Яке майбутнє чекає 180 радянських пам’яток на Львівщині

2639
Пагорб Слави, 1989 р.
Пагорб Слави, 1989 р.

Більшість із цих 180 об’єктів — це пам’ятки історії. А десята частина із них — пам’ятки монументального мистецтва. До списку щойно виявлених пам’яток їх внесли у 1972 та 1982 роках.

180 пам’яток радянського періоду на Львівщині рекомендують не вносити до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Таке рішення ухвалила обласна консультативна рада з питань охорони культурної спадщини і звернулась до Міністерства культури. Поки усі ці пам’ятки внесені тільки в обласні реєстри. Про це повідомила керівниця обласного департаменту архітектури Олена Василько, пише “Суспільне”.

До переліку входить і меморіал радянським воїнам, що розташований у Брюховичах, поблизу Львова. Головної таблиці на цьому пам’ятнику немає. Натомість — є бокові. Вони зроблені із мармуру. На них золотими літерами російською мовою нанесені прізвища та посади військових. Львів’янка Галина Левицька, яка мешкає поруч з меморіалом каже, чула від сусідів історію пам’ятки.

Скульптура радянського солдату біля Наукової бібліотеки ім.В. Стефаника (з колекції Романа Метельського)
Скульптура радянського солдату біля Наукової бібліотеки ім.В. Стефаника (з колекції Романа Метельського)

Ми поселились сюди десь років 20 тому. І сусіди розказували, що це не є бутафорія, що там дійсно поховані воїни Другої світової війни. Є там різні народності: українці, росіяни, вірмени, євреї. Хто тут воював, хто тут загинув – їх тут і поховали”, — каже жінка.

У радянський період біля меморіалу проводили урочистості. Зараз на місці – засохлі квіти та штучний вінок.

“Приходили піонери, проводили тут такі заходи з віршами, піснями і почестями. А тепер то все закинули, і ніхто не ходить, руйнується”, — додає Галина Левицька.

Львівський історик Іван Сварник розповідає, потрібно провести дослідження пам’ятки перш ніж ухвалювати щодо неї рішення.

“У фахівців є одностайна думка про те, що ці поховання треба переносити. Якщо це могили і якщо це загиблі люди, їх треба переносити на цвинтарі. Не повинні померлі лежати посеред населеного пункту. Бо це не християнська традиція. Це не наш звичай. А якщо це імітація і немає поховання, а лише створений вигляд того, що це поховання, тоді це треба просто зносити, але потрібно перед тим провести дослідження”, — каже Іван Сварник.

Пам'ятник А. Чайковському у Самборі. Фото з https://uk.wikipedia.org/
Пам’ятник А. Чайковському у Самборі. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Такі процедури щодо радянських пам’яток — це частина процесу декомунізації. Дванадцять громад Львівщини самі звернулась до обласної адміністрації, аби долю таких пам’ятників вирішили у Міністерстві.

“Пакет документів — облікова документація, де чітко прописано про втрату предмета охорони. Ми докладаємо до цього висновок консультативної ради і скеровуємо до Міністерства. Там засідає експертна комісія і каже, що це пам’ятка історії чи монументального мистецтва не буде внесена до Держреєстру”, — каже Олена Василько.

Після такого рішення Міністерства кожна громада, де є така пам’ятка, самостійно буде вирішувати що з такими об’єктами робити.

Наталка СТУДНЯ

1 коментар

  1. Пані Наталю, вечір добрий!
    Тема дуже актуальна, давно назріла, але є запитання.
    Надішліть мені свою ел.адресу – хотів би з Вами поговорити про це непублічно.
    З повагою,
    п. Володимир.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.