90 років тому до керівництва Львова звертались про найменування однієї з вулиць міста Румунською. Зрештою вона так і не з’явилась. Про це пише “Гал-інфо”
У 20 столітті процес перейменування вулиць у Львові був доволі активним, зокрема через періодичні зміни державної влади. Адже ще віддавна було усвідомлення того, що назви місцевих локацій є частиною політики пам’яті та національної пропаганди серед громадян.
Мешканці міста, а також окремі організації чи установи, також не залишались осторонь питання найменувань вулиць та неодноразово звертались до керівництва Львова із офіційними листами з ініціативами про надання конкретних назв різним об’єктам міста. Проте не усі пропозиції завершувались успішною реалізацією.
Наприклад, понад 90 років тому, 6 березня 1934 року, очільник Львова, або як його тоді називали Ясновельможний Пан Президент королівського столичного міста Львова, отримав лист від Польсько-Румунської Ліги. У ньому голова цієї організації Констянтин Чилінський звертався із проханням про надання одній з нових вулиць міста назви “вулиця Румунська”.
“Цією управою Польсько-Румунська Ліга у Львові бажає організувати ширшу кампанію сприяння польсько-румунському зближенню серед польського суспільства”, – такою була мета ініціаторів найменування вулиці. Нагадаємо, що у цей період Львів перебував у складі Польщі.
Своє прохання Управління аргументувало тим, що, по-перше, у Львові вже є вулиці, які носять назви народів, наприклад Турецька, Татарська, Сербська, Руська. До речі, сьогодні ці вулиці досі мають такі найменування.
А по-друге, майже усі великі міста Румунії мають вулиці під такими назвами, як: Польська вулиця (румунською – strada Polona), або ж Польський ринок (piata Polona). Такі назви є, зокрема, у Бухаресті, Яссах, а також українських Чернівцях, які у той час були у складі Румунії, як частина Північної Буковини.
Зрештою тоді, у 1934 році, Румунська вулиця у Львові так і не з’явилась. Лише згодом, під час Другої світової війни, таку назву отримала сучасна вулиця Просвіти. Румунською, на честь держави-союзниці Німеччини у війні, вона проіснувала недовго, бо вже у 1944 році вона отримала ім’я англійського науковця Чарльза Дарвіна.
Публікація підготовлена за матеріалами Центрального державного історичного архіву України, місто Львів.
