Десять левів, що причаїлися на вулицях міста

0
1739
Леви Львова
Екс-охоронці міської ратуші
Вул. Коперника
Вул. Коперника

Невід’ємний елемент львівського урбаністичного пейзажу – леви, що стережуть вхід до ратуші. Кам’яні леви прикрашали будівлю ще в XVII ст. і стали певним символом міста. У 1880 р. на честь приїзду до Львова цісаря Франца-Йозефа брама ратуші була декорована портиком з алегоричними фігурами Гостинності, Мужності та Патріотизму різця Л. Марконі; по обидва боки брами поставлено кам’яних левів роботи Тадеуша Баронча. В 1939-40 роках нових левів за зразком скульптур Т. Баронча вирізьбив молодий український скульптор Євген Дзиндра, учень Юзефа Стажинського. Старі леви тепер встановлені на вулиці Коперника.

Вул. Коперника

Герб на «Чорній кам’яниці»

Ця будівля – унікальна пам’ятка архітектури XVI століття. Колись її називали Київською, бо першим власником цієї кам’яниці, а точніше тієї, яка стояла на місці теперішньої, був Андрій з Києва. У кінці  XVI століття представник львівського патриціанського роду Ян Лоренцович відкрив у цьому будинку одну з перших у Львові  аптек. Тоді будинок називався Лоренцовичівським. Онучка Яна Лоренцовича вийшла заміж за лікаря Мартина Анчевського, і вже у XVII столітті кам’яниця називалася «докторівською».

Площа Ринок, 4.
Площа Ринок, 4.

Доктор Анчевський  прикрасив фасад будинку скульптурою свого патрона, Святого Мартина, який відрізає мечем полу свого плаща і віддає її жебракові,  фігурою львівського святого Станіслава Костки, покровителя і захисника міста від пожеж. При вході до будинку із середньовічних часів збереглася кам’яна лавочка, на якій сидів охоронець, а над дверима родинний знак – на фортечній стіні  лев із піднятим у лапі мечем.

Площа Ринок, 4.

Леви «Віденської кав’ярні»
Пр. Свободи, 12.
Пр. Свободи, 12.

«Віденська кав’ярня» є найстарішим закладом у Львові, оскільки в 1829 році вона була спроектована і збудована власне як кав’ярня. Фасад будинку прикрашають і охороняють зображення левів.

Пр. Свободи, 12.

«Путті з левом» на площі Ринок
Площа Ринок,  24.
Площа Ринок, 24.

Будинок номер 24 на площі Ринок споруджено у XVI-XVII столітті, реконструйовано у 1921-му. На аттику барельєф «Меркурій». А над входом – мініатюрна скульптурна група  «Путті з левом». Цікаво, що саме у цьому будинку у 1707 році зупинявся російський цар Петро I, коли приїжджав до Львова на переговори з польською шляхтою.

Площа Ринок,  24.

Люди у пащі левів
Площа Ринок, 36.
Площа Ринок, 36.

У сучасному вигляді цей будинок споруджено у 1778 – 1781 році. З початку XX століття дім належав «Народній торгівлі» – Українському крайовому споживчому союзу, заснованому у 1883 році. Цікаво, що на консолі балкону – обличчя людей, що визирають з левиних пащ.

Площа Ринок, 36.

Роздвоєний лев на Галицькій

Будинок на розі із вулицею Староєврейською. Ряд назв, які вживались щодо будинку в минулому: будинок Огожалківський, Озгевичівський, Крижовський, Морунського. До початку XVII ст. був двоповерховим. Доведений до стану руїни, у другій половині XVIII століття був реконструйований. Ще раз ґрунтовно перебудований 1791 року для власника, купця Товія Вайґеля, набувши рис пізнього класицизму. 1875 року на замовлення власниці Марії Боборі проведено реконструкцію дахів, а фасад перероблено в стилі історизму.

Вул. Галицька, 11.
Вул. Галицька, 11.

Нині будинок триповерховий, зі сторони вулиці Галицької — триосьовий. Ріг будинку, на всю висоту поверху, укріплений контрфорсом, увінчаним згори дещо незвичною скульптурою лева з роздвоєним тулубом. Найбільш ймовірно, що лев з’явився під час реставрацій наприкінці XVIII ст. 1828 року скульптуру було відреставровано і можливо перероблено Павлом Евтельє.

Вул. Галицька, 11.

Лев палацу Бесядецьких

Палац Бесядецьких – зразок архітектури міського палацу VIII-XIX століть у стилі рококо, ампіру і неокласицизму. Вікна виконані в обрамленнях з елементами рокайльного декору. Над головним входом – кам’яний картуш з гербом, на якому зображений лев.

Палац, окрім родини Бесядецьких, належав також магнатам Бєльським, Потоцьким і Коморовським. У першій половині XVIII століття споруджено перший палац, який 1756 року був реконструйований за проектом  архітектора П. Ріко де Тіржеля.

Пл. Галицька, 10.
Пл. Галицька, 10.

У 1820-роках реконструкцію інтер’єру провів архітектор Ф. Батман, останню реконструкцію палацу здійснено 1934 року архітектором І. Багенським. Незважаючи на перебудови, пам’ятка зберегла свою первісну основу. За часів СРСР у палаці містилася Обласна бібліотека, зараз приміщення належить Львівському національному університету ім. Івана Франка.

Пл. Галицька, 10.

Леви Латинського кафедрального собору. Каплиця Бичування Христа (Кампіанів)

Простір навколо Латинського кафедрального собору використовували для будівництва каплиць – родинних усипальниць заможних міщан та львівських патриціїв. Поховання робились у їх підземеллях.

Пл. Катедральна, 1.
Пл. Катедральна, 1.

Будівництво усипальниці родини Кампіанів почалося у 1584 (або 1585) році на кошти львівського бургомістра Павла Кампіана. Каплиця примикає до північної стіни Латинського собору. Збудована на місці каплиці шляхетської родини Струмилів, що стояла тут від 1463 року.

Каплиця має форму перекритого склепінням куба без купола, уміщеного між контрфорсами північної стіни собору. Ймовірно, споруджена будівничим Генріхом Горстом. Одноярусний доричний ордерний каркас на цоколі з фацетованим рустом скоріш за все виконаний Павлом Римлянином. Остання фаза оздоблення була ініційована сином Павла Кампіана — Мартином — і припала на 1619–1629 роки, коли було вмонтовано три рельєфи на тему страстей — «Зняття з хреста», «Воскресіння» та «Христос-городник», а також три символи на аттику. Можливо, що роботами в цей час керував архітектор Андреас Бемер.

У другій половині XVIII ст. за ініціативою латинського архиєпископа Вацлава Сєраковського перебудовано вхід до каплиці, на західній стіні влаштовано вікно, перемуровано склепіння, яке 1774 року розписав Станіслав Строїнський. Цей же художник зобразив Отців Церкви — св. Івана Хризостома і св. Єроніма над пілястрами, що фланкують вхід до каплиці. Леви розташувались у верхній частині фасаду каплиці.

Пл. Катедральна, 1.

Кам’яниця «Під левом»
Пл. Катедральна, 2.
Пл. Катедральна, 2.

Житловий будинок, збудований у XVIII столітті. На другому ярусі фасаду над вікном замість сандрика уміщено скульптуру лева. За припущенням мистецтвознавця Юрія Бірюльова, вона могла бути виконана Павлом Евтельє під час реконструкції 1844 року. На першому поверсі свого часу розміщувалась крамниця тканин Ігнатія Дрекслера — батька львівської скульпторки Люни Амалії та відомого урбаніста Ігнатія Тадеуша. У 1908-1909 роках на другому поверсі діяло Львівське фотографічне товариство.

Пл. Катедральна, 2.

Балкон у дворі-пасажі «Крива Липа»
Проїзд Крива липа.
Проїзд Крива липа.

Магнат Гаусман збудував тут готель «Англійський». В будівлі цього пасажу у свій час переїжджав магістрат з ратуші, коли остання почала руйнуватися. А коли у Гаусмана захотіли відібрати деякі його будинки для своїх потреб залізничники, він, за рішенням суду, вибудував для залізничників дім на розі нинішньої вулиці Гоголя, де й сьогодні знаходиться управління Львівської залізниці. Таким чином, Гаусман зберіг свою нерухомість.

Нещодавно відреконструйований балкон над автомобільним проїздом знизу тримають два масивні леви.

Проїзд Крива липа.

Наталія Бойченко
Джерела: zaxid.net, uk.wikipedia.orgwww.lvivcenter.orglviv.traveluk.wikipedia.org

 

 

 

 

 

Напишіть відгук