Як греко-католики святкували Великдень у підпіллі

0
594
Святкування Великодня в Музеї народної архітектури і побуду у Львові імені Климентія Шептицького
Святкування Великодня в Музеї народної архітектури і побуду у Львові імені Климентія Шептицького

Живемо в той час, коли світом шириться пандемія коронавірусу, в період, який вніс свої корективи в наше життя та наші плани, закривши нас в наших домівках. Незвичним є також те, що свято Христового Воскресіння цього року буде іншим як ми звикли. Не зможемо піти до церкви, взяти участь у Службі Божій, освятити пасхальні кошички… В контексті такого розвитку подій пропонуємо згадати як відбувалось святкування Великодня у часи підпілля, коли  діяла офіційна заборона на існування Греко-Католицької Церкви.

Рішенням Псевдособору, який відбувся у Львові 8-10 березня 1946 року, було скасування діяльності УГКЦ. Проте Церква не припинила свою діяльність, а продовжувала існувати в підпіллі впродовж 1946 – 1989 років. Миряни, священики, монахи та монахині відігравали провідну роль у житті підпільної Церкви. Греко-католики зберігали свої національні традиції і це було однією з  причин того, що їхня діяльність розглядалася провладними органами як небезпечна.

Купівля квітів і вербових галузок на площі Ринок перед Великоднем. Фото початку ХХ ст.
Купівля квітів і вербових галузок на площі Ринок перед Великоднем. Фото початку ХХ ст.

Радянська влада всіляко намагалась перешкодити діяльності підпільної Церкви і для цього використовувала різні методи. До них слід віднести переслідування духовенства і мирян, відкриття проти них кримінальних справ, заслання. Не варто забувати також про те, що провладні органи прагнули викрити підпільні громади греко-католиків. Відповідно через це, священики та вірні мусіли бути дуже обережними у проведенні богослужінь та здійсненні церковних обрядів. Такий розвиток подій мав вплив і на святкування релігійних свят.

Кошички з писанками для прикраси столу на Великдень, прибрані шуткою або стяжкою, 1926 р.
Кошички з писанками для прикраси столу на Великдень, прибрані шуткою або стяжкою, 1926 р.

В ці часи греко – католики на Пасху збирались у приватних квартирах або каплицях, куди запрошували підпільних греко – католицьких священиків. Служби відбувались зранку або вночі за заштореними вікнами та замкненими дверима. За словами історика Інституту історії України НАН Петра Боднарчука у часи підпілля був випадок, що  за 5 км. від Болехова (на Івано – Франківщині) спеціально для Пасхального богослужіння вірні лише за ніч спорудили каплицю в лісі.

Непоодинокими в цей період були випадки, коли церква в селі була офіційно закрита, але ключі знаходились у селян і на великі свята, долаючи опір голови сільської ради та міліції, вони відкривали святиню. Так само влада різними способами прагнула не допустити святкування Великодня, тому часто у цей день оголошувала суботники.

Повстанський Великдень. У центрі, праворуч від жінки – Білінчук Дмитро, «Хмара» , поруч з ним – Мельник Петро, “Хмара”. Відбиток з негатива був в архіві Василини Русинюк; зараз зберігається у Дарії Кошак. На його звороті олівцем написано «1950 р
Повстанський Великдень. У центрі, праворуч від жінки – Білінчук Дмитро, «Хмара» , поруч з ним – Мельник Петро, “Хмара”. Відбиток з негатива був в архіві Василини Русинюк; зараз зберігається у Дарії Кошак. На його звороті олівцем написано «1950 р

Про такий випадок, який мав місце у 1974 році,  згадує  П. Боднарчук. У селі Хлопчиці на Львівщині на свято Пасхи було призначено всесоюзний ленінський суботник. В суботу ввечері на відправу зібрались тисячі вірних з навколишніх сіл. Все церковне подвір’я було заповнене. Зрозуміло, що це не могло залишитись поза увагою влади. Коли відбувався обхід з плащаницею біля огорожі співробітники КДБ, міліції та партійного апарату безперервно світили фарами та гуділи клаксонами, щоб залякати людей. Ніхто з мирян наміру втікати не мав.

Коли не було можливості  взяти участі у відправі, то греко-католики у підпіллі слухали Служби Божі, які передавало Радіо Ватикан або за відсутності своїх священиків ходили до римо-католицьких костелів на Богослужіння, таким чином зберігаючи свою приналежність до Католицької Церкви.

Святкування Великодня. Місце дії – Чорний ліс, рік – 1944.
Святкування Великодня. Місце дії – Чорний ліс, рік – 1944.

 

Варто звернути увагу, що і воїни УПА святкували релігійні свята. На початку 1940 – х років повстанці святкували Великдень переважно в найближчому до лісу селі. Упівці приходили на Службу Божу до церкви, а потім розходились хатах селян. Ситуація змінилась після 1946 року, коли Радянська армія проводила масові облави. Тоді повстанці почали святкувати Великдень серед лісу. Селяни випікали більше пасок, щоб потім одну – дві віддати воїнам. Збір ними великодніх страв для повстанців відбувався біля церкви і люди давали те, чим могли поділитися. Великодні наїдки упівцям готували і родичі, близькі чи знайомі. На великодньому сніданку у повстанців була паска, ковбаса, яйця, хрін. Це була і нагода зібратися разом великій кількості людей, оскільки взимку воїни переховувались окремими групами в криївках.

Великодня листівка авторства Олени Кульчицької
Великодня листівка авторства Олени Кульчицької

В часи легалізації УГКЦ її суто релігійним виступом була відправа Великодньої утрені та посвячення пасок на вулицях Львова в суботу 30 квітня 1989 року.

У такий нелегкий час всім зичимо міцного здоров’я та щедрих благодатей воскреслого Христа!

Мар’яна ІВАНИШИН

 Джерела :

  1. Бойко Р. Особливості греко-католицького підпілля в Україні напередодні легалізації УГКЦ. http://irbis-nbuv.gov.ua/
  1. Стоцький Я. Доля чернецтва, духовенства і парохій УГКЦ у західних областях України у 1950-1953 рр. / Я.Стоцький // Український історичний збірник. – Вип. 11. – 2008. – С. 283 – 293;
  2. http://baitsar.blogspot.com/

4.https://photo-lviv.in.ua/

5.https://www.segodnya.ua/

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.