Загадковий будинок з коником, або бібліотека Баворовських

3788
Загадковий будинок з коником, або бібліотека Баворовських

Будинок у Львові за сучасною адресою вул. Бібліотечна, 2 почали будувати у 1639 році для арсеналу коронного гетьмана Адама Сенявського за проектом військового інженера Павла Гродзіцького.

Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів (бібліотека Баворовських), сучасний вигляд, фото 2015 року
Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів (бібліотека Баворовських), сучасний вигляд, фото 2015 року

Цікаво, що земельні ділянки на Галицькому передмісті на яких почалось будівництво належали колись доньці львівського бургомістра, історика та поета Ю.- Б. Зіморовича. Арсенал мав слугувати для захисту домініканського монастиря Марії Магдалини, розташованого поруч, але далеко за межами тогочасних міських укріплень. Відтоді залишились могутні стіни першого поверху, викладені рустикованим каменем. В ході Північної війни військові запаси арсеналу були перенесені у фамільну резиденцію Сенявських в Старому Селі. Після смерті останнього представника роду Сенявських – Адама Ніколая у 1726 вся власність перейшла до Чарторийських. Вони перебудували арсенал в конюшню з манежем. У листопаді 1792 року навіть тут певний час проживав Тадеуш Костюшко.

Герб Леліва на Арсеналі Сенявськи
Герб Леліва на Арсеналі Сенявських

У 1833 році будівлю купляє родина Баворовських. На їх замовлення приміщення перебудовується за проектом архітектора І. Шамбре. Східний фасад був оформлений трикутним фронтоном і балконом на тосканських колонах. Скульптури на фасаді та у інтер’єрі виконав Йоганн Баптист Шимзер. У нижньому фронтоні поміщено скульптуру лежачого коня (в натуральну величину), а балкон прикрашений рельєфами зі зображеннями орлів, які тримають гірлянди квітів.

Бібліотека Баворовських у Львові, 1916, Фото Юзеф Яворскі (Józef Kościesza-Jaworski)
Бібліотека Баворовських у Львові, 1916, Фото Юзеф Яворскі (Józef Kościesza-Jaworski)

У 1857 р. сюди перевозять колекцію літератури та творів мистецтва Віктора Баворовського. Він був відомим діячем польської культури, письменником і перекладачем, поціновувачем пам’яток давньої культури. Його Фундація (бібліотека і музей) більше нагадувала приватну колекцію, ніж публічну бібліотеку, бо зберігала твори мистецтва, яких вистачило б на художню галерею. Статуї, кар­тини і портрети, антикваріат — все це було розміщено на стінах поміж великими стелажами із книгами. Збірка гравюр і листових ілюстрацій (малюнків) зберігалася у великих теках. Фонди нараховували майже 60 тисяч томів рідкісних видань. Тут зберігалося 1 600 рукописів, найдавніші з яких датувалися ХІІ ст., близько 7 тисяч старовинних книг, з них — 45 інкунабул та 5 тисяч па­леотипів. Книжкова колекція складалася з книг класиків за­хідноєвропейської, переважно французької і польської літератур, а також мистецтвознавчих видань. Окрему групу старовинних книг становила підбірка творів із релігійної тематики ХVІ та ХVІІ ст.

Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів (бібліотека Баворовських), сучасний вигляд з боку вул. Технічної, фото 2015 року
Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів (бібліотека Баворовських), сучасний вигляд з боку вул. Технічної, фото 2015 року

Баворовський заповів свою збірку місту, після його смерті керівником бібліотеки було призначено відомого вченого Юзефа Коженьовського (1897). У 1900 році бібліотека Баворовських стає публічною. У 1940 році бібліотека перейшла у структуру новоствореної Львівської філії бібліотеки Академії наук УРСР. У серпні 1941 р. німецька окупаційна влада створила систему «Staadtsbibliothek Lemberg», куди увійшли колишні бібліотеки Оссолінеуму і Баворовських. Відомо, що мистецькі фонди відділу під час окупації зазнали численних втрат, зокрема, було вивезено 2 396 найцінніших творів графіки, з них — 25 рисунків відомого німецького художника А. Дюрера. Проблема повернення творів законному власникові не розв’я­зана до сьогодні. З поверненням радянської влади тут відновлено відділ мистецтв Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника.

Скульптура роботи І. Шимзера на фронтоні східного фасаду Арсеналу Сенявських
Скульптура роботи І. Шимзера на фронтоні східного фасаду Арсеналу Сенявських

Споруда довший час знаходилася в аварійному стані. Лише в 2004 році завдяки коштам меценатів Тетяни та Омеляна Антоновичів, а також [Оссолінеуму, Вроцлав, Польща] українських наукових і громадських інституцій, урядів України і Польщі палац було реставровано. У приміщенні палацу в 2011 р. утворено нову структурну одиницю бібліотеки – Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів. Тут знаходяться два читальних зали, чотири кімнати виставкових залів, першого поверху розміщена картинна галерея, читальний зал та сховища та службові приміщення. У фондах Інституту Палацу знаходяться близько 700 тисяч одиниць зберігання (картини, гравюри, XVI рукописи XI-XX століть, стародруки, книги). У фондах зберігаються твори таких відомих художників, як Т. Шевченко, О. Архипенко, І. Труш, О. Грищенко та ін.

Володимир БОЙКО

Джерела:

  1. Романюк С. Відділ мистецтва: події, факти, особистості / Світлана Романюк // Записки Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника : Збірник наукових праць. – Випуск 2 (18). – Львів, 2010. – С. 5–43.
  2. http://zabytki.in.ua/ru/1098/arsenal-senyavskikh-vo-lvove
  3. http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture/?pictureid=774
  4. http://places.biz.ua/culture-and-art/palaces/palats-bavorovskyh/
  5. http://photo-lviv.in.ua/desyat-starovynnyh-palatsiv-lvova/

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.