Сьогоднішня розповідь про Свято-Покровський кафедральний собор УПЦ КП у Львові (Колишній костел св. Миколая та монастир Тринітаріїв) буде про чотири найголовніші ікони цього чудового храму. Як ви пам’ятаєте, попередніх публікаціях ми розповідали про історію появи у Львові монахів-тринітаріїв та унікальні домінанти тринітарського храму, а сьогодні докладно зупинимось на унікальних іконах цього храму. Розповідає кандидат історичних наук, історик-медієвіст, архівіст Василь Кметь.
Сьогодні, як і в давні часи, до Свято-Покровського кафедрального собору УПЦ КП у Львові (Колишній костел св. Миколая та монастир тринітаріїв) приходить багато вірних для того, щоб помолитися, смиренно схилити голови, просити опіки Пресвятої Богородиці перед її іконами.
Від давнього часу в оздобі храму поєднувалися різні традиції. Сьогодні у православному соборі вшановується ціла низка великих святинь. Серед них: ікона Божої Матері Млекопитательниці, копія якої передана до нашого собору зі святої гори Афон, образ, історія якого сягає витоками ще VI століття; образ Святого Сави Освяченого, що був переміщений із Єрусалиму до Хіландарського монастиря, а згодом його вшанування уже було поширене у православних церквах Європи; ікони святої Варвари та святого Макарія, митрополита Київського, – великі святині української землі із часточкою мощей святих.
Від 1108 року мощі Святої Варвари благословляють українську землю своїм перебуванням у Михайлівському Золотоверхому монастирі. Після його зруйнування, рака зі святинею була перенесена до кафедрального Володимирського собору, звідки й була передана часточка мощей до нашого собору – Покрову Пресвятої Богородиці. Свята Великомучениця Варвара шанована усім християнським світом.
Святий Макарій митрополит київський загинув наприкінці XV ст., захищаючи свою громаду і відмовившись покинути літургію перед наступом татар. Пізніше тіло митрополита Макарія було виявлене нетлінним. Чудеса, які діялися на його мощах, стали свідченням особливого Божого благовоління та започаткували традицію вшанування великого ієрарха на українських землях.
Особливою святинею Свято-Покровського кафедрального собору є також кіот з копією чудотворної ікони Львівської Богородиці. Унікальна пам’ятка, що походить ймовірно із XV сторіччя, 1534 року була освячена для латинського кафедрального собору, згодом вона була передана до вірменської громади і зберігалася там досить тривалий час. Ще у XIX сторіччі ця ікона була окрасою палацу вірменських архієпископів у Львові. Згодом ікона була експонована на виставках у міжвоєнний період, а в післявоєнні роки вважалася втраченою. У 1980-их роках, завдяки зусиллям директора національної картинної галереї Бориса Возницького, ікона була врятована, відреставрована і повернута до музейної експозиції. Із роками вшанування ікони не припинялося, а традиція поклоніння перед образом Богородиці Львівської набирала все більшого пошанування, все більшого поширення.
Сьогодні у картинній галереї обладнано каплицю, де особливо вшановується ікона, а на Введення в храм Пресвятої Богородиці у 2010 році цей образ був переміщений до Свято-Покровського кафедрального собору, де відбулося урочисте його прославлення. Чин прославлення очолив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. До нього доєдналися представники Української Греко-Католицької Церкви і Римо-Католицької Церкви.
Таким чином, образ Пресвятої Богородиці Львівської став символом єднання християн Львова, адже ікона, яку написав православний іконописець, тривалий час вшановувалася в латинському кафедральному соборі, представниками вірменської апостольської церкви, а сьогодні своєю присутністю благословляє львів’ян усіх конфесій.
У 2011 році було започатковано також традицію благословення образом Пресвятої Богородиці львів’ян у день міста Львова.
ікона, написана православним іконописцем, тривалий час вшановувалася в латинському кафедральному соборі, шанувалася представниками вірменської апостольської церкви, а сьогодні своєю присутністю благословляє львівян усіх конфесій.
У 2011 році було започатковано також традицію благословення образом Пресвятої Богородиці львів’ян у день міста Львова.
Василь КМЕТЬ
кандидат історичних наук, історик-медієвіст, архівіст
Ця публікація є продовженням співпраці нашого сайту Фотографії старого Львова і сайту Духовна велич Львова і відкриває цілий цикл унікальних публікацій. Чекайте на продовження найближчим часом.
