Як і для чого постало Українське Фотоґрафічне Товариство у Львові

347
Ініціативний гурток першої виставки української фотографії, організованої УФОТО у Львові, 1935 р. Зліва направо сидять: Ярослав Савка, Мечислава Ганицька, Степан Дмоховський, Ярка Проців, Олекса Балицький, стоять: Юліан Дорош, Володимир Голіян, Данило Фіґоль, Богдан Скрентович (Dawna fotografia lwowska 1839–1939. – Lwow, 2004)
Ініціативний гурток першої виставки української фотографії, організованої УФОТО у Львові, 1935 р. Зліва направо сидять: Ярослав Савка, Мечислава Ганицька, Степан Дмоховський, Ярка Проців, Олекса Балицький, стоять: Юліан Дорош, Володимир Голіян, Данило Фіґоль, Богдан Скрентович (Dawna fotografia lwowska 1839–1939. – Lwow, 2004)

90 років тому у Львові, з березня 1930 року розпочало свою діяльність Українське Фотографічне Товариство (УФОТО). Ось як про це писали у тижневику “Неділя” (ч. 10 від 16 березня 1930 року), де було розміщене невеличке повідомлення під заголовком “Фотоґрафічний рух у нас”.

“6 березня цього року покликано до життя наше перше “Українське Фотоґрафічне Товариство” зі сталим осідком у Львові. Гурток молодих, енергічних людей (переважно студентів) з нашим гарячим приклонником української фотографії п. Др. Ст. Дмоховським на чолі уконстатувався у виділ вищезгаданого Товариства та каже сподіватись прегарних успіхів у ділянці української фотографії”.

"За оснування Українського Фотографічного Товариства"."Діло", ч. 49 від 05 березня 1930 р.
“За оснування Українського Фотографічного Товариства”.”Діло”, ч. 49 від 05 березня 1930 р.

І хоча намір створити фотографічне товариство у Львові виник значно раніше, а свою роботу УФОТО провадило ще з березня, юридично затвердити статут товариства та розпочати офіційно діяльність вдалося лише 9 листопада 1930 року.

Менше ніж за місяць після затвердження статутних документів товариства – 7 грудня 1930 року – ініціативна група УФОТО уже зуміла організувати І виставку української аматорської фотографії (детальніше про неї читайте у наступній публікації).

У каталозі до І виставки перший голова УФОТО доктор Степан Дмоховський, котрий належав до найстаршого покоління українських фотоаматорів Галичини, висвітлив витоки та історію створення Товариства світлиців у Львові. Текст даної публікації подаємо оригінальним.

Степан Дмоховський, кін. 1950-х рр. (Лікарський вісник. – 1960. – Ч. 17)
Степан Дмоховський, кін. 1950-х рр. (Лікарський вісник. – 1960. – Ч. 17)

Українське Фотоґрафічне Товариство у Львові

Думки і спроби, звести українських фото-аматорів в рямці товариства, датується більш як від десятиліття. Мале число аматорів не могло скорше дати почину до заснування такого товариства, бо щойно по світовій війні (Першій світовій війні – ред.) – мимо несприятливих політичних та господарських обставин – поширилася у нас більше аматорська фотоґрафія та зросли кадри її прихильників.

Присвячуючи отсі рядки заснованню Українського Фотоґрафічного Товариства у Львові, як нової культурної станиці, мусимо зареєструвати спроби творення гуртків, що хоч скромні засягом своєї діяльности, все ж таки дали, так сказатиб, підготовку до нашого зґуртування.

Українські Січові Стрільці. Знак "Артистичної Горстки". Рисував Ю. Крайківський в січні 1916 року. Поштівка з колекції Юрія Завербного
Українські Січові Стрільці. Знак “Артистичної Горстки”. Рисував Ю. Крайківський в січні 1916 року. Поштівка з колекції Юрія Завербного

Зрозуміння важности затревалення у фотоґрафії історичних подій дала Пресова Кватира У.Г.А., засновуючи Секцію Світливців.  Як чисто військова формація вона властиво до нашого огляду не належить. Крім неї багато аматорів-фотоґрафів, членів У.Г.А., світлило важнійші чи цікавійші події звязані з нашою визвольною боротьбою.  Багато репродуковано їх у виданнях «Червоної Калини», споминах, історичних оглядах, велика частина жде ще своєї появи у музеях, і т.д.

Подібним гуртком був Кружок Світливців при військовім таборі в Йозефові (Чехія), якого деякі члени, між іншими голова цього Кружка проф. Олекса Балицький були відзначені за мистецькі  твори на міжнародній виставці у Празі.

Польове Богослужіння в таборі в Йозефові
Польове Богослужіння в таборі в Йозефові (з приватної колекції Романа Метельського)

Кружок цей при ліквідації табору передав усе своє, досить поважне майно, майбутьньому фотоґрафічному Т-ву, яке і тепер його перебирає.

У пропаганді аматорської фотоґрафії відіграли у Львові поважнійшу ролю: Секція фот. при «Соколі-Батьку», Секція фот. при Т-ві студентів Техніки «Основа» та Субреферат Світлин при «Пласті».

Олекса Балицький, листопад 1924 р. (зі сайту http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=2&t=11915&start=885)
Олекса Балицький, листопад 1924 р. (зі сайту http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=2&t=11915&start=885)

Основниками фот. Секції при «Соколі-Батьку» були пп. Ю.Вінцковський, Ю. Бонковський, А.Цибульський, В.Савицький та В.Голіян. Секція числила постійно понад 20 членів, по більшій части учнів Академ. Ґімназії. Кружок мав власну робітню, закупив великий апарат з двома сочками. Діяльність свою запрезентував «Виставкою Українського Краєвиду» (около 60 експонатів) на «Українськім Ярмарку» у Станиславові в 1926 р. Виставляли тоді свої праці В.Голіян, Б. Кордюк, В.Савицький і Я.Савка. Від кінця 1927 р. почав Кружок на жаль занепадати, згодом його зліквідовано, а майно перебрав Виділ «Сокола-Батька».

При Українських Високих Школах були заходи згуртування аматорів студентів техніків при Т-ві «Основа». Та з ріжних причин видатної діяльности не було. Щойно в 1929 році по зміні статута «Основи» відбулись перші Загальні Збори зорґанізованого уже Кружка світливців, які вибрали управу Кружка з головою О.Бараном.

Генрик Міколаш за роботою, 1910 рік
Генрик Міколаш за роботою, 1910 рік

Кружок розвинув живійшу діяльність, пропаґанду, багато членів користувалося викладами доцента фотоґр. Д-р Міколяша, та згодом дійшли до гарних вислідів у новітній техніці фотоґрафії. До оживлення Кружка причинилися Отто Федак, Осип Баран, Т.Небожук і Роман Щуровський. Сьогодні бачимо тенденцію злучити Кружок з Укр. Фот. Т-вом для створення сильнійшого гурту.

Живі симпатії в найширших кругах української нації, які викликала ідея пластова немало причинились до спопуляризовання засобів, якими Управа «Пласту» доходила до наміченої мети. Одним із них, щоб добути потрібні фонди а заразом поширити «Пласт», було заснування Субреферату Світлин при Економічнім Рефераті Верховної Пластової Команди.

Альбом "Пластовий табір". Львів, 1929 р.
Альбом “Пластовий табір”. Львів, 1929 р.

Ріжноманітне та буйне життя в Пласті, як не мож краще надавалось до схоплення безлічі мотивів у світлині. Так і пішли в широкий світ тисячі світлин, зєднуючи прихильників не лиш Пластові, але рівночасно і цілій фотоґрафічній штуці. Першим референтом був до року 1928 Володимир Голіян, від 1928 Ю.Дорош. Оба вони поставили Субреферат Світлин на дуже високім рівні. Дорош фільмує закупленим кіноапаратом  сцени з таборового життя, але при першім виствітлюванню в пластовій домівці влада фільм сконфіскувала. Розвязання Пласту в літі 1930 припинило дальшу діяльність Субреферату Світлин.

Альбом "Пластовий табір". Львів, 1929 р.
Альбом “Пластовий табір”. Львів, 1929 р.

З кінцем 1929 р. кидає в «Неділі» проф. Олекса Балицький думку заснування фотоґр. Т-ва. Під проводом Д-ра С. Дмоховського твориться ініціятивний гурток, якому по майже цілорічних заходах удається заснувати Укр. Фот. Т-во. На перших загальних зборах дня 9 листопада 1930 вибрано управу в отакому складі: Д-р С.Дмоховський голова, проф. М.Ганицька місто-голова, Д.Фіґоль секретар, Я. Процівна скарбничка, В.Голіян, Б. Скрентович та І.Кліщ як виділові.

Свою діяльність розпочало Т-во Виставкою Української Фотоґрафіки, намічуючи набуття власної домівки з робітнями та зібрання фотоґрафічного словництва в українській мові. Ділянка фотоґраф. літератури у нас зовсім убога, щойно в останнім часі появляється на Вел. Україні «Порадник Фотоґрафа» інж. Скрипника, а на днях у Львові «Підручник фотоаматора» Ю.Дороша.

Обкладинка книги Юліана Дороша «Підручник фотоаматора» (Львів, 1931) (Dawna fotografia lwowska. 1839—1939. — Lwow, 2004)
Обкладинка книги Юліана Дороша «Підручник фотоаматора» (Львів, 1931) (Dawna fotografia lwowska. 1839—1939. — Lwow, 2004)

У інших націй аматорська фотоґрафія є поважаною ділянкою культури, гуртує тисячі членів в Т-ва, дає почин живому, видавничому рухові книжок і журналів, а тисячі людей живуть з фотоґраф.-технічного промислу.

Цю прогалину в нашім культурнім життю Укр. Фот. Т-во хоче і старатиметься по своїй змозі виповнити.

Д-р С.Д.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.