Юзеф Пєньонжек. Нестворене львівське портфоліо

2333
Панорама Львова. 1946 р. Джерело: facebook
Панорама Львова. 1946 р. Джерело: facebook

Юзеф Пєньонжек (Józef Pieniążek, 1888-1953 рр.) є незаслужено забутим в наші часи, але досить відомим у першій половині ХХ ст. польським графіком і художником. Він ніколи не гнався за славою, не піддавався модним течіям в мистецтві. У своїй творчості він цікавився народною культурою, документував регіональні костюми, зникаючі професії, портрети людей, пам’ятки дерев’яної архітектури, церковно-народного мистецтва тощо.

Свою кар’єру Пєньонжек розпочав учителем малювання у краківській гімназії (1912—1915). Потім викладав у гімназії в Самборі (1915-1923). Нарешті у 1923 році він переїхав до Львова і до 1941 року викладав у VIII Державній гімназії імені короля Казимира Великого (під час радянської окупації гімназія стала реальною школою № 14). У 1941-1946 роках працював вчителем малюнку у Львівській художньо-промисловій школі (під час німецької окупації – Kunstgewerbeschule). Влітку 1946 року Пєньонжек виїхав зі Львова до Кракова, де продовжив викладацьку і творчу діяльність.

Самбірські краєвиди
Самбірські краєвиди

Створені у 1920-30-х роках так звані «міські» портфоліо – кременецьке (повна назва «Кременець. Рідне місто Юліуша Словацького») [2], сандомирське і бидґоське привернули увагу мистецьких кіл і преси до творчості художника. У 1937 р. він видав у Львові портфоліо з 40 барвистих композицій, що показують костюми та образи горян, пам’ятки сакрального будівництва Підгаля, Орави, Спіша, Живця, П’єнін і Сондецької землі. Через це частина його художнього спадку є досі дуже цінна для етнографів і дослідників культурного ландшафту.

Декілька картин з етнографічного портфоліо
Декілька картин з етнографічного портфоліо

Попри те, що Пєньонжек багато років прожив у нашому місті, львівського портфоліо він так і не створив. Тож пропоную подивитись на деякі його роботи, розпорошені по музеях, аукціонах і приватних колекціях, які могли б стати частиною нествореного львівського портфоліо.

Підпис: Вид на Волоську церкву і вежу Корнякта. 1930-ті роки. Джерело: onebid.pl
Вид на Волоську церкву і вежу Корнякта. 1930-ті роки. Джерело: onebid.pl

Деколи мистецтвознавці звинувачували художника у «консервативному дилетантизмі», вказуючи на більшу користь фотографії, але він вперто і старанно вимальовував деталі знайомих усім об’єктів, як от популярний вид на каплицю Боїмів.

Підпис: Каплиця Боїмів. 1928 р. Джерело: Galeria Żak
Каплиця Боїмів. 1928 р. Джерело: Galeria Żak

Натомість вид на церкву Покрови Святої Богородиці аж ніяк не можна назвати «консервативно- дилетантським», тому що художник зумів вкласти в цю роботу чарівну нотку романтизму.

Підпис: Костел Матері Божої Остробрамської. 1936 р. Джерело: facebook
Костел Матері Божої Остробрамської. 1936 р. Джерело: facebook

Звичайно Юзеф Пєньонжек робив спочатку ескізи, які потім перетворював в акварельні картини. Але деякі ескізи були досконалими самі в собі. Таким є вид зі сторони площі Данила Галицького на львівські дахи і купол церкви Пресвятої Євхаристії.

Підпис: Львівські дахи і купол Домініканів. 1941 р. Джерело: ochronazabytkow.nid.pl
Львівські дахи і купол Домініканів. 1941 р. Джерело: ochronazabytkow.nid.pl

На картині «Світанок у Львові» художник не тільки показав один з найгарніших краєвидів Львова, але вхопив фрагмент життя львів’ян, які десь собі їдуть на конях, запряжених в сани. А на передньому плані – вже не існуюча старенька і бідна хатина на схилах Замкової гори.

Підпис: Світанок у Львові. 1942 р. Національний музей у Вроцлаві
Світанок у Львові. 1942 р. Національний музей у Вроцлаві

Каплиця трьох Святителів в реальності є темною, майже чорною, але автор постарався висвітлити її завдяки м’яким пастельним тонам.

Каплиця Трьох Святителів при Волоській церкві. 1942 р. Джерело: artinfo.pl
Каплиця Трьох Святителів при Волоській церкві. 1942 р. Джерело: artinfo.pl

Так само в ніжно-молочних кольорах Пєньонжек намалював знамениту «сплячу красуню» на Личаківському цвинтарі. Натомість з історичної точки зору варто звернути увагу на те, що постамент пам’ятника у 1943 році чомусь був розбитий.

Скульптура сплячої жінки. 1943 р. Джерело: onebid.pl
Скульптура сплячої жінки. 1943 р. Джерело: onebid.pl

Польський історик Р. Марцінек написав статтю про Юзефа Пєньонжка, назвавши художника «співцем рідного пейзажу» [3]. І дійсно краєвиди Львова, «виспівані» художником, не залишать байдужим жодного львів’янина. Погляньте, якою гарною була Погулянка з видом на Личаківський цвинтар і Польський військовий меморіал. Тепер таким пейзажем можуть потішитись тільки мешканці верхніх поверхів новобудов.

Пейзаж. Джерело: onebid.pl
Пейзаж. Джерело: onebid.pl

Деякі праці автора буквально карбували історію, документуючи те, що зникало назавжди прямо на очах львів’ян. Так у 1945 році виглядала єврейська дільниця з залишками сакральних будинків.

Руїни львівської синагоги. 1945 р. Джерело: Galeria Żak
Руїни львівської синагоги. 1945 р. Джерело: Galeria Żak

Виліт вулиці Личаківської належить до одного з популярних видів Львова, тим більше, що протягом останніх двох століть він постійно змінювався – від пожежної ремізи, будинок якої прикривав руїни бернардинського муру, до сучасного стану, коли відреставровані мури і Глинянська брама є безумовно однією з візитівок міста.

Виліт вулиці Личаківської. 1945 р. Джерело: ochronazabytkow.pl
Виліт вулиці Личаківської. 1945 р. Джерело: ochronazabytkow.pl

Однією з останніх львівських робіт Пєньонжка є графічна панорама міста, якому він присвятив багато років свого життя, викладацької і мистецької діяльності. Можливо колись його графіки, рисунки і акварелі на знак вдячності знайдуть собі виставкове приміщення у нашому місті.

Автор: Zommersteinhof

Корисні посилання:

  1. Юзеф Пєньонжек. Вікіпедія
  2. Т. Яцечко-Блаженко. “Місто Кременець на ретро картинах”
  3. R. Marcinek. “Józef Pieniążek. Piewca rodzimego krajobrazu”
  4. 4. Львів очима Юзефа Пєньонжека. Фейсбук

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.