10 мудрих цитат геніального Богдана Ступки

Народився актор 27 серпня 1941 року в смт. Куликів на Львівщині, яке на той час перебувало під німецькою окупацією і містилось у дистрикті Галичина в складі Генерал-губернаторства.

До сцени його привчили родичі: батько співав у хорі Львівського оперного театру, мамин старший брат був там же солістом, а тітка — головним концертмейстером.

Закінчив драматичну студію при Львівському театрі ім. М.К. Заньковецької (1961), навчався на філологічному факультеті Львівського державного університету ім. Івана Франка (1963-1965), закінчив театрознавчий факультет Київського театрального інституту ім. І.К. Карпенка-Карого (1984).

Богдан Ступка
Богдан Ступка

В 1961-1978 роках – актор Львівського українського театру драми ім. М.К. Заньковецької. З 1978 року – артист Київського академічного українського драматичного театру ім. Івана Франка.

У кіно Богдан Ступка дебютував роллю у фільмі Юрія Іллєнко “Білий птах з чорною відзнакою” (1970). На жаль, багатогранний талант актора довгий час не був належною мірою затребуваний. Більшість картин, в яких Ступка знявся за тридцятирічний період (70-ті, 80-ті, 90-ті роки), не стали помітними творами на екрані. Великий успіх прийшов до актора в 2004 році, після зйомок у фільмах “Водій для Віри” і “Свої”.

У списку ролей Богдана Ступки – багато історичних постатей: гетьмани Іван Брюховецький “Чорна рада” (2000), Іван Мазепа “Молитва за гетьмана Мазепу” (2002), Богдан Хмельницький “Вогнем і мечем” (1999), а також Чингісхан “Таємниця Чингісхана” (2002) та багато інших.

Богдан Ступка в ролі Тараса Бульби
Богдан Ступка в ролі Тараса Бульби

Богдан Ступка займав пост міністра культури і мистецтв України в 1999-2001 роках, потім був художнім керівником Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка.

Зіграв понад 100 ролей у театрі і кіно, продовжує активно зніматися в художніх фільмах.

Сьогодні пропонуємо Вашій увазі 10 цитат Богдана Сильвестровича, які видалися нам цікавими:

1. “Хай кажуть, що хочуть, а я живу, як живу.”

2. “Я не люблю війну, з дитинства боюся стрільби. Мені було всього три роки, але я добре її пам’ятаю. Пам’ятаю, як німці давали дітям шоколад. Як попереджали: зараз тут почнеться битва, йдіть з будинків. І тепер все життя мене переслідує страх. Цей страх іноді змушував мене битися, йти проти великих людей. Можливо, саме через нього я і пішов у кіно. Адже в кіно ти легко можеш сховатися — це не ти, це завжди хтось інший.”

Богдан Ступка
Богдан Ступка

3. “Шекспір сказав: “Світ — театр і ми всі в ньому актори”. А Сковорода ще доповнив, сказав: “І кожен грає ту роль, на яку його поставили”. Я думаю, це правильно.”

4. “Мужики дуже люблять перевдягатися, більше, ніж жінки. Візьміть історію костюма, і ви побачите, що, починаючи від папуасів, що для себе тільки чоловіки не придумували! Мужики – як півні, тільки б перед жінками крутитися.”

5. “Я вчу молодих акторів, як себе морально поводити в житті. Я не вчу їх грати, тому що цього навчити неможливо. Я вчу, як їм бути, працювати, зрештою, жити в театрі.”

6. “Я зрідка спілкуюся з кимось. Зараз зрідка. В мене найбільший друг — це моя дружина.”

7. “Роби справу чесно, з душею — і твоє до тебе прийде… Але це не означає, що вже завтра з’являться золоті гори.”

Богдан Ступка в фільмі Подпоручик Ромашов
Богдан Ступка в фільмі Подпоручик Ромашов

8. “Я, як і Франко, трудоголік. В юності я мріяв бути рантьє, а все життя працюю. Жах якийсь. Потрапляю в театр — і не можу додому відлучитися навіть пообідати. Затягує. Цілий день тут сидиш. Міркуєш, розмовляєш з людьми, аналізуєш.”

9. “Я стільки накричався за ці 50 років, навіть більше. Так накричався, що не хочеться. Але тепер, зараз я місяці три не був на сцені, починаю з дружиною розмовляти і раптом вона мені каже: “Ти чого так голосно розмовляєш? Та я ж біля тебе стою, сиджу. Я тебе чую. Ну чого ти так голосно? По-моєму, пора тобі вже на сцену”. І це правда. І хочеться, і колеться, і розчаровуєшся, і знову зачаровуєшся…”

10. “Господу Богу все добре вдалося — і народження людини, і юність, і зрілість. А ось старість — ні. Ідеш по вулиці, а ноги підкошуються. І думаєш: ще недавно бігав, куди все поділося? Адже в людині тільки тіло старіє, а душа залишається молодою.”

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ

Джерела:

  1. http://kino-teatr.ua
  2. http://www.discoverukraine.com.ua/
  3. https://uk.wikipedia.org/

Напишіть відгук