«Якраз пора постаратися о чайки і охочих», або як Степан Гайдучок популяризував веслування у Галичині

0
185
«Якраз пора постаратися о чайки і охочих», або як Степан Гайдучок популяризував веслування у Галичині

На початку ХХ століття у Галичині поширюються різні види спорту. Серед них – веслування.

В одній із публікацій 1910 р. основоположник українського тіловиховання Іван Боберський писав: «Незвичайним і милим спортом є весловалє. В Галичинї, не можемо говорити, маємо мало рік і мало ставів. Нераз ганьбимо Галичину, що є африканською пустарою [пустелею. – А. С.], бо не одна річ виглядає по африканськи, але води маємо в ріках і ставах подостатком. Руханкові товариства і школи, в місцевостях над водою мають спосібність до веслярського спорту. […] Ґімназиї, школи міські і школи народні над ріками і ставами повинні безусловно заняти свою молодїж веслярством. Школи можуть все знайти гроші на закупно хоть двох човнів. Ґімназия в Перемишли і Тернополи повинні тут вести перед. Перша положена над Сяном, друга над великим ставом, повинні постарати ся о човна і захисток з дощок для човнів і веслярів. Фірми, які будують тревалі і спортово добрі човна є такі: William James Nussdorf bei Wien, Josef Slifka Wien XXI alte Donau, I. Eppel Wien XXI Kagraner Reichstrasse, I Pompe Wien XIX Kahlenbergerdörfel R. Kl. «Austria», I. Schoderitz Linz Ruderverein «Ister». З фірм поза границями Австрії заслужують на увагу Ferdinand Leux, Frankfurt a. M., Deichmann u. Rixchie Rotterdam. Послїдна фірма достарчає човна многим спортовим клюбам у Відни. Вироби дає солідні. Має богато роботи і для того достава замовленя треває довго».

Учительський відділ товариства “Сокіл-Батько” у Львові. Зліва направо: професор Іван Боберський – провідник відділу, Степан Гайдучок, Тарас Франко, Омелян Гузар, Петро Франко, Іван Ігнат, Олександр Довбенко, Ігор Федів. Весна 1913 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Учительський відділ товариства “Сокіл-Батько” у Львові. Зліва направо: професор Іван Боберський – провідник відділу, Степан Гайдучок, Тарас Франко, Омелян Гузар, Петро Франко, Іван Ігнат, Олександр Довбенко, Ігор Федів. Весна 1913 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Прихильники веслування з’являються при товариствах «Сокіл», «Сянова Чайка», «Пласт» та ін. Для популяризації цього малознаного та «дорогого» для галичан виду спорту Іван Боберський та його учні підготували декілька матеріалів до преси. Серед інших статей, на увагу заслуговує публікація Степана Гайдучка «Веслярство», яка вийшла друком у львівському часописі «Ілюстрована Україна» 12 квітня 1913 р. Публікую її із збереженням мови та правопису оригіналу. Декілька світлин з цієї тематики збереглося в приватному архіві професора тіловиховання Степана Гайдучка (м. Львів), які представлено ічитачам.

Степан Гайдучок

Веслярство

Проворний нарід анґлїйський кладе велику вагу фізичне вихованє своєї молодїжи. І не дивно, бо в Анґлії нема примусової військової служби, а лиш служить, хто хоче. Щоби отже молодїж не надто винїжнювала ся і нидїла та щоби була здібна до житєвої боротьби, гартує її школа спортами і руховими грами. Вироблюєсь кріпке, на хороби відпорне тїло і завзятий, витревалий, підприємчивий, енерґічний ум.

Підпис Степана Гайдучка під світлиною: «Чайки Оксфорд – Кембрідж під час змагань». Світлина опублікована 12 квітня 1913 р. у часописі «Ілюстрована Україна».
Підпис Степана Гайдучка під світлиною: «Чайки Оксфорд – Кембрідж під час змагань». Світлина опублікована 12 квітня 1913 р. у часописі «Ілюстрована Україна».

Одним з тих многих спортів, яким віддаєть ся так само король як і простий робітник анґлійський – є веслярство. Дає воно змогу всесторонного руху, бо працюють рамена, кадовб а також ноги, бо сидженє є рухоме (Gleitsitz). До того легкі віддихають дуже чистим воздухом. Яко спорт починає ся веслярство розвивати доперва при кінци середних віків. Старинні Греки цїлковито не вправляли ся у веслованю, бо у них веслярами були невільники а веслувати уважало ся негідним Грека. Доперва при кінци середних віків італїйські рибаки і ґондолїєри уряджують перегони на чайках. То саме дїє ся і в Анґлії, де веслярство поширює ся серед молодїжи так, що в р. 1829 студенти унїверситетів в Оксфорд і Кембрідж уладжують веслярські змаганя, які від тодї відбувають ся між обома унїверситетами рікрічно аж до нинї. Відбули ся вони і того року 13 марта на ріцї Тамізї біля Льондону. Вже кілька тижнїв наперед виконували обі дружини строгу підготову, а дружина унїверситету Кембрідж справила нову вісьмівку (Achter – а тому так зветь ся, бо веслує 8 людий і один крім них кермує), на якій сидженя були зроблені не на перехрест але в одній лїнїї, аби чайка лекше рівноважила ся. Тимчасом як один сидить з одного боку чайки а другий по другім, то через ріжний тягар обох веслярів чайка труднїйше рівноважить ся. Однак дружинї Кембріджу і се не помогло.

Веслувальники «Сянової Чайки» у Перемишлі. 1911 р. Підпис Степана Гайдучка під світлиною: «Знимки з життя «Сянова Чайка» укр[аїнської] гімназиї в Перемишлі в р. 1911. Учителем фізичного виховання в цій гімназиї і опікуном спортового кружка був Евген Любович довгі роки. Він то приїзджав часто до Львова та комунікувався з проф[есором] [Іваном] Боберським в справах спорту. Як бачить глядач на знимках то були в «Сяновій Чайці» тоді відділи веслування, наколесників, санкарства і лещетарства. Любович опікувався також Пластом в цій гімназиї». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Веслувальники «Сянової Чайки» у Перемишлі. 1911 р. Підпис Степана Гайдучка під світлиною: «Знимки з життя «Сянова Чайка» укр[аїнської] гімназиї в Перемишлі в р. 1911. Учителем фізичного виховання в цій гімназиї і опікуном спортового кружка був Евген Любович довгі роки. Він то приїзджав часто до Львова та комунікувався з проф[есором] [Іваном] Боберським в справах спорту. Як бачить глядач на знимках то були в «Сяновій Чайці» тоді відділи веслування, наколесників, санкарства і лещетарства. Любович опікувався також Пластом в цій гімназиї». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Оксфорд побідив ¾ довготи чайки (вісьмівка довга на 18.9 м) Бачимо, як о першеньство змагали ся майже рівні сили. Яка завзята боротьба! Просторонь була близько 7 км (6870 м), а перебула її чайка Оксфорду в 20 м. і 53 сек. Се 38 раз від 1829 р. побідив Оксфорд. Кембрідж має дотепер 31 побід, а в р. 1877 прибули обі чайки рівночасно.

З Анґлії поширило ся веслярство яко спорт і на континент. У Нїмеччинї повстало перше веслярське товариство в р. 1836 в Гамбурзї, але доперва з р. 1880 почав ся скорійший розвій веслярства а Нїмеччинї. При кінци 1910 р. було там около 550 товариств, в яких гуртувало ся 22.000 веслярів. Поважне число веслярів творить шкільна молодїж, що має понад 180 веслярськмх кружків. – Нїмцї доповнили веслярство і своїм власним. Їзду чайкою зробили вони і мандрівничою (Wanderfahrten). Вони вибирають ся на довші прогульки чайкою передусїм молодїж, перепливають через мальовничі околицї, пробувають серед природи, пізнають власний край і нарід. Наша молодїж моглаб се також спробувати підчас вакацій. Що за гарна подорож чайкою долї Днїстром! – В Австрії веслярство розвинуло ся передусїм серед Нїмцїв і Чехів а то у Відни і Празї. В Галичинї покищо тільки в Кракові унїверситетська молодїж плекає той спорт. А ми? – Маємо гарні широкі ріки, прекрасні околицї над ними та наші руханкові товариства не відчувають потреби занимати ся руханковими вправами а при тім і веслярством.

Веслувальники «Сянової Чайки» у Перемишлі. 1911 р. Підпис Степана Гайдучка під світлиною: «Знимки з життя «Сянова Чайка» укр[аїнської] гімназиї в Перемишлі в р. 1911. Учителем фізичного виховання в цій гімназиї і опікуном спортового кружка був Евген Любович довгі роки. Він то приїзджав часто до Львова та комунікувався з проф[есором] [Іваном] Боберським в справах спорту. Як бачить глядач на знимках то були в «Сяновій Чайці» тоді відділи веслування, наколесників, санкарства і лещетарства. Любович опікувався також Пластом в цій гімназиї». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Веслувальники «Сянової Чайки» у Перемишлі. 1911 р. Підпис Степана Гайдучка під світлиною: «Знимки з життя «Сянова Чайка» укр[аїнської] гімназиї в Перемишлі в р. 1911. Учителем фізичного виховання в цій гімназиї і опікуном спортового кружка був Евген Любович довгі роки. Він то приїзджав часто до Львова та комунікувався з проф[есором] [Іваном] Боберським в справах спорту. Як бачить глядач на знимках то були в «Сяновій Чайці» тоді відділи веслування, наколесників, санкарства і лещетарства. Любович опікувався також Пластом в цій гімназиї». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Споминаємо з подивом наших преславних Запорожцїв-веслярів, дивуємо ся їх веслярській справности, бож на байдаках і на бурливе море важили ся пускати. Та ми вміємо нашу давнину лиш подивляти, але її змісту не наслїдуємо. Воскресїм же ми тих веслярів! – Якраз пора постарати ся о чайки і охочих. – Прорухаймо знидїлі мязи, віддихнїм сьвіжим воздухом, скріпім легкі, відсьвіжім оббіг крови та змучений ум і розстроєні неправильним житєм нерви.

Андрій СОВА
історик

Джерело: Гайдучок С. Веслярство // Ілюстрована Україна. – Львів, 1913. – 12 цьвітня. – Ч. 7. – С. 14.

Джерела та література:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  2. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  3. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.