Знаємо, що перші згадки про костел Марії Магдалини, який розташований на вулиці Степана Бандери, 8, датовані ще XVIIст. Він належав домініканцям, але в різні часи будівлю використовували і як жіночу в’язницю, і як спортзал, а зараз тут знаходиться Львівський будинок органної та камерної музики.
В 1995 році, в часі проведення розкопок, під вівтарною частиною храму, окрім цікавих для дослідників матеріалів, було знайдено справжній скарб – золоті монети, приблизна вартість яких 35 тисяч доларів.
У найдавніші часи храм знаходився за межами міських укріплень, а тому ще під час його спорудження він планувався як культова споруда оборонного типу. Про це свідчать товсті мури зокрема вівтаря. Розкопавши підземелля костелу, дослідницька група в складі Миколи Бандівського, Романа Сулика та Юрія Лукомського за ініціативою директора будинку Юліана Винницького та сприяння НТШ натрапили на муровані фундаменти дуже давньої споруди в долівці крипти, що передувала спорудженій на цьому місці апсиді храму.
Знайдена також була кістниця з перепохованими останками восьми осіб, що досі знаходяться в приміщенні костелу.
Але найважливішою знахідкою став золотий скарб, а саме 26 золотих монет, виявлених в підземеллях 30 березня. Монети знаходились в цупкому матеріалі, вочевидь колись це був гаманець, захований під порогом між двома цеглинами. В самому порозі, скоріш за все як позначка, був забитий цвях.
Тут же був складений акт та опис всіх монет, 31 березня весь скарб в присутності понятих передали старшому оперуповноваженому відділу захисту економіки УВС майорові міліції Кузьові О. М. та складено «Протокол добровільної видачі». Далі монети відправили на пробірно-хімічний аналіз.
З усієї кількості монет двадцять п’ять – номіналом 20 франків і одна десяти франкова. Вага однієї 20-франкової монети – 6,45 грама. Надписи на них свідчать, що карбовані вони були у Франції в період правління Наполеона III та Республіки.
Виготовлені із золота 900-ї проби, жовтий метал, а загальна вага скарбу становить 164.10 грама.
Фахівці оцінили знахідку як важливу пам’ятку історії грошового обігу на західноукраїнських землях другої половини XIX- поч. XXст. Найстаріша монета – 1853 року і найновіша – 1913-го – свідчать про нумізматичну колекцію, що трапляється дуже рідко і не завжди потрапляє до дослідників чи в музеї. Тож монети були передані в Львівський музей історії релігії.
Як зазначив сьогодні археолог, професор, доктор історичних наук Микола Бандрівський для «Фотографій Старого Львова», вочевидь цінні монети навіть не були у вжитку, адже при макрозйомці не було виявлено слідів зношення. «Особа, що заховала монети під час лихоліття Першої світової війни, напевно не мала змоги передати їх комусь іншому. Однак будь-який скарб має знаходитись не тільки в музеї, але і має бути пущений в науку» – вважає дослідник.
Тетяна ЖЕРНОВА
Джерело:
Бандрівський М. Золотий скарб у храмі Марії Магдалини // Галицька брама. – № 17. – Львів, 1996.– С.9.
