Юзеф Пєньонжек (Józef Pieniążek, 1888-1953 рр.) є незаслужено забутим в наші часи, але досить відомим у першій половині ХХ ст. польським графіком і художником. Він ніколи не гнався за славою, не піддавався модним течіям в мистецтві. У своїй творчості він цікавився народною культурою, документував регіональні костюми, зникаючі професії, портрети людей, пам’ятки дерев’яної архітектури, церковно-народного мистецтва тощо.
Свою кар’єру Пєньонжек розпочав учителем малювання у краківській гімназії (1912—1915). Потім викладав у гімназії в Самборі (1915-1923). Нарешті у 1923 році він переїхав до Львова і до 1941 року викладав у VIII Державній гімназії імені короля Казимира Великого (під час радянської окупації гімназія стала реальною школою № 14). У 1941-1946 роках працював вчителем малюнку у Львівській художньо-промисловій школі (під час німецької окупації – Kunstgewerbeschule). Влітку 1946 року Пєньонжек виїхав зі Львова до Кракова, де продовжив викладацьку і творчу діяльність.
![Самбірські краєвиди](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/01-Sambirski-kraievydy.jpg?resize=696%2C827&ssl=1)
Створені у 1920-30-х роках так звані «міські» портфоліо – кременецьке (повна назва «Кременець. Рідне місто Юліуша Словацького») [2], сандомирське і бидґоське привернули увагу мистецьких кіл і преси до творчості художника. У 1937 р. він видав у Львові портфоліо з 40 барвистих композицій, що показують костюми та образи горян, пам’ятки сакрального будівництва Підгаля, Орави, Спіша, Живця, П’єнін і Сондецької землі. Через це частина його художнього спадку є досі дуже цінна для етнографів і дослідників культурного ландшафту.
![Декілька картин з етнографічного портфоліо](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/02-Etnohrafichne-portfolio.jpg?resize=696%2C668&ssl=1)
Попри те, що Пєньонжек багато років прожив у нашому місті, львівського портфоліо він так і не створив. Тож пропоную подивитись на деякі його роботи, розпорошені по музеях, аукціонах і приватних колекціях, які могли б стати частиною нествореного львівського портфоліо.
![Підпис: Вид на Волоську церкву і вежу Корнякта. 1930-ті роки. Джерело: onebid.pl](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/03-Vyd-na-Volosku-tserkvu-i-vezhu-Korniakta-1920-30-rr.jpg?resize=696%2C880&ssl=1)
Деколи мистецтвознавці звинувачували художника у «консервативному дилетантизмі», вказуючи на більшу користь фотографії, але він вперто і старанно вимальовував деталі знайомих усім об’єктів, як от популярний вид на каплицю Боїмів.
![Підпис: Каплиця Боїмів. 1928 р. Джерело: Galeria Żak](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/04-Kaplytsia-Boimiv-1928-r.jpg?resize=696%2C976&ssl=1)
Натомість вид на церкву Покрови Святої Богородиці аж ніяк не можна назвати «консервативно- дилетантським», тому що художник зумів вкласти в цю роботу чарівну нотку романтизму.
![Підпис: Костел Матері Божої Остробрамської. 1936 р. Джерело: facebook](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/05-Kostel-Materi-Bozhoi-Ostrobramskoi-1936-r.jpg?resize=696%2C914&ssl=1)
Звичайно Юзеф Пєньонжек робив спочатку ескізи, які потім перетворював в акварельні картини. Але деякі ескізи були досконалими самі в собі. Таким є вид зі сторони площі Данила Галицького на львівські дахи і купол церкви Пресвятої Євхаристії.
![Підпис: Львівські дахи і купол Домініканів. 1941 р. Джерело: ochronazabytkow.nid.pl](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/06-Lvivski-dakhy-i-kupol-Dominikaniv-1941-r.jpg?resize=696%2C944&ssl=1)
На картині «Світанок у Львові» художник не тільки показав один з найгарніших краєвидів Львова, але вхопив фрагмент життя львів’ян, які десь собі їдуть на конях, запряжених в сани. А на передньому плані – вже не існуюча старенька і бідна хатина на схилах Замкової гори.
![Підпис: Світанок у Львові. 1942 р. Національний музей у Вроцлаві](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/07-Svitanok-u-Lvovi-1942-r.jpg?resize=696%2C989&ssl=1)
Каплиця трьох Святителів в реальності є темною, майже чорною, але автор постарався висвітлити її завдяки м’яким пастельним тонам.
![Каплиця Трьох Святителів при Волоській церкві. 1942 р. Джерело: artinfo.pl](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/08-Kaplytsia-Trokh-Sviatyteliv-pry-Voloskiy-tserkvi.-1942-r.jpg?resize=696%2C892&ssl=1)
Так само в ніжно-молочних кольорах Пєньонжек намалював знамениту «сплячу красуню» на Личаківському цвинтарі. Натомість з історичної точки зору варто звернути увагу на те, що постамент пам’ятника у 1943 році чомусь був розбитий.
![Скульптура сплячої жінки. 1943 р. Джерело: onebid.pl](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/09-Skulptura-spliachoi-zhinky-1943-r.jpg?resize=696%2C445&ssl=1)
Польський історик Р. Марцінек написав статтю про Юзефа Пєньонжка, назвавши художника «співцем рідного пейзажу» [3]. І дійсно краєвиди Львова, «виспівані» художником, не залишать байдужим жодного львів’янина. Погляньте, якою гарною була Погулянка з видом на Личаківський цвинтар і Польський військовий меморіал. Тепер таким пейзажем можуть потішитись тільки мешканці верхніх поверхів новобудов.
![Пейзаж. Джерело: onebid.pl](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/10-TSvyntar-Orliat.jpg?resize=696%2C513&ssl=1)
Деякі праці автора буквально карбували історію, документуючи те, що зникало назавжди прямо на очах львів’ян. Так у 1945 році виглядала єврейська дільниця з залишками сакральних будинків.
![Руїни львівської синагоги. 1945 р. Джерело: Galeria Żak](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/11-Ruiny-lvivskoi-synahohy-1945-r.jpg?resize=696%2C960&ssl=1)
Виліт вулиці Личаківської належить до одного з популярних видів Львова, тим більше, що протягом останніх двох століть він постійно змінювався – від пожежної ремізи, будинок якої прикривав руїни бернардинського муру, до сучасного стану, коли відреставровані мури і Глинянська брама є безумовно однією з візитівок міста.
![Виліт вулиці Личаківської. 1945 р. Джерело: ochronazabytkow.pl](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/12-Pochatok-vulytsi-Lychakivskoi-1945-r.jpg?resize=696%2C930&ssl=1)
Однією з останніх львівських робіт Пєньонжка є графічна панорама міста, якому він присвятив багато років свого життя, викладацької і мистецької діяльності. Можливо колись його графіки, рисунки і акварелі на знак вдячності знайдуть собі виставкове приміщення у нашому місті.
Автор: Zommersteinhof
Корисні посилання: