Життя, як спалах зірки. Розстріляна муза Зузанни Гінчанки

0
732
Життя, як спалах зірки. Розстріляна муза Зузанни Гінчанки

Її життя, як спалах зірки, що яскраво осяяла всіх і раптово згасла. Вона прожила усього 27 років — яскравих, богемних, сповнених надій, і так безжально обірваних руками катів. Ця молода жінка з різнокольоровими очима, невимовно красива і талановита, колись ходила вулицями нашого міста.

Зузанна Гінчанка
Зузанна Гінчанка

Про нашу землячку — відому польську поетесу 30-х-початку 40-х років минулого століття Зузанну Гінчанку (справжнє ім’я Поліна Гінзбург), — ще рік-два тому в Рівному практично не чули. “Повернення” поетеси частково відбулося, коли в березні 2017-го відзначали сторіччя з дня її народження. Тепер її ім’я буде увічнено меморіальним знаком на місці її рівненського помешкання.

Поліна Гінзбург, дитинство
Поліна Гінзбург, дитинство

Дитинство в домі Сандбергів

Зузанна-Поліна Гінзбург народилася в Києві в 1917 році. Рятуючись від більшовицької революціїї, родина переїхала до Рівного, звідки була родом матір дівчини Цецилія, уроджена Сандберг. Батько Шимон Гінзбург був відомим адвокатом, людиною амбіційною, і невдовзі, залишивши сім’ю, вирушив шукати кращої долі до Америки. Невдовзі й матір Зузанни подалася до Іспанії з новим чоловіком. Дівчинка залишилася під опікою бабусі й дідуся.

Будинок Сандбергів (вказано стрілкою) постраждав після бомбардувань
Будинок Сандбергів (вказано стрілкою) постраждав після бомбардувань

Хая-Клара та Абрам Сандберги були заможними рівненськими євреями. Мешкали на тодішній вулиці 3-го Мая (тепер Соборна) в будинку №132. Будинок розбомбили під час Другої світової. Але рівненські дослідники старовини встановили, що знаходився він на теперішній Театральній площі, якраз там, де нині скляні піраміди накривають “підземку”.

Хая-Клара Сандберг
Хая-Клара Сандберг

У чималому двоповерховому будинку, спорудженому в другій половині ХІХ століття, Сандберги утримували аптечний склад і крамницю. “Аптечний склад Сандберга, Рівне, 3 Травня, 132. Ялинкові прикраси, насіння, косметика, одеколони, лікувальні засоби, галантерея, іграшки, все для фотографії. Низькі ціни”, — гласила вивіска. У дитинстві, особливо на Різдво, маленька Поліна нерідко слугувала “живою” рекламою — годинами стояла у вітрині в костюмі янгола. Слід зазначити, що бабуся Зузанни Клара-Хая Сандберг була жінкою освіченою, владною, але користувалася в місті авторитетом і шаною завдяки своїй благодійності.

Державна гімназія ім. Костюшка. Тепер там управління нацполіції в Рівненській області
Державна гімназія ім. Костюшка. Тепер там управління нацполіції в Рівненській області

Вона була активною учасницею Товариства опіки над рівненськими сиротами єврейського походження “Центос”. Хоча вдома спілкувалися виключно російською, маленька Поліна вподобала польську мову, яку вивчила самостійно, й поступила на навчання до Рівненської гімназії імені Костюшка.

Гімназія ім. Костюшка
Гімназія ім. Костюшка

Свій перший вірш “Вакаційна учта” 14-річна Сана (так називали її рідні та друзі) опублікувала в 1931 році в гімназійній газеті “Echa Szkolne” (“Шкільне відлуння”), яка зі звичайної шкільної “стіннівки” згодом стала поважним передплатним виданням.

Сторінка з шкільної газети з першим надрукованим віршем юної поетеси
Сторінка з шкільної газети з першим надрукованим віршем юної поетеси

Свій перший твір дівчинка підписала іменем “Зузанна Гінцбуржанка”. У цій газеті вірші юної поетеси друкували практично щономера аж до 1933 року. Ці вірші, які не увійшли до її прижиттєвої збірки “Про кентаврів”, виданій у 1936 році, збереглися саме завдяки публікаціям у шкільній газеті .

Парад учениць військової підготовки (крайня праворуч у першому ряду Зузанна Гінчанка), Рівне, 1936 р.
Парад учениць військової підготовки (крайня праворуч у першому ряду Зузанна Гінчанка), Рівне, 1936 р.
Поліна-Зузанна на відпочинку на дачі
Поліна-Зузанна на відпочинку на дачі
Випускники класу, де навчалася Зузанна Гінчанка в гімназії ім. Костюшка, 1937 р. (хрестиком позначено Зузанну Гінчанку)
Випускники класу, де навчалася Зузанна Гінчанка в гімназії ім. Костюшка, 1937 р. (хрестиком позначено Зузанну Гінчанку)

Муза варшавських поетів

Після участі в 1934 році в конкурсі Варшавського журналу “Літературні відомості” поетичний талант Поліни Гінзбург помітив відомий польський письменник Юліан Тувім. Саме він вмовив 18-річну дівчину вступити до Варшавського університету. Однак навчалася вона там недовго — антисемітські випади змусили покинути заклад. Натомість в літературних і мистецьких колах юна харизматична красуня-поетеса користувалася неабиякою популярністю. Саме заради участі в літературному житті Варшави Зузанна Гінчанка (під таким псевдонімом вона писала) залишилася в польській столиці.

Зузанна Гінчанка, Варшава, 1937 р.
Зузанна Гінчанка, Варшава, 1937 р.

Дівчина з вражаючою зовнішністю і неймовірною харизмою зачаровувала своїми виступами в мистецькому кафе у Варшаві багатьох молодих людей. У неї були закохані молоді поети Лободовський, Ґомбрович, Пітеркевич. Зузанну Гінчанку згадували в своїх спогадах найвидатніші її сучасники — Чеслав Мілош, Ян Котт, Казимеж Брандис. У 1936 році з’явився перший, і, на жаль, єдиний поетичний збірник Зузанни Гінчанки. Але її добре знали читачі сатиричного журналу “Шпильки”, з яким вона співпрацювала. Її відкрита компанійська вдача наче притягувала до неї людей. Сана завжди була в колі друзів, шанувальників, залицяльників.

Не забувала вона й Рівне. Щоправда, з містом були пов’язані й сумні спогади.

Зузанна Гінчанка імовірно з чоловіком, Варшава, 1937 р.
Зузанна Гінчанка імовірно з чоловіком, Варшава, 1937 р.

Рівненські канікули

У передвоєнні роки Зузанна часто відвідувала бабусю в Рівному. Тодішнє Рівне — мішанина національностей, культур і звичаїв. Як писала дослідниця творчості Гінчанки Ізольда Кєц, тут “поруч з євреями мешкали росіяни, українці, татари. І поляки: урядовці, вчителі, військові. Тут бував генерал Андерс…”. Рівне 1930-х було відоме на всю східну Європу своїми Великими Торгами Волинськими. Завдяки ним провінційне волинське містечко стало одним із осередків культури і мистецтва. У Рівному Зузанна тісно співпрацювала з літературною групою “Волинь”, організатором і натхненником якої був уродженець Грушвиці Чеслав Янчарський. До цього літературного гуртка входили польські та волинські поети, завдяки яким і збереглася пам’ять про Гінчанку і її поетичну спадщину. Зузанна була життєрадісною, товариською і щирою. У Рівному в неї було чимало друзів, з якими разом відпочивали, гуляли містом, фотографувалися. Часто зустрічаються на світлинах, зокрема, сестри Анілевські, чий батько, відомий адвокат, був юрисконсультом у князя Любомирського. Чимало цих світлин зберігаються нині у фондах Музею літератури у Варшаві та Національної бібліотеки Польщі.

Гінчанка з друзями
Гінчанка з друзями

 

Зузанна Гінчанка біля дверей рівненського помешкання, 1939 р.
Зузанна Гінчанка біля дверей рівненського помешкання, 1939 р.
З друзями в басейні, Рівне, 1935 р.
З друзями в басейні, Рівне, 1935 р.

Саме під час таких її канікул 1939 року почалася Друга світова війна. У вересні Рівне зайняли радянські війська. Нова влада одразу націоналізувала аптеку і магазин Сандбергів. А на житлову частину великого будинку поклали око новоприбулі радянські чиновники, виселивши колишніх власників у тісну кімнатку для прислуги. На той час діда Зузанни Абрама Сандберга вже не було в живих. У розпачі Клара Сандберг відіслала онуку зі залишками родинного майна до Львова. Там поетеса орендувала помешкання в будинку №8 на вулиці Яблоновських. У Львові вона вйшла заміж за старшого за неї на 16 років мистецтвознавця Міхала Вайнцихера. Її львівський творчий доробок — переклади на польську творів Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини, Володимира Маяковського. Хоча в “Літературному альманасі“ вийшли друком її нові поезії “Пробудження“ та “У битві за врожай“, їх дослідники творчості Гінчанки вважають радше даниною тогочасній радянській кон’юнктурі.

Подруги Гінчанки сестри Анєлєвські (дві білявки). їхній брат Станіслав. У чорній сукні ще одна подруга Зузанни Люся Гельмонт, Рівне, 1937 р.
Подруги Гінчанки сестри Анєлєвські (дві білявки). їхній брат Станіслав. У чорній сукні ще одна подруга Зузанни Люся Гельмонт, Рівне, 1937 р.

Переслідування, зрада, загибель

У перші місяці фашистської окупаціїї, яку Гінчанка зустріла у Львові, з Рівного надійшла сумна звістка. Бабуся Хая-Клара Сандберг померла від серцевого нападу під час перевезення до Здолбунова, де відбувалися масові страти євреїв.

Друзі Гінчанки сестри Андзя і Хеля Анєлєвські, Люся Гельмонт, Павел Сегал, Рівне, басейн, 1936 р.
Друзі Гінчанки сестри Андзя і Хеля Анєлєвські, Люся Гельмонт, Павел Сегал, Рівне, басейн, 1936 р.

Втрапила до рук гітлерівців і сама Зузанна. На неї донесла власниця (за іншими даними, консьєржка) особняка, де мешкала поетеса Софія Хомінова. Але чудом поетесі вдалося врятуватися. Ім’я донощиці Гінчанка згодом “увічнить” у своєму пророчому вірші “Не вся я помру…”(“Non omnis moriar”). Унікальний випадок в криміналістиці, коли вірш, де вказувалося ім’я донощиці, було долучено до кримінальної справи як свідчення жертви. Софію Хомінову в повоєнні роки було засуджено на чотири роки позбавлення волі як особу, що повідомила гітлерівців про єврейку, яка переховується.

Гінчанка з друзями, Рівне, 1937 р
Гінчанка з друзями, Рівне, 1937 р

Останній прихисток Зузанна Гінчанка знайшла в Кракові, куди погнала її лиха година. За інформацією з Вікіпедії, вона спочатку переховується у тітки Януша Возняковського, який допоміг Зузанні з фальшивими документами, згідно з якими Зузанна — вірменка. Однак її специфічна врода все ж таки видавала її єврейське походження, тому дівчина міняє схованки, обмежуючи до мінімуму коло спілкування. З нею разом переховується її рівненська подруга дитинства Блумка Фрадіс.

На відпочинку з друзями
На відпочинку з друзями

Згодом дівчата перебираються до знайомої чоловіка Зузанни Ельжбети Мухарської. А тим часом гестапо заарештовує і розстрілює чоловіка Зузанни. Під час обшуку знаходять документи, які приводять німців до будинку пані Мухарської, де ховаються Зузанна і Блумка. Одного дня узимку 1944-го туди раптово навідуються гестапівці й дівчат забирають. Однак деякі свідки тих подій припускають, що на утікачок доніс хтось із сусідів. Про це йдеться, зокрема, в спогадах онука пані Мухарської, які записала Ізольда Кєц: “ Зузанна не виходила з помешкання, і не відчиняла нікому двері. Ми домовилися, що, коли я повертатимуся додому, то голосно тупотітиму і насвистуватиму мелодію. Одного дня я так повертався додому, але тут вибігла сусідка і попередила, щоб я не йшов додому, бо в нас в будинку гестапівці. Я зупинився навпроти і зачаївся за брамою. За якихось півгодини з нашого будинку вийшли Зуза і Блумка в супроводі гестапівців. Не розумію, як вони натрапили на їх слід. Не інакше як доніс хтось із сусідів”.

Гінчанка (у центрі) з гімназійними приятельками. Крайня ліворуч Блумка Фрадіс, Лала Томіліна (донька російського генерала). Праворуч від Гінчанки Зоя Хмєлєвска, Люся Гельмонт. Рівне, 1936 р.
Гінчанка (у центрі) з гімназійними приятельками. Крайня ліворуч Блумка Фрадіс, Лала Томіліна (донька російського генерала). Праворуч від Гінчанки Зоя Хмєлєвска, Люся Гельмонт. Рівне, 1936 р.

Достовірних даних щодо точної дати й місця смерті Зузанни Гінчанки досі не знайдено, як і її поховання. За одними з припущень, її після тортур у краківській тюрмі було розстріляно на початку 1945-го, напередодні звільнення Кракова. За іншою версією, Зузанну Ґінчанку було перевезено до концтабору в Плашуві (район Кракова) і там розстріляно в кінці 1944 року. Імовірно там же, в передмісті Плашув, у безіменній могилі знайшла вічний спокій талановита молода поетеса. Їй було всього двадцять сім…

Концтабір у Плашуві, куди звозили євреїв з краківського гетто
Концтабір у Плашуві, куди звозили євреїв з краківського гетто

Вірші. Пам’ять

Літературна спадщина Зузанни Гінчанки зовсім небагата кількісно, але вона глибока і яскрава, якою і була ця жінка, чиє життя вкоротила рука катів.

Своєрідним творчим заповітом літературознавці називають вірш Гінчанки “Non omnis moriar” (“Не вся я помру”). Написаний під час переслідувань, він передає емоції тих людей, котрі, як сама поетеса, пережили страх і зраду, жах і розпач від безвиході. Дослідники творчості Гінчанки називають його пророчим, бо в ньому вона наче передбачила свою подальшу долю. Поціновувачі таланту Гінчанки кажуть, що, якби вона написала лише один цей вірш, то й цього було б достатньо, щоб оцінити її талант.
Справжнє повернення Зузанни Гінчанки почалося в Польщі в 1990-і роки. Неабияка заслуга в цьому дослідниці Ізольди Кєц, яка в 1994 році видала книгу “Гінчанка. Життя і творчість”. Авторка не лише віднайшла маловідомі тексти поетеси, але й поспілкувалася з тими, хто знав Гінчанку в різні періоди її життя.

Меморіал «Люди з вирваними серцями»
Меморіал «Люди з вирваними серцями»

Архів поетеси з фотографіями нині міститься у фондах Музею літератури імені Адама Міцкевича у Варшаві та Національній бібліотеці Польщі.

 

В Україні, зокрема, в Рівному ім’я поетеси ще мало відоме. Хоча в 2017-у, в рік 100-річного ювілею Зузанни Гінчанки, за підтримки Генконсульства Республіки Польща в Луцьку та низки осіб і інституцій з України та Польщі було випущено збірку поезій Зузанни Гінчанки. У книзі вміщено вірші різних періодів творчості в оригіналі (польською) та в україномовному перекладі Ярослава Поліщука. Проте творчість Зузанни Гінчанки, як і її біографія, що містить багато суперечливих і нез’ясованих фактів, ще чекає своїх дослідників.

Місця розстрілу в’язнів Плашува. Тепер тут меморіальний комплекс «Люди з вирваними серцями». Можливо тут десь і є безіменна могила Зузанни Гінчанки
Місця розстрілу в’язнів Плашува. Тепер тут меморіальний комплекс «Люди з вирваними серцями». Можливо тут десь і є безіменна могила Зузанни Гінчанки

Тепер ім’я обдарованої, харизматичної особистості буде увічнене меморіальним знаком у нашому місті, де минуло її дитинство, де юна Сана зробила перші кроки в літературі. Звідки пішла, щоб повернутися назавжди через майже 80 років.

Світлана КАЛЬКО

У матеріалі використано інформацію та фото з Вікіпедії, Національного цифрового архіву Польщі, Національної бібліотеки Польщі, Музею літератури імені Адама Міцкевича у Варшаві та інших відкритих джерел.

Джерело: РівнеРетроРитм

Loading...

Напишіть відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.