Завтра у Львові відкриють виставку Марії Карп’юк та Осипа Сорохтея

170
Завтра у Львові відкриють виставку Марії Карп’юк та Осипа Сорохтея

Завтра, 23 грудня 2021 року, о 16.00 в Музеї етнографії та художнього промислу ІН НАН України (м. Львів, проспект Свободи, 15) відбудеться відкриття виставки живопису та графіки подружжя Марії Карп’юк та Осипа Сорохтея «НАТХНЕННІ ОДНІЄЮ МУЗОЮ» до 120-річчя Марії Карп’юк.

Марія Карп’юк народилася 13 червня 1901 року в місті Снятин у багатодітній родині Василя Карп’юка та Михайлини Алімурки.

Власне у родинному колі формувався внутрішній світ Марії. Вдома була чимала бібліотека української та світової літератури, також для своїх доньок батько спеціально зібрав нотну бібліотеку.

Марія Карп'юк, 1920-ті роки
Марія Карп’юк, 1920-ті роки

Природну красу та незвичну, майже східну зовнішність – темне волосся та очі – Марія Карп’юк успадкувала від матері Меланії (Михайлини) Алімурки, яка народилася в сім’ї Степана Антимовича (Мустафи Алі бей Мурзи) та Ольги.

Ще з юності Марія виявила неабиякий талант до мистецтва, тому вступила до школи Олекси Новаківського, де навчалася з 1923 по 1928 рік, і була улюбленою ученицею маестро. У 1929 році художниця також стажувалася в Парижі на стипендію Митрополита Андрея Шептицького, для якого виконала копію картини «Портрет чоловіка» Флорентійської школи XIV століття.

Під час третього року навчання у школі, приїхавши звично на вакації до Снятина, Марія знайомиться із відомим художником Осипом Сорохтеєм. Ця подія стала доленосною для обох митців.

Осип Сорохтей
Осип Сорохтей

Адже три роки «заслання-вчителювання» у Снятині, як їх спочатку сприймав митець, через карикатуру на директора Станіславівської гімназії, подарували Осипу Сорохтею найщасливіші моменти в житті. Під час спільних походів на етюди Марія створила портрет Сорохтея, який єдиний уцілів після розгрому виставки «новаківців»: «Професор, гратулюю Вам, всьо знищено – лише Ви оцілили – якесь провидіння чувало над Вами. Шлю Вам знимку з-перед знищення і здоровлю Вас… Львів, Мануха Карп’юк. 20.11.1928», – пише Марія Карп’юк у листі до художника.

Символічність цієї події в тому, що надалі живопис у житті Марії Карп’юк відходить на задній план – вона повністю присвячує себе чоловікові і його талантові. Донька Христина пише, що мама після одруження «відклала назавжди олівець і пензель», проте, ймовірніше, йдеться про те, що художниця не представляла свої роботи для широкого загалу. На підтвердження того, що мисткиня продовжувала малювати після заміжжя, є портрети її дітей, внуків та інші твори, що зберігаються у приватних колекціях, здебільшого родини, у Музеї мистецтва Прикарпаття та Снятинському літературно-меморіальному музеї Марка Черемшини.

Унікальність виставки, присвяченої 120-літтю з уродин Марії Карп’юк, полягає у тому, що це перша персональна виставка художниці. Родиною та небайдужими людьми вперше зібрана та відреставрована колекція творів художниці. Окремим розділом експозиції стануть портрети Марії, виконані з особливим замилуванням та любов’ю Осипом Сорохтеєм, а також його зарисовки сімейного побуту.

У майстерні Мистецької школи О. Новаківського. Сидять зліва направо: Стефанія Ґебус, Марія Карп'юк, О. Новаківський із синами, Ольга Плешкан, Григорій Смольський. Стоять зліва направо: Степан Луцик, Антін Малюца, Володимир Булик, Петро Годис, Святослав Гординський, Михайло Мороз, Володимир Гриценко, Леонід Пацуркевич, Леонід Папара. 1927 рік
У майстерні Мистецької школи О. Новаківського. Сидять зліва направо: Стефанія Ґебус, Марія Карп’юк, О. Новаківський із синами, Ольга Плешкан, Григорій Смольський. Стоять зліва направо: Степан Луцик, Антін Малюца, Володимир Булик, Петро Годис, Святослав Гординський, Михайло Мороз, Володимир Гриценко, Леонід Пацуркевич, Леонід Папара. 1927 рік

На виставці  представлено ключові етапи у творчості Марії Карп’юк, відтворені подекуди лише фрагментарно.

Перший – це навчання у мистецькій школі Олекси Новаківського, для якого Марія була улюбленою ученицею. З цього періоду твори майже не збереглися, єдиним і одночасно доленосним є вже згаданий «Портрет Осипа Сорохтея». Про цей період також дізнаємося із листів, які писали учні одне одному, і фотографій, де надзвичайно красива темноволоса Марія Карп’юк часто стоїть поруч з маестро – Олексою Новаківським. До цього періоду можемо також віднести твори, які пов’язані із мандрівкою до Парижа на кошти Митрополита Андрея Шептицького, зокрема «Моя кімната в Парижі» та «Копія Богородиці».

Наступний етап пов’язаний із родиною та чоловіком Осипом Сорохтеєм. Марія Карп’юк стає справжньою Музою митця, і це ми можемо прослідкувати в численних графічних портретах, які представлені на виставці.

Олекса Новаківський з учнями під час пленеру у Космачі. Сидять зліва направо: Марія Карп'юк, Олекса Новаківський, Стефанія Ґебус. Стоять зліва направо: Богдан Бобинський, Григорій Смольський, Михайло Мороз, Степан Луцик. Фото 1927 р.
Олекса Новаківський з учнями під час пленеру у Космачі. Сидять зліва направо: Марія Карп’юк, Олекса Новаківський, Стефанія Ґебус. Стоять зліва направо: Богдан Бобинський, Григорій Смольський, Михайло Мороз, Степан Луцик. Фото 1927 р.

Ще однією дійсно незвіданою сторінкою у житті Марії Карп’юк стала її рання творчість, для більшості зовсім невідома. Серед таких робіт зустрічаємо «Портрет бабусі» і «Портрет дідуся», а також «Портрет сестри Ольги». Особливим пієтетом вирізняються портрети дітей та онуків, виконані у різний період. Для ранньої творчості художниці характерна більш експресивна манера виконання, що пов’язана, очевидно, із впливом Олекси Новаківського. Експресія та пастозність не зникають і в більш пізніх творах, у них художниця підкреслює внутрішній світ портретованих, проте активний широкий мазок стає делікатнішим.

Натюрморти художниці вирізняються особливою інтимністю, відчуттям затишку. Ліричний, майже поетичний настрій навіюють пейзажі Марії Карп’юк.

Олександра СЛУЖИНСЬКА

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.