В погожі літні вечори 1894 р. на центральній алеї верхньої тераси нинішнього Стрийського парку збирався великий натовп львівських горожан, щоб оглянути найбільше диво Крайової виставки – електричний фонтан.
З появою перших зірок, під звуки музики розташованого поруч оркестру, з верхнього басейну, повільно починає підніматися потужний, висотою до 50 метрів струмінь води у формі дзвону або келиха. Одночасно по боках басейну та з нижньої чаші вдаряють на висоту до 30 метрів групи поодиноких струменів. Кожна з них підсвітлена кольоровими рефлекторами. З чотирьох бокових сторін починають шуміти широкі водоспади, та з мушель центральної вежі каскадами спадає надлишок води. Кольори прожекторів постійно міняються. За свідченнями очевидців ефект від роботи фонтану неможливо було описати пером.
Цьому диву виставка завдячувала визначному чеському інженерові, винахідникові в галузі електротехніки Франтішеку Кршіжіку (1847-1941). Його роботи були відомі в тодішній Австрійській імперії. Він здійснив проект освітлення оперного театру у Кракові та спорудив подібний львівському, але менш досконалий світловий фонтан у Празі.
Львівська споруда була розташована на центральній алеї поміж ресторанами Зогельмана і Бачинського. Навпроти фонтану споруджено естраду для оркестру. Фонтан складався з двох басейнів – нижнього, опущеного на півметра нижче землі і верхнього, розташованого на п’ятиметровій восьмикутній бетонній башті. З басейнів били вгору 11 груп вертикальних струменів. Спеціальна система тунелів, захищених скляними пластинами, підводила до кожної групи електричне світло, сила і колір якого могли регулюватись. Фонтан приводився в дію системою помп, які працювали від 150-сильного локомобіля. За одну секунду в повітря викидалось 205 літрів води. Електроенергію постачали дві потужні динамомашини. Бетонні роботи по спорудженню фонтану виконала львівська фірма інж. Гебеля, а скульптурне оформлення здійснив професор Львівської політехніки Л.Марконі.
Кульмінаційним моментом у роботі фонтану були відвідини виставки імператором Францом-Йосифом І. До звичайного освітлення додалася ще багата ілюмінація споруди фонтану та навколишніх будівель. Цісар спостерігав за роботою цього витвору інженерного мистецтва з спеціальної ложі. Гру водяних струменів доповнив спів хору товариства “Лютня”, який виконав полонез Мюнхгаймера та українські мелодії “До зорі” і “Над Прутом” композитора Воробкевича.
Людмила ШУЛЬГА
Джерело: “Галицька брама”, 1996, червень, № 16. – С.15-16.
