20 вересня 1987 року під час святкування Дня Львова відбулася перша в Україні політична демонстрація. Її організатором був, мабуть, найвідоміший львівський хіпі Алік Олісевич.
Того дня близько полудня 30 осіб (половина з них – хіпі) зібрались у кафе на вулиці Вірменській (львів’яни його називають “Вірменка”), де виготовили кілька транспарантів пацифістського характеру. Перший конфлікт демонстрантів з міліцією стався на площі Ринок, другий — на вулиці Франка, третій — у бернардинському дворику, де просто неба відбувалася художня виставка Центр Європи, четвертий — на вулиці Друкарській. Маніфестація тривала до 17.00.
А о 19.00, як згадує очевидець тих подій Андрій Квятковський, на площі, де зараз – пам’ятник Грушевському, мала відбутися загальноміська дискотека. Молодь зібралася, але, очевидно, високі чини захід скасували. Звісно, молодим людям це не сподобалося, – і народне невдоволення переросло у масову несанкційовану акцію протесту. Львів’яни, співаючи українські народні пісні, ходили колоною проспектом Шевченка (Академічною) і аж до площі Ринок. Тривала акція до 22.00, поки міліція не почала арештовувати демонстрантів.
