Ян Собеський і Марисенька в Санкт-Петербурзі

612
Ян Собеський і Марисенька в Санкт-Петербурзі

“Однакож мы здесь промышляем помалу…”
(з листа Петра І з Жовкви до Петербургу)

Літній сад у Санкт-Петербурзі безумовно належить до перлин садово-паркового мистецтва. Заснований царем Петром Першим у 1704 році цей парк за три століття пережив багато перемін – зменшилась його територія, змінились квіти, кущі і дерева, втрачено деякі барокові скульптури або їхні елементи, а згадкою про численні фонтани залишилась тільки назва водотоку Фонтанка.

Вид на Літній сад у 1716 році. Джерело світлини: Вікіпедія
Вид на Літній сад у 1716 році. Джерело світлини: Вікіпедія

У 2004 році почалась масштабна реставрація Літнього саду з метою повернення йому втраченого барокового вигляду. В плані робіт було закладено виконано копій усіх садово-паркових скульптур і тепер їхні відреставровані мармурові оригінали знаходяться у Михайлівському замку – філії Державного російського музею.

Вид на Літній сад у 2006 році. Джерело світлини: Вікіпедія
Вид на Літній сад у 2006 році. Джерело світлини: Вікіпедія

Серед цих переважно алегоричних скульптур викликають водночас зацікавлення і подив погруддя польського короля Яна Собеського і його дружини Марії Казимири (Марисеньки). Досі залишається нез’ясованим, звідки саме вони походять (Олесько, Підгірці або Вільянов під Варшавою), немає впевненості щодо авторства (Б. Еггерс, Т. Квеллінус або його учень), а також невідомо, яким чином вони потрапили до Санкт-Петербургу.

Погруддя Яна ІІІ і Марисеньки у Літньому саду (копії). Джерело світлин: aminpro
Погруддя Яна ІІІ і Марисеньки у Літньому саду (копії). Джерело світлин: aminpro

На походження цих скульптур частково проливає світло данський посол у Московії Юст Юль, який у своїх «Записках…» в розділі «Цар лікується в Літньому саду» написав:

«Шукаючи спокою і тиші, він пішов в будинок, побудований в його новозакладеному саду, де стоїть з лишком 30 великих мармурових статуй художньої роботи, в тому числі погруддя покійного польського короля Собеського і його дружини. Статуї ці вивезені з садів польських магнатів. Взагалі, більша і найвишуканіша частина предметів розкоші, які перебувають у петербурзьких вельмож, польського походження». [1]

Варто звернути увагу на те, що Юст Юль згадує понад 30 великих статуй і в тому числі два погруддя! Де знаходяться ці статуї і чи вони взагалі збереглись – невідомо…

У 1986 р. завідуючий сектором у відділі західноєвропейського мистецтва Ермітажу С. О. Андросов висловив припущення про те, що ці скульптури могли знаходитися в Олеському замку, котрий у другій половині XVII ст. належав Яну Собеському і саме в цей час був оздоблений статуями і погруддями. Пізніше скульптури зникли і, згідно даних, які надав С. О. Андросову директор Львівської картинної галереї Борис Возницький, були вивезені до Петербургу у 1707 році. Щоправда, Б. Возницький вважав, що погруддя короля і Марисеньки були вивезені з Підгорецького замку. [2]

Ця версія підтверджується також історичними фактами: під час Північної війни на початку 1707 року цар Петро Перший протягом чотирьох місяців проживав у Жовкві, бував з візитами у Львові, можливо, також побував у Олеському замку і в Підгірцях. В цей час, судячи з його переписки, цар займався не тільки справами війни і дипломатичними питаннями, але й організацією свого «огорода» і, ймовірно, набув скульптури з парку Олеського або Підгорецького замків, які на той час належали Собеським.

Шкатулка «Петро I у Львові-1707». Різьбяр Уралова Є.В., 2007 рік. Джерело: Арт-успех
Шкатулка «Петро I у Львові-1707». Різьбяр Уралова Є.В., 2007 рік. Джерело: Арт-успех

І хоча точних відомостей про посилку статуй в Петербург немає, з листа до генерал-адмірала Ф. М. Апраксина від 4 травня 1707 р. відомо, що саме тоді цар відправив до Московії боцмана Наума Синявина з новопридбаними картинами.

Невідомо, у який саме спосіб набував Петро Перший кущі, дерева і скульптури, але досить цікаво звучить уривок з листа царя до Олександра Кікіна зі Львова від 19 березня 1707 року (начальник Петербурзького адміралтейства О. В. Кікін виконував різні доручення царя, між іншим займався посадкою дубового гаю в Літньому саду):

«… розписки від вас ніякої не бувало про садові речі, попри це ми тут промишляємо помалу…» [4]

Прикладом “промишляння” московитів в Речі Посполитій може також служити лист царя до Б. П. Шереметєва від 8 серпня 1707 року, в котрому Петро Перший наказує відправити в столицю кущі самшиту та дерева, накопавши їх в Острозі або в Жовкві, чи в Яворові, бо ж там сади великі і цих дерев багато:

«По получении сего писма в Остроге или где сышетца около Острога в садах вели накопать букзбому [самшит – Z.] сажен сто и несколко возов бязу [ймовірно, в’яз – Z.] и пошли с сим посланным чрез Киев на Луки Великие. Буде же около Острога в садах нет, то пошли в Жолкву или в Яворово и вели накопать там, понеже там сады изрядные и оных дерев доволно». [4]

Імператор Петро Перший за роботою. Худ. Худояров В. Джерело: Artsait
Імператор Петро Перший за роботою. Худ. Худояров В. Джерело: Artsait

Треба додати, що царські війська стаціонували в Галичині, в тому числі в Олеському замку з 1707 р., протягом декількох наступних років. А відтак складно сказати, які предмети розкоші з різних польських маєтків потрапили до московських вельмож шляхом купівлі, які були подаровані в якості хабаря, а які були просто загарбані «по велінню царя-батюшки».

І на закінчення хочу звернути увагу на те, що слово «промышленность» у значенні “індустрія” впровадив щойно у кінці XVIII ст. історик М. Карамзін, автор багатьох слів сучасної російської мови. Натомість, раніше це слово в Московії означало добування або полювання, а отже цар Петро Перший, перебуваючи в Галичині з військово-дипломатичною місією, «помалу займався полюванням» за дорогими картинами, декоративними рослинами, та оригінальними скульптурами для свого укоханого дітища – Літнього саду з палацом.

Автор: Zommersteinhof

Корисні посилання:

1. Записки Юста Юля (с датского неизданного подлинника) – // Русский архив. – 1892. – № 8. – С. 509.
2. Підгорецький замок у «замкненому колі» проблем
3. Юст Юль – командор Датської служби, посланник датського короля Фредерика IV до російського царя Петра I.
4. Андросов С. О.  “Произведения Томаса Квеллинуса в Летнем саду”
5. Павленко Н. “Пётр І”, с.139
6. 
Polski Petersburg. Ogród Letni [Летний сад]
7.
Летний сад – фотогалерея

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.