З життя Провідника: Степан Бандера і псевдо “Баба”

«Кожде поколїнє відповідає за
прикмети тїла і духа слїдуючого поколїня»
Іван Боберський

Минулого тижня на сайті Фотографії Старого Львова було поміщено матеріал про діяльність Степана Бандери у 2-му курені старших пластунів «Червона Калина» упродовж 1928–1930 років. У сьогоднішній публікації йдеться про його пластове псевдо «Баба».

У різні роки майбутній Провідник Організації українських націоналістів Степан Бандера користувався псевдонімами і криптонімами такими як: «А. Власт», «Баба», «Бийлихо», «Донат», «Лис», «Степан», «Степан Попель», «С. А.», «С. А. С.», «САС», «С. Б.», «С. Сірий», «С. А. Сірий», «Старий», «Весляр», «Ярич» та ін. Одним із перших псевд Степана Бандери було – «Баба». Його він почав використовувати у Пласті.

Деякі сучасні дослідники та краєзнавці твердять, що псевдо «Баба» Степан Бандера отримав через свій низький ріст. Таке твердження не відповідає дійсності. Насправді все було по-іншому. На думку пластуна Остапа Савчинського Степан Бандера отримав псевдо «Баба» у липні 1929 р.

Саме в цей час, з 1 липня 1929 р. він брав участь у тритижневому мандрівному таборі пластового куреня «Червона Калина». Разом з ним учасниками були: Степан Охримович, Володимир Ерденберґер, Богдан Чехут, Лев Сенишин, Осип Грицак, Ярослав Падох, Євген Пеленський, Роман Яримович, Ярослав Петріна, Остап Каратницький, Степан Янів, Іван Галій, Степан Ґеник, Михайло Грищишин, Осип Карачевський, Степан Новицький, Остап Верхола, Остап Савчинський, Володимир Дармохвал, Ярослав Спольський, Іван Стефанів та ін. Маршрут пролягав карпатськими верхами Ґорґан і Бескидів (тепер – Івано-Франківська та Львівська обл.). За сучасними мірками його можна віднести до другої, зважаючи на погодні умови – до третьої, категорії складності пішого туризму: пластовий табір на «Соколі» – г. Висока – г. Ігровище – г. Сивуля – г. Клива – г. Попадя – г. Спіскова – г. Яворова Кичера – полонина Мшана – г. Яйко-Ілемське – с. Людвиківка (тепер – с. Мислівка Долинського р-ну Івано-Франківської обл.) – г. Магура – с. Либохора (тепер – Сколівського р-ну Львівської обл.) – г. Маківка. В околицях гір Спіскова – Яворова Кичера відбулася зустріч із закарпатськими пластунами. Після неї таборовики розділилися: одна група, понесла до Підлютого підпільну націоналістичну літературу, інша, дотримуючись маршруту, досягла Маківки. Незважаючи на велику складність мандрівки, стрийським пластунам вдалося досягнути мети. На думку Остапа Савчинського, саме під час цієї подорожі Степан Бандера отримав пластове псевдо «Баба». Впродовж всієї мандрівки він жартував, а коли западала найбільша тиша, починав співати «Курінь є створений для нас, не треба нам бабів!» Через те й отримав псевдо «Баба».

Остап Савчинський  про мандрівку, під час якої Степан Бандера отримав пласто псевдо «Баба», писав таке:

«Довкруги пахло холоднавою вологістю та розігрітою живицею, клейкою кров’ю шпилькових дерев.

Ішли мовчки і обережно. Як тільки під чиєюсь неуважно поставленою ногою зрадливо тріскала суха гілка, зразу на чолі «гусака» відвертався горбатий ніс та засмагле обличчя «Мортика», який таким «шепотом» нагадував неуважному, що напевно довкруги одного кілометра всі олені втікали.

Зараз за «Мортиком» ішов поважний «Охрим». Постійно своєму попередникові щось шепотом говорив. За ним мовчки колисався найкращий знавець жартівливих коломийок «Марко». Далі довгоногий «Когутик», що завжди чомусь звертав стопи досередини. За ним задумано ступав «Мшана», можливо вже тоді думав про свою Марічку. Відтак сопів плечистий «Медвідь», якого ноги чомусь найглибше грузли в м’якому терені. А далі підбігали ті, менші. Завжди усміхнений, круглолиций «Кера», «Босняк», що ніколи не томився і солідно підбирав рапаві шишки, щоб ними трапляти в капелюх «Мортика», «Еліда» зі сопілкою, що чорними дірочками виглядала з нагрудної кишені. А ген, там, на юнці, «Дрібно-лиций», поважно-жартівливий[1]. Пластова кресаня далеко на потилиці з ремінцем на підборідді. Службово. І все, коли була найбільша тиша, починав підтягати своїм басом:

«Курінь є створений для нас,
не треба нам бабів!»

Усі безжурно усміхалися, тільки «Мортик» сичав у злості, та знаним «шепотом» притишував загорілого співака. І знову мовчки мандрували таємничі пластуни. Та не довго, бо ж не пройшло ще кілька запашних хвилин, як несподівано чистим голосом відважно покотилось між кедрові стовбури: «Не треба нам бабів». Як на команду всі присіли в сміху. Курінний попереду ще дужче почервонів.

– Чого боїшся «Мортику»?! Та ж в цьому пралісі навіть лісового чорта не стрінеш, не то поліцая? – сміючись відізвався «Баба», придержуючись засади, що все краще противника атакувати.

– Та дай же спокій тим бабам! І будь же тихо, ти мала «бабо»! – загукав розсерджений «Мортик». Зручно «пересадив» понад старий вивертень – вітрами злом а ну лежачу ялицю і помандрував. А всі, мов гуси, вже мовчки за ним.

Можливо, це був день хрестин нашого Степана. Бо ж відтоді він у курені «Бабою» звався».

Використання Степаном Бандерою псевда «Баба» підтверджується документами та спогадами інших членів пластового куреня «Червона Калина».

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

1. Сова А. Діяльність Степана Бандери в організації «Пласт» // Галичина. Всеукраїнський науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. – Івано-Франківськ, 2009. – № 15–16: До 100-річчя від дня народження Степана Бандери. – С. 260–265.
2. Сова А. Про пластове псевдо «Баба» Степана Бандери // Пластовий шлях. Журнал пластової думки та інформації. – Львів, 2010. – Ч. 1 (161). – С. 49–50.
3. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.
4. Сова А. З життя Провідника: Степан Бандера і 5 пластовий курінь імені князя Ярослава Осмомисла в Стрию. URL: https://photo-lviv.in.ua/z-zhyttia-providnyka-stepan-bandera-i-5-plastovyy-kurin-imeni-kniazia-yaroslava-osmomysla-v-stryiu/ (дата звернення: 14.10.2022).
5. Сова А. З життя Провідника: Степан Бандера і 2 курінь старших пластунів «Червона Калина». URL: https://photo-lviv.in.ua/z-zhyttia-providnyka-stepan-bandera-i-2-kurin-starshykh-plastuniv-chervona-kalyna/ (дата звернення: 21.10.2022).