Як з’явилася дагеротипія у Львові

641
А. Ланге
А. Ланге "Панорама Львова", ХІХ ст.

Першу у світі фотографію зробив француз Жозеф Нісефор Ньєпс у 1826 р. Луї-Жак Дагер в значній мірі вдосконалив винахід Ньєпса, допровадив до практичного втілення, зробив його діючим при використанні тих хімічних речовин, що були невідомими Ньєпсові. Процес дагеротипування полягав у зйомці на посрібленій мідній платівці, якій парами йоду надавалася світлочутливість, після чого зображення проявлялося парами ртуті у спеціальній камері. Внаслідок цього отримувалося зображення з досконалими глибокими нюансами сріблясто-сірих тонів, а тонування його солями золота запобігало подряпинам і надавало зображенню більшої контрастності, забезпечувало насиченою гамою пурпурно-коричневих тонів.

Луї Даґер
Луї Даґер

Офіційним днем народження фотографії вважається 7 січня 1839 р., коли Доменік-Франсуа Араго зробив перше повідомлення про відкриття Дагера на засіданні французької Академії наук. 19 серпня того ж року винахід Дагера був за рішенням французького уряду подарований усьому людству шляхом детального публічного викладу технологічного процесу на з’їзді Академії наук. Дагер виявився не лише винахідником, а й чудовим менеджером і рекламним агентом свого відкриття – вже у жовтні того ж-таки року ним була видана книжка у 76 стор. Із найдокладнішим описом фотопроцесів і кресленнями фотокамери. Брошура вмить розійшлася по цілому світу, впродовж півріччя з’явилося її 31 перевидання на 8 мовах – 9 німецьких, 6 французьких, 2 польських, по 3 італійських, англійських, іспанських та по 1 російському та угорському. Окрім того, ще літом, перед публічним викладом свого винаходу, Дагер розіслав як дарунки зразки своїх дагеротипів кільком коронованим особам європейського континенту. Серед останніх був австрійський імператор Фердинанд, а також канцлер Меттерніх. Ці два дагеротипи привселюдно демонструвалися в Академії мистецтв у Відні в серпні 1839 р. Відомість з Парижа, крізь Відень, про винахід дагеротипії блискавично досягає Львова, що й засвідчують львівські газети.

Оригінальна камера Дагера, зроблена Альфонсом Жиру
Оригінальна камера Дагера, зроблена Альфонсом Жиру

Перше повідомлення про винахід Дагера було опубліковане у «Розмаїтостях» – додатку до «Газети Львівської». У номері 6 за січень 1839 р. опублікована нотатка під заголовком «Винахід хімічного закріплення оптичних зображень». У номері 36 за той же рік чергова публікація – «Метод пана Дагера для малювання зображень». Наступна інформація у «Газеті Львівській» номер 106 від 7 вересня 1839 р. – про методи закріплення зображень, а в номері 115 від І жовтня – детальний опис процесу дагеротипії, викладений згідно публічної лекції Дагера в Парижі. У листопадовому номері ще одна інформація – «Нова методика одержання зображення з допомогою світла».

Перший дагеротип у Львові був виконаний професором природничої історії і фізики, доктором медицини Львівського університету Йоганом Глойснером у 1839 р. Використавши опис опублікованих конструкцій та технологій камери, він сам виготовив її й у погідні дні виконав перші дагеротипи міських краєвидів Львова. Ян Глойснер виставив ці дагеротипи на громадський перегляд у вітрині книжкового магазину Віняжа і Вільда в будинку № 2 на пл. Ринок (Палац Бандінеллі).

Книгарня К.Вільда, де були виставлені перші дагеротипи Львова. Фото 1861 року
Книгарня К.Вільда, де були виставлені перші дагеротипи Львова. Фото 1861 року

У 1843 р. у Львові відкривається перше професійне ательє дагеротипії, засновником якого був Іполит Август Холоневський, в минулому гусарський офіцер, що зробив дагеротипію основним джерелом заробітку. Технологію дагеротипії він в усіх тонкощах вивчив і чудово засвоїв у Швейцарії, де він перебував як ад’ютант генерала Замойського. Перші свої праці Холоневський виставляв у книжковому магазині Міліковського на пл. Ринок, 34. Дагеротипія Холоневського містилася на теперішній вул. Гнатюка, 6 (раніше вул. Поєзуїтська, 174 2/4).

Від того часу у Львові з’являються все новіші і обладнаніші ательє дагеротипів, як стаціонарні, так і пересувні. Ось декілька найвідоміших імен:

– Юзеф Добровольський, власник аптеки “Під левом”, автор малюнків і торгівець картинами, відкриває ательє у 1844 р.

– Йозеф Польман, хімік та майстер малюнку, відкриває своє ательє вже у 1843 р. в перебудованому нині будинку № 23 на вул. Дорошенка (Сикстуській). Він не тільки портретував бажаючих, а й був вчителем багатьох львівських дагеротипістів і першим у Львові почав розкольоровувати дагеротипи природними барвниками, а також виконував ретуш, що сприяло більшій популярності його праць. Сучасник, Францішек Ксаверій Прек, у спогадах писав: “Львівські дагеротипи кращі ніж віденські, завдяки вдосконаленню Польмана – запровадженню колорита”.

Львів, вулиця Сикстуська, 23 (сучасна Дорошенка)
Львів, вулиця Сикстуська, 23 (сучасна Дорошенка)

– Шарманцький був учнем Польмана, його дагеротипи вирізнялися високою якістю, артистизмом і були дуже дорогими (10 флоренів за примірник), однак мали великий успіх. Власне ательє він відкрив у 1844 р.

– Юліуш Віслобоцький – художник, який раніше займався демонструванням “панорам”.

– Людвік Наглік – добрий фізик і хімік, трохи живописець.

– Ігнацій Голембйовський – в минулому популярний львівський актор.

– збереглося ще декілька прізвищ, щодо яких немає жодних відомостей: Баллак, Антоній Жолкевич, Йозеф Бірнштейн, Вельтцель, Бірнбаум, Карл Левандовський.

За адресою площа Ринок 45 жив Карл Пфафф, який, ймовірно, тут і займався книжковою торгівлею. Сьогодні тут працює відомий ресторан «Атлас»
Площа Ринок 45

Як вже згадувалося, багато було й “мандруючих” дагеротипістів з пересувним обладнанням – вони прибували до Львова під час свят, урочистостей та ярмарків. Розташовувалися вони як правило у готелях, де, виконавши декілька десятків замовлень, переїжджали у інші місця. Найбільш відомим був Ігнац Шталь, який спочатку мав ательє на пл. Ринок, 45 (воно проіснувало до 1849 р.), а потім мандрував між Львовом та Краковом і у 1860 р. повернувся назад до Львова.

Ось що писала “Газета Львівська” тих часів: “Вже сьогодні з’явилося так багато дагеротипів, що вони не можуть зміститися на вітринах книжкових магазинів і ми бачимо дагеротипи поряд із рукавицями або обухом і, мабуть, невдовзі побачимо їх поряд із чоботами”.

Дагеротипи були дуже популярні впродовж усіх 50-х рр. ХІХ ст. Вони витіснили поширену до того портретну мініатюру, як і силуети, конкурували з графікою краєвидів. Дагеротипи були відносно дорогими творами, що суттєво звужувало коло клієнтів. Ця обставина змушувала дагеротипістів мати ще й яку-небудь іншу професію (аптекаря, кресляра, вчителя, каліграфа тощо).

Жозеф Нісефор Ньєпс
Жозеф Нісефор Ньєпс

Слід також зупинитися на одному маловідомому факті стосовно львівського внеску в новонароджувану тоді фототермінологію. Ньєпес назвав свій винахід “геліографією”, англієць Генрі Фокс Тальбот, винахідник негативно-позитивного процесу в тому ж 1839 р. впровадив назви «тальботипія», «калотипія», «фотогенік», Дагер надав своєму відкриттю власне ім’я. Слово “фотографія” першим ужив Джон Гершель у доповіді про винахід Тальбота, що була виголошена 14 березня 1839 р. у британському Королівському Товаристві. Трохи згодом, 3 липня 1839 р., це слово використав французький академік Д.-Ф. Араго в повідомленні про діяльність Дагера, зробленому у Палаті депутатів Франції. І лише на межі 1850-х та 1860-х рр. це слово дістає значного поширення.

Йозеф Беррес
Йозеф Беррес

Відомий львівський лікар, професор анатомії Йозеф Беррес (1796-1844 рр.) намагався подолати один з найсуттєвих недоліків дагеротипії – її невідтворюваність. У своїх експериментах він почав використовувати дагеротип як офортну пластину: після одержання зображення він протравлював лицеву площину, маючи метою осягнення заглибленого рельєфа, у який він втирав друкарську фарбу. Відтиском на офортному верстаті зображення переносилося на папір. Свій винахід він у квітні 1840 р. описав у «Віденській газеті» («Wiener Zeitung»), а пізніше, у липні 1840 р., видав у Відні окремою брошурою під назвою «Фототип, винайдений професором Берресом». У цих публікаціях він впровадив у німецьку мову термін «das Lichtbild», «світлова картина» зі сполученням слів Licht і Bild («світло» та «картина»). Цей вираз до нашого часу є рівнозначним зі словом «фотографія», а його докладний переклад на українську мову – «світлина», та на російську – «светопись» є незаперечним фактом.

Слабка чутливість дагероскопічних пластин, їх висока вартість, складність процесу, а найголовніше – одноразовість і невідтворюваність примірника давали поштовх численним спробам подолання цих недоліків. Як наслідок, повсюдного засвоєння дістала негативно-позитивна фототехнологія на скляних платівках, яка стала відома як «мокрий колоїдний процес». Знимки, виконані на цих платівках і видруковані на альбуміновому папері – відзначалися чудовою чіткістю і виразністю відтінків.Час експонування зменшився до 2-3 сек. Завдяки цим перевагам, а також дешевості і приступності ця технологія на межі 50-60-х рр. ХІХ століття революціонізувала фотографію і витіснила дагеротипію.

Август Фройнд
Август Фройнд (Джерело: https://icct.org.ua/)

Тут треба зазначити, що у розробку цього процесу поряд із англійськими, французькими і швейцарськими вченими помітний внесок зробив завідуючий кафедрою загальної й аналітичної хімії Львівської політехніки, професор Август Фройнд (1835-1892 рр.). Він займався дослідженням різновидів колоїдних фотоемульсій і, що особливо цікаво, використовував свої осягнення у практичних заняттях фотографією з великим художнім ефектом.

Олег ВВЕДЕНСЬКИЙ

Джерело: “Галицька брама”, 2002, січень-лютий-березень, № 1-3(85-87). – С. 2-3.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.