Збігнєв Брохвіч-Левинський, або ким був будівничий дирекції залізниці та Шотландської кав’ярні

1309

Творцем цілого ряду споруд, які для свого часу були непересічними, але на які сьогодні зрідка звертаються увагу як туристи, так і гості нашого міста був Збігнєв Брохвіч-Левинський – людина з дійсно непересічною долею. Пропонуємо вам поглянути як на його творіння, так і на його життєпис.

Збігнєв Брохвіч-Левинський
Збігнєв Брохвіч-Левинський

Народився Збігнєв 16 грудня 1877 року в Кельцах (сучасна Польща). Він був сином Марцелія Левинського і Александри. В Кельцах він відвідував гімназію, з якої його виключили за політичну діяльність (вважається, що він брав участь у діяльності підпільних студентських гуртків, які стали особливо популярними у той час). У зв’язку з цим, свій атестат зрілості він отримав 1895 року у Варшаві, яка була у той час частиною Російської імперії.

Петербурзька академія мистецтв
Петербурзька академія мистецтв

У 1896–1903 роках він навчається на факультеті архітектури Петербурзької академії мистецтв, а вже 1904 року Збігнєв був мобілізований до російської імператорської армії для участі у Російсько-японській війні. Проте він дезертирує і втікає до Галичини, де оселяється у Львові. У 1908 році він отримав концесію будівничого у Галичині, організував власне проектне бюро, яке знаходилось на вулиці Кадетській, 8 (тепер вулиця Героїв Майдану), а від 1912 року — на сучасній вулиці Свєнціцького, 11а.

З 1911 р. він був членом мистецького об’єднання «Zespół», а у 1913 році бере участь у колективній виставці об’єднання. У 1908—1915 він роках був членом знаменитого Політехнічного товариства.

Глазго
Глазго

Після Першої світової війни, за вимогами часу був залучений до бойових дій і брав участь в українсько-польській і польсько-радянській війнах. У 1920 році був тяжко поранений, а 1921 року закінчив Вищу військову школу і від цього часу продовжував кар’єру військового відійшовши від архітектури. Після окупації Польщі у 1939 році, емігрував до Франції, де став комендантом Центру навчання офіцерів в Ансені. Пізніше виїхав до Великобританії, де помер у Глазго у 1951 році.

То ж якими були його найяскравіші творіння у Львові?

Прибутковий будинок Еміля Векслера на нинішньому проспекті Шевченка, 27
Прибутковий будинок Еміля Векслера на нинішньому проспекті Шевченка, 27

Дім на проспекті Шевченка, 27 у Львові. Прибутковий будинок Еміля Векслера на нинішньому проспекті Шевченка, 27 у Львові (1908, 1909). Дім у стилі раціонального модерну, збудований під впливом англійської архітектури початку XX ст. Тут у 1909–1939 роках знаходилась відома кав’ярня «Шкоцька» («Шотландська»).

Будинок управління залізниць на вулиці Гоголя, 1-3
Будинок управління залізниць на вулиці Гоголя, 1-3

Управління Львівської залізниці на вулиці Гоголя у Львові. Будинок управління залізниць на вулиці Гоголя, 1-3, на розі з вулицею Листопадового чину у Львові (1913). Спорудженню передував конкурс, на которому перші місця здобули проекти Я. Завейського і Р. Бандурського, А. Захаревича та Л. Соколовського, С. Пйотровського та С. Фертнера. До реалізації однак прийято позаконкурсний проект Збіґнєва Брохвіча-Левинського.

удинок Альфреди Залевської у стилі модернізованого класицизму на вулиці Дорошенка, 77
удинок Альфреди Залевської у стилі модернізованого класицизму на вулиці Дорошенка, 77

Дім на вулиці Дорошенка, 77 у Львові. Будинок Альфреди Залевської у стилі модернізованого класицизму на вулиці Дорошенка, 77 (1910–1911). З. Левинським розроблено фасад. Автором планування був Ю. Пйонтковський.

Прибутковий будинок Броніслава Дембінського у стилі модернізованого класицизму на вулиці Каліча Гора
Прибутковий будинок Броніслава Дембінського у стилі модернізованого класицизму на вулиці Каліча Гора

Дім на вулиці Каліча Гора, 11 у Львові. Прибутковий будинок Броніслава Дембінського у стилі модернізованого класицизму на вулиці Каліча Гора (1909–1910).

Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела:

  1. Бірюльов Ю. О. Левинський Збіґнев Брохвіч // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4. — С. 45—46.
  2. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008.

2 КОМЕНТАРІ

    • Шановний пане Євгене! Як ви певно могли прочитати – сайт називається “Фотографії старого Львова”, а не старі фотографії Львова. Від того, що Львів сфотографований вчора, він молодшим не стане.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.