Будинок у Львові за сучасною адресою вул. Бібліотечна, 2 почали будувати у 1639 році для арсеналу коронного гетьмана Адама Сенявського за проектом військового інженера Павла Гродзіцького.
![Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів (бібліотека Баворовських), сучасний вигляд, фото 2015 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/11/bavorovsky1.jpg?resize=696%2C464)
Цікаво, що земельні ділянки на Галицькому передмісті на яких почалось будівництво належали колись доньці львівського бургомістра, історика та поета Ю.- Б. Зіморовича. Арсенал мав слугувати для захисту домініканського монастиря Марії Магдалини, розташованого поруч, але далеко за межами тогочасних міських укріплень. Відтоді залишились могутні стіни першого поверху, викладені рустикованим каменем. В ході Північної війни військові запаси арсеналу були перенесені у фамільну резиденцію Сенявських в Старому Селі. Після смерті останнього представника роду Сенявських – Адама Ніколая у 1726 вся власність перейшла до Чарторийських. Вони перебудували арсенал в конюшню з манежем. У листопаді 1792 року навіть тут певний час проживав Тадеуш Костюшко.
![Герб Леліва на Арсеналі Сенявськи](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/11/bavorovsky4.jpg?resize=696%2C487)
У 1833 році будівлю купляє родина Баворовських. На їх замовлення приміщення перебудовується за проектом архітектора І. Шамбре. Східний фасад був оформлений трикутним фронтоном і балконом на тосканських колонах. Скульптури на фасаді та у інтер’єрі виконав Йоганн Баптист Шимзер. У нижньому фронтоні поміщено скульптуру лежачого коня (в натуральну величину), а балкон прикрашений рельєфами зі зображеннями орлів, які тримають гірлянди квітів.
![Бібліотека Баворовських у Львові, 1916, Фото Юзеф Яворскі (Józef Kościesza-Jaworski)](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/11/bavorovsky2.jpg?resize=696%2C480)
У 1857 р. сюди перевозять колекцію літератури та творів мистецтва Віктора Баворовського. Він був відомим діячем польської культури, письменником і перекладачем, поціновувачем пам’яток давньої культури. Його Фундація (бібліотека і музей) більше нагадувала приватну колекцію, ніж публічну бібліотеку, бо зберігала твори мистецтва, яких вистачило б на художню галерею. Статуї, картини і портрети, антикваріат — все це було розміщено на стінах поміж великими стелажами із книгами. Збірка гравюр і листових ілюстрацій (малюнків) зберігалася у великих теках. Фонди нараховували майже 60 тисяч томів рідкісних видань. Тут зберігалося 1 600 рукописів, найдавніші з яких датувалися ХІІ ст., близько 7 тисяч старовинних книг, з них — 45 інкунабул та 5 тисяч палеотипів. Книжкова колекція складалася з книг класиків західноєвропейської, переважно французької і польської літератур, а також мистецтвознавчих видань. Окрему групу старовинних книг становила підбірка творів із релігійної тематики ХVІ та ХVІІ ст.
![Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів (бібліотека Баворовських), сучасний вигляд з боку вул. Технічної, фото 2015 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/11/bavorovsky5.jpg?resize=696%2C463)
Баворовський заповів свою збірку місту, після його смерті керівником бібліотеки було призначено відомого вченого Юзефа Коженьовського (1897). У 1900 році бібліотека Баворовських стає публічною. У 1940 році бібліотека перейшла у структуру новоствореної Львівської філії бібліотеки Академії наук УРСР. У серпні 1941 р. німецька окупаційна влада створила систему «Staadtsbibliothek Lemberg», куди увійшли колишні бібліотеки Оссолінеуму і Баворовських. Відомо, що мистецькі фонди відділу під час окупації зазнали численних втрат, зокрема, було вивезено 2 396 найцінніших творів графіки, з них — 25 рисунків відомого німецького художника А. Дюрера. Проблема повернення творів законному власникові не розв’язана до сьогодні. З поверненням радянської влади тут відновлено відділ мистецтв Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника.
![Скульптура роботи І. Шимзера на фронтоні східного фасаду Арсеналу Сенявських](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/11/bavorovsky6.jpg?resize=696%2C522)
Споруда довший час знаходилася в аварійному стані. Лише в 2004 році завдяки коштам меценатів Тетяни та Омеляна Антоновичів, а також [Оссолінеуму, Вроцлав, Польща] українських наукових і громадських інституцій, урядів України і Польщі палац було реставровано. У приміщенні палацу в 2011 р. утворено нову структурну одиницю бібліотеки – Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів. Тут знаходяться два читальних зали, чотири кімнати виставкових залів, першого поверху розміщена картинна галерея, читальний зал та сховища та службові приміщення. У фондах Інституту Палацу знаходяться близько 700 тисяч одиниць зберігання (картини, гравюри, XVI рукописи XI-XX століть, стародруки, книги). У фондах зберігаються твори таких відомих художників, як Т. Шевченко, О. Архипенко, І. Труш, О. Грищенко та ін.
Володимир БОЙКО
Джерела:
- Романюк С. Відділ мистецтва: події, факти, особистості / Світлана Романюк // Записки Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника : Збірник наукових праць. – Випуск 2 (18). – Львів, 2010. – С. 5–43.
- http://zabytki.in.ua/ru/1098/arsenal-senyavskikh-vo-lvove
- http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture/?pictureid=774
- http://places.biz.ua/culture-and-art/palaces/palats-bavorovskyh/
- http://photo-lviv.in.ua/desyat-starovynnyh-palatsiv-lvova/