі зворотного боку альбомного аркуша засвідчена особистим підписом чинного пароха та єпархіальною печаткою. Деякі підписи містять назву церков і коротку історії їх створення.

Експозиція виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького
Експозиція виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького

Матеріали для альбому зібрав і впорядкував о. Йосиф Савицький (катехіт у Стрию, згодом радник Митрополичої Консисторії, засновник і директор Товариства ім. Святого Андрея у Стрию (1932 р.).

Церковно-народне святкування 30-ї річниці архіпастирського служіння Митрополита відбувалися у різних містах та селах.

Кожна громада прагнула якомога масштабніше і повніше відзначити ювілей Митрополита. Скажімо, на Стрийщині велелюдне дійство відбулося 4 травня 1931 р. з особистою участю Владики (про що відомо з інформації у альбомі та світлин). Того дня у вшануванні ювілею Владики взяли участь понад 12 тисяч вірян.

В короткому вітанні Митрополиту Отець Роман Височанський, один з членів ювілейного комітету, нагадав слова самого Андрея Шептицького: «Приношу любов до всієї пастви і бажаю щирою працею і жертовністю заслужити собі на любов цілого народу».

Експозиція виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького
Експозиція виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького

Наступний розділ експозиції —видання з книгозбірні «Студіону» у Львові та бібліотеки Митрополита. Науковий співробітник науково-дослідного відділу історичних колекцій, пані Маргариту Кривенко розповіла про історію створення книгозбірні, а саме, як відбувалось її формування та які бібліотеки Митрополит купував для бібліотеки. Власне до цієї книгозбірні увішли наступні бібліотеки:

Бібліотека о. Василя Копитчака(1838 – 1905) – катехита Тернопільської гімназії, громадського діяча. У 1887 р. налічувала бл. 2500 томів. У 1909 р. Андрей Шептицький першою придбавїї для „Студіону”.

Бібліотека о. Аврелія Пальмієрі (1870 – 1926) – римо-католицького священика, італійського ченця (авґустиніянця), дослідника європейського Сходу, знавця православної богословської літератури. Поповнила книгозбірню „Студіону” у 1909 – 1913 рр.

Бібліотека Миколи Залізняка (1888 – 1950) – громадсько-політичного діяча, публіциста, автора популярно-наукових праць, передусім з історії України, зібраної ним в еміграційний період життя і діяльності. У вересні 1926 р. владика Андрей купив її для книгозбірні „Студіону”.

Бібліотека Карла Крумбахера (1856 – 1909) – відомого німецького філолога, професора Мюнхенського університету, засновника сучасної візантиністики. Його архів Андрей Шептицький придбав у міжвоєнний період.

Експозиція виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького
Експозиція виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького

Бібліотека Карла де Бура (Боора) (1848 – 1923) – відомого німецького історика візантиніста, бібліотекаря, яка збагатила фонд «Студіону» іноземною літературою (німецькою, латинською, грецькою та ін. мовами).

Бібліотека Володимира фон Дена (1823 – 1888) – російського дворянина, генерала-лейтенанта, військового губернатора, сенатора, який цікавився історією, військовою справою, мемуаристикою. Налічувала бл. 10 000 томів (од.), у т. ч. стародруки.

З архіву Миколи Лисенка (1842 – 1912) – українського композитора, піаніста, диригента, громадського діяча. У 1937 р. Андрей Шептицький відкупив у тодішнього власника і видавця у Києві Владислава Ідзіковського манускрипти Миколи Лисенка (приблизно 350 творів), а також авторські права до творів К. Стеценка, А. Кошиця, Я. Степового, П. Сениці, П. Ніщинського, В. Заремби та ін. Цей „великий і цінний набуток” (за висловлюванням газети «Діло») коштував Митрополитові 11. 000 золотих.

Бібліотека о. Йосифа Андріїшина (1939 – 2003) – релігійного діяча, богослова, доктора теології, українця за походженням, який народився у Франції. У 1996-1998 рр. передав свою приватну книгозбірню до бібліотеки Українського Католицького Університету, в складі якої були і книжки зі „Студіону”.

Експозиція виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького
Експозиція виставки до ювілею Митрополита Андрея Шептицького

Видання з бібліотеки Митрополита Галицького Михайла Левицького (1774 – 1858), церковного і громадського діяча, першого кардинала-українця. Формувалася і розміщалася у відновленому ним Унівському монастирі. Містила велику кількість рукописів і стародруків. Згідно і з заповітом від 12 вересня 1858 р. була перевезена до митрополичої резиденції при соборі Св. Юра у Львові і лягла в основу бібліотеки Галицьких митрополитів. Належить до книгозбірень, що збагачували зібрання «Студіону».

Загалом на виставці  представлено понад 200 документів, серед яких рукописи, світлини та альбоми.  Виставка триватиме місяць і потрапити туди можна абсолютно безкоштовно.

Зоряна БРОДИК
молодший науковий співробітник науково-інформаційного відділу ЛННБ України ім. В. Стефаника

Напишіть відгук