Як у Львові перший літак запускали

681
Літальні апарати над Львовом. Фантастична поштівка початку ХХ століття
Літальні апарати над Львовом. Фантастична поштівка початку ХХ століття

Вже минуло більше 110 років з того часу, як у Львові піднявся в небо перший літак. Подія ця була настільки знаковою, що зібрала більше 45000 глядачів. Серед них було багато представників преси і всі написали свої враження про цю подію.

Пропонуємо дізнатися що писала Народна Часопись у квітні 1910 року. Для збереження атмосферності залишаємо текст без змін і граматичних та стилістичних правок.

Літак у ЛЬВОВІ

Львів хоче конче грати ролей великого міста, більшого понад свої розміри і моральну та й материяльну силу і для того спорт і мода знаходять в нїм дуже легко велику масу прихильників, хоч би навіть і прийшло ся робити після звістної польскої приповідки «за­став ся а постав ся». Та й в суботу (16 квітня 1910 року – прим. Ганкевич) Львів поста­вив ся. На кульпарківских полях по полуднії мав відбути ся злет спровадженого звідкись літака сис­теми Блєріота (Bleriot-XI), а літати ним мав Француз Гран, спільником котрого був інжинір Мошковський. Не­видане ще у Львові видовище заповідали не лиш газети але й величезні плякати на всі застави, то­му й не дивниця, що величезна маса людий виру­шила зі Львова о назначеній порі на місце злету. На місті зробив ся величезниї рух. Всі фіякри,всі трамваї, всі самоїзди, на які лиш міг Львів здобу­ти ся, станули публіці до услуги, а хто не міг їхати ішов пішки навіть більше як милю далеко, щоби лиш, борони Боже, не пропустити так важ­ної хвилі в своїм житію. Як шалений настав був рух в місті можна зміркувати з того, що за фіякри платило ся по 12 і 15 КР (193 і 245 доларів США сьогодні) навіть і більше а около третої години не можна вже було за ніяку ціну дістати фіякра в місті — всі виїхали «на Кульпарків».

Літак Bleriot-XI
Літак Bleriot-XI

А на Кульпаркові, 10 мінут дороги поза заведенєм для божевільних, межи дорогами, ведучи­ми до Сокільник приготовлено місце для злету і для публіки, що хотіла тому придивити ся. Пло­щу довгу на яких 700 а широку на 500 метрів обведено подвійним поручем, між котрими устав­лено на борзо трибуни з льожами і місцями до сидженя. Розумів ся, що на так рідко видовище установлено й відповідно високі ціни. Місця в льожях на 5 осіб плачено по 10 К (163 долари США сьогодні) від особи. Місця до сидженя по 6 К, а місця до стояня по 4, 2 і 1 К. Около 4 год. були вже всі місця заняті а число публики на трибунах і стоячих місцях об­числено на 32.000. Можна собі тепер представити, що коштувала ся забава! Коли возьмемо пересічну ціну всіх місць лиш по 2 К, то се вже дасть гар­ну суму 64.000 К (1 043 200 доларів США станом на сьогодні – Ганкевич) не начисляючи в то видатків на їзду там і назад та на всілякі инші річи при та­кій нагоді.

Около 4 години всі місця були вже заняті, а коло них уставила ся неплатяча криклива публика, котрої число подають і до найменше на яких 15 000.

У Львові перед польотом на аероплані системи Bleriot
У Львові перед польотом на аероплані системи Bleriot

Можна для того припускати, що на місце злету уставило ся було яких 40 – 50 тисячів людий. Явили ся були Є. В. п. намістник др. Побржиньский, Є.В. п. Маршалок краєвий гр. Баденї, кількох Генералів, богато висших урядників та й кіль­кох радних міста з віцепрезидентом п. Еплером і богато інших достойників та визначних осіб з мі­ста Львова. Всі дерева в сусідстві обсіли були ве­ликі і малі безплатні видцї, а дорогу може на якого півтора кільометра запяли приватні повози, фіякри та самоїзди, котрих всіх разом було около 900. Порядок удержували полїція і жандарми.

Наконець надійшла найважнїйша хвиля. Около 5 год. виведено літака із шопи; єго вели Грані Мошковский в асистї техніків і жандармів та уставили може па яких 20 метрів від трибун. Серед публики настало незвичайне зацікавлене; всі з великим напруженем, о скількі то лиш було можна, встромили очи в літак і ждали, що то буде. Наконець Ґрап сів на літак і о 5 год. 48 мін. відозвав ся характери­стичний лоскіт мотору; воздушна шруба зача­ла крутити ся і літак почав па колесах суну­тися по землї наперед: біг, біг, скривив на бік і нараз пристанув. Ну, не велике діло!

Політ інженера Отто Ієроніма на аероплані системи Bleriot над Персенківкою у Львові. Квітень 1910 року.Фото М. Мюнц.
Kurier Galicyjski.
Політ інженера Отто Ієроніма на аероплані системи Bleriot над Персенківкою у Львові. Квітень 1910 року. Фото М. Мюнц. Kurier Galicyjski.

Треба було єго назад затягнути на первістне місце. О 5 год. 52 мін. пущено літак другий раз. За яких пять мінут літак підняв ся може на яких три метри в гору, перелетів може яких 50 метрів далеко, нараз зачав хилити ся на ліво а відтак вдарив собою об землю з та­кою силою, що зарив ся в землю. Ліва площа до літаня перекривила ся мов би прострілене крило, воздушна шруба зломила ся, колеса, на котрих літак розбігаєся, заким підлетить, по­тріскали, кітлик на бензину загнув ся а так само і деякі рурки.
Значна часть публики навіть не видїла, що стяло ся, бо катастрофа настала була в до­линці. Аж коли розійшла ся чутка, що літак попсував ся і вже не буде літати, зробив ся серед публики страшенний заколот; люди по­чали глотити ся, одні бігли дивитися, що стало ся, другі знеохочені пустились, куди хто видів і міг, до дому, непитаючи, що то­лочать засіви на полях.

На дорозі зробила ся страшенна глота, люди, фіякри та самоїзди пішли в суміш – і ма­ло вже не прийшло до катастрофи. В однім місци сполошили ся були від самоїзду на міст­ку коні п. В. Левицкого і впали до глубокого рова, з котрого їх аж по довшім часі ледви з великим трудом видобуто; їдучим на щастє не сталося нічого, бо ще завчасу вискочили були з повоза. Така сама пригода приключилася п. Еберови, котрого коні впали також до рова і зломили дишель, але їдучим нестало ся нічого. В глотї зімліли дві пані а якийсь офіцир, котрий сів був на бариєру огорожі, коли она під ним заломила ся, впав так силь­но на крижі, що зімлів. Більшого нещастя не було і скінчило ся на тих малих пригодах, але шпортолюбива львівска публика все-таки дорого заплатила за суботнїшну забаву. Щоби не було богато нарікань а ще більше з обави в першій хвили, щоби розсерджена публика не зажадала звороту гроший, обіцяли підпри­ємці за кілька днів зробити другу пробу з лі­таком за ті самі гроші. Чи однак новий злет відбуде ся, можна сумнївати ся. З поспуска­ними носами вертала львівска публика пізним вечором до дому.

Ось так починалася авіаційна історія Львова. Маємо надію що невдовзі вона відновиться, бо зараз зробила паузу через клятого москаля.

Роман ГАНКЕВИЧ

Джерело:
1.  Літак у ЛЬВОВІ // Народна Часопись, ч. 76, 1910 р.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.