Архітектура львівського функціоналізму – перехід до комфортних житлових зон

1
1480

Львів – місто, у якому переплелися різноманітні архітектурні стилі. Звичайно, що в першу чергу дослідників, мешканців та гостей найбільше приваблює центральна частина міста. І на це є свої причини. Проте варто взяти також до уваги і інші архітектурні споруди, які насправді є не менш цікавими, зокрема, це стосується будівель, які спроектовані у 1920 – 1930 – х рр. у стилі функціоналізму. На перший погляд – це звичайні житлові приміщення, але якщо придивитися, то можна побачити багато цікавих рис, які є характерні виключно для цієї моделі побудов.

Архітектура Львова, починаючи з ХІХ ст. розпочинає набувати нових барв. Це, по-перше, пояснюється тим, що тактика війни дещо видозмінилася, відповідно, така важлива частина міста як фортифікації, перестали бути актуальними. По-друге, австрійська влада побоювалась, щоб жителі міста, у разі якихось заворушень,  не використали  ці ж оборонні споруди як схованку. У зв’язку з цим, захисних споруд поменшало, а вільних територій для забудов – побільшало. З того часу розпочинається новий бум забудови Львова, який плавно у 1920 – 1930 – х рр. перейде у те, що ми зараз називаємо функціоналізмом.

Львів, вул. Герцеа 5. Житловий будинок.
Львів, вул. Герцеа 5. Житловий будинок.

Архітектурні плани колишньої житлової забудови (до 1920 – х рр.) не були націлені  до проектування комфортних житлових зон (невеликі, незручні кімнати, які могли бути навіть без вікон), головне, щоб фасад був гарний.  Проте, нове покоління архітекторів – послідовники школи дизайну “Баухауз” (що знаходилась у німецькому місті Веймар) почали роздумувати над тим, що для життя людей є більш важливіші приміщення, в яких вони живуть, а не розкішний фасад, якого вони навіть після рутинної роботи не помічають. Іншими словами можна перефразувати так: якщо до 1920 – х рр. існувала т. зв. “архітектура заради фасаду”, то з 1920 – х рр. – цей вислів видозмінився таким чином: “естетика плоского фасаду з комфортною житловою зоною”.

У Львові, ініціатором забудов в стилі функціоналізму, вважають ректора Львівської Політехніки – Вітольда Мінкевича. Свою мистецьку руку до цього напряму доклали і інші архітектори, зокрема, Ришард Гермелін, Даніель Кальмус, Фердинанд Кеслер, Генрик Зандіг, Фелікс Штадлер, Генрик Заремба, Тадеуш Врубель, Леопольд Карасінський…

З їх ініціативи було спроектовано декілька десятків таких будівель. Звичайно, що стиль функціоналізму мав свої характерні особливості, про які йтиметься нижче:

  • Будинки з правильною формою (ідеальні геометричні форми, найчастіше прямокутник чи квадрат). Тобто, споруда формується під впливом функції, яка повинна заповнити її.
  • Відмова від пишного декору. Адже житлова будівля не просто має милувати око його мешканця, а бути, найперше, зручною для проживання.
  • Використання габаритних нерозділених каркасів – зазвичай залізобетонних. Житловий будинок для кожного жителя мав стати фортецею, в якому не тільки зручно, але й безпечно жити.
  • Колір будинків, зважаючи на те з чого вони були зроблені, був одноманітний та нецікавий: в більшості сірого кольору.
  • Проте, тиньк, яким покривали верхній шар стін, виблискував на сонці, додаючи, все ж таки, хоч якогось шарму.
  • Під першим поверхом часто використовували камінь для декору. Виглядало так, що будинок побудований на якомусь постаменті.
  • Такі будинки мали в собі багато вікон (балкони, часто бокові; звичайні вікна; маленькі круглі віконця, т. зв “ілюмінатори” з гратками). За задумом архітекторів кожна кімната мала бути освітлена, навіть це стосувалось туалетів та комірчин.
  • Цікаво оформлений вхід. Склянні двері, обрамлені залізними гратками.
  • Перед фасадом таких будинків часто залишали невеличку територію, для формування квітникових клумб. Архітектори-функціоналісти пропагували озеленення біля житлових зон, вважаючи, що кольорові квіти та зелені дерева нададуть колориту сірим будівлям.

Цікаво, що квартири у таких будинках не продавалися. Зазвичай, багатий інвестор вкладав кошти у проект фірми, яка пропонувала свої архітектурні послуги. Після того, як будинок був зведений, т. зв. власник – здавав приміщення в оренду. Не зважаючи на дорогу ціну, квартири набули великої популярності. І в народі їх назвали “люксові”. За однією версією, через те, що одна з фірм-забудовників називалася “Люкс”, а за іншою – ці будівлі так називали львів’яни, зважаючи на комфортні умови життя.

Львів, пр. Шевченка 7. Будинок створений на замовлення львівських промисловців Йонаша та Вільгельма Шпрехерів. На першому поверсі знаходилися магазини, а верхні поверхи – використовувалися як приміщення для офісу. Нині – об’єднання профспілок.
Львів, пр. Шевченка 7. Будинок створений на замовлення львівських промисловців Йонаша та Вільгельма Шпрехерів. На першому поверсі знаходилися магазини, а верхні поверхи – використовувалися як приміщення для офісу. Нині – об’єднання профспілок.
Львів, вул. Туган-Барановського 10. Після створення – Технічна, а згодом – Торгова академія (на фасаді можна побачити Меркурія – бог торгівлі). Нині – Львівська комерційна академія.
Львів, вул. Туган-Барановського 10. Після створення – Технічна, а згодом – Торгова академія (на фасаді можна побачити Меркурія – бог торгівлі). Нині – Львівська комерційна академія.
Львів, пр. Шевченка 7. Сходи у Будинку Профспілок.
Львів, пр. Шевченка 7. Сходи у Будинку Профспілок.

Львів, пр. Шевченка 7. Будинок створений на замовлення львівських промисловців Йонаша та Вільгельма Шпрехерів. На першому поверсі знаходилися магазини, а верхні поверхи – використовувалися як приміщення для офісу.  Нині – об’єднання профспілок.

Львів, вул. Туган-Барановського 10. Після створення – Технічна, а згодом – Торгова академія (на фасаді можна побачити Меркурія – бог торгівлі). Нині – Львівська комерційна академія.

Львів, пр. Шевченка 7. Сходи у Будинку Профспілок.

 Як правило, будинки в такому стилі зводилася як помешкання, але варто наголосити на тому, що бували винятки, коли архітектори на замовлення проектували офісні приміщення.  Визначальною рисою таких будинків були незвичайні сходи та мармурова плитка.

Наталія ДАНИЛІВ

Джерела:

  1. Міська екскурсія Ольги Заречнюк на тему: “Архітектура функціоналізму 1930-х рр.”
  2. Надашкевич В. Баухауз – будинки у Львові 1930 – х рр. [Електронний ресурс] / Lviv PM // Режим доступу: http://lviv.pm/2013/08/bauhauz-budynky-30-h-rokiv-u-lvovi.html
  3. Фото – Наталія Данилів.

1 коментар

Напишіть відгук