“Висилаю синів моїх до чужих країв…”: Львова мало, або Рим, Лондон і Париж для нащадків гетьмана Яблоновського

1586
“Висилаю синів моїх до чужих країв…”: Львова мало, або Рим, Лондон і Париж для нащадків гетьмана Яблоновського

Колись між дітьми впливових магнатів та університетом не було національного мультитесту. Таким чином, сперечатися про те, які предмети повинні бути в тому обов’язковими, а які – додатковими, тоді не могли. Водночас, освіта була важливою, а ще, як і в кожну з історичних епох, існувало конкретне уявлення про те, що саме діти повинні знати і в який спосіб до цього йти.

Зрозуміло, що коли мова про багатих і впливових магнатів, ті могли дозволити собі багато: тут і музику можна замовити – видавати рекомендації щодо предметів, викладачів і методик навчання, але також і в танець піти – відправити дітей у навчальну поїздку краями Західної Європи. Поглянемо як це все виглядало на практиці на прикладі родини Яблоновських, представники якої часто були на високих державних посадах.

Ян Собеський з братом Мареком та з мамою Софією Теофілою Собеською
Ян Собеський з братом Мареком та з мамою Софією Теофілою Собеською

Шо таке закордонна навчальна подорож?

Закордонна навчальна подорож, також “grand tour”, була звичною практикою життя і виховання дітей знатних мужів в Речі Посполитій. Потоцькі, Собеські, Жевуські, Любомирські, Оссолінські – представники цих родів мають у своїх біографіях записи про подібні освітні і виховні мандрівки. До прикладу, лише чотири десятиліття різниці між такою поїздкою коронного гетьмана Станіслава Яблоновського, близького соратника короля Яна ІІІ Собеського, а також часом, коли він відправив у подорож своїх дітей. Поїздка Яна Станіслава і Александра Яна Яблоновських краями сучасної Європи припала на 1682 – 1688 рр. Брати побували на німецьких землях, побачили краєвиди сучасних Франції, Нідерландів, Італії, Іспанії і навіть Англії.

Станіслав Яблоновський. Фото з http://www.wikiwand.com/pl/Stanisław_Jan_Jabłonowski
Станіслав Яблоновський. Фото з http://www.wikiwand.com/pl/Stanisław_Jan_Jabłonowski

Цей шлях розпочався у колегіумі єзуїтів в Парижі. Якщо точніше, першим його пунктом було навіть навчання в єзуїтському колегіумі у Львові. Між Львовом та Парижем була Прага. Лише 29 листопада 1684 року брати Яблоновські прибули в Париж. Зрозуміло, не самі. За тогочасною традицією, батько обрав їм опікунів – шляхтичів Яна Коссовича й Шимона Гутовського. Обоє були пов’язані з домом Яблоновських. Крім призначення наставника, батько писав інструкції для дітей та вихователів з певними настановами. Це послух перед Богом, релігійні практики, уникання поганого товариства, поєдинків, п’янства, азартних ігор…

Чого могли навчитися?

Розібрались щойно з тим, чого уникали при вихованні майбутніх лідерів. Тепер подивимося чого прагнули. Очевидно, знання мов, що є універсальним каноном для всіх часів. Сини Яблоновського повинні були вчитися писати листи “добрим стилем французьким” у Парижі, опанувати німецьку мову у Празі, практикувати латину, а під час відпочинку – вчитися читати і писати руською мовою від одного зі своїх наставників. Натомість, рекомендувалося уникати в часі подорожі поляків та спілкування польською. Наука передбачала практичну складову – Ян щоденно вправлявся у написанні текстів: листи, виступи на сеймі, погребальні промови і ін. Батько також формував списки книг, рекомендовані до читання. Там зовсім не “Одіссея”, “Декамерон” чи книги про Гаррі Поттера, а Біблія, праці Сенека, Тацита, Тита Лівія, Мартіна Кромера і ін. Дещо пізніше почали студіювати математику, філософію, архітектуру, техніки будівництва і штурму фортець.

Руський і волинський воєвода Ян Станіслав Яблоновський, у якого вчителював Б. Хмельовський. Фото з https://pl.wikipedia.org
Руський і волинський воєвода Ян Станіслав Яблоновський, у якого вчителював Б. Хмельовський. Фото з https://pl.wikipedia.org

Звертали увагу і на науку володіння словом та думкою. Гетьман Яблоновський розпоряджався, щоб син Ян вивчав риторику у єзуїтів в Празі – попри те, що той прослухав цей курс у Львові. Александр у тих самих єзуїтів вивчав поетику. Представники майбутньої політичної еліти на наших землях також навчалися фехтуванню, танцям і верховій їзді. Із синами Яблоновського поїхав на “медовий місяць” тривалістю у декілька років і підопічний гетьмана Станіслав Жевуський. Той вивчав французьку мову і слухав курси з арифметики та геометрії, опановував танці. Очевидно, наука пішла йому на користь. Пізніше Станіслав Жевуський сам став коронним гетьманом, купив палац у Підгірцях і вивід рід Жевуських на провідні позиції в Речі Посполитій.

Що могли побачити під час навчальної подорожі юнаки?

Подібні подорожі ретельно і завчасно планувалась, до деталей прописувались і організовувалась на найвищому рівні. Скажімо, коли “dream team” гетьмана Яблоновського їхав з Праги до Парижа, наставники мали перед очима списаний дрібними літерами папірець, де було вказано, що варто побачити: Берлін, Дрезден, Гамбург, Амстердам, Гаагу, Левен, Брюссель і ін. На що дивились?

Станіслав Матеуш Жевуський. Фото з https://uk.wikipedia.org/
Станіслав Матеуш Жевуський. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Перш за все, на своїх наставників. Просто в інструкціях батька окремим пунктом було прописано, що опікун повинен всюди супроводжувати молодших Яблоновських, завжди бути з ними і ні на крок від тих не відходити. Також програми навчальних подорожей були багаті на зустрічі з місцевими елітаріями: князі, курфюрсти, єпископи, навіть монархи чи папа. У Голландії гетьман рекомендував придивлятися до технологій будівництва фортець, а також відвідати академії, в яких він сам навчався, поспілкуватися з його вчителями та друзями. У Бельгії юнаки зустрічалися з декількома топовими чиновниками. Маршрут з Брюсселя до Парижа проклали так, щоб Яблоновські отримали нагоду побачити ще більше довколишніх фортець. У Парижі, крім навчання, вони відвідували знаних вчених, були в Версалі, на прийомах у короля. Ну і церемонії, бали, комедії, опери, церемонії, бали, комедії, опери…

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Гулюк Є. Один давній підручник з історії. Як виховували і чому навчали шляхтичів у Львові три століття тому // Zaxid.net, 2017 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zaxid.net/odin_davniy_pidruchnik_z_istoriyi_n1414979
  2. Гулюк Є. Руський воєвода і майже король, або великий магнта і маленький боржник львівських єзуїтів // Фотографії старого Львова, 2016 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/ruskyj-vojevoda-i-majzhe-korol-abo-velykyj-mahnat-i-malenkyj-borzhnyk-lvivskyh-jezujitiv/
  3. Link-Lenczowski Andrzej.Rzewuski Stanisław Mateusz h. Krzywda (1662—1728) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1992. — T. XXXIV/1. — Zeszyt 140. — S. 152—158
  4. Markiewicz A. Instrukcja hetmana Stanisława Jabłonowskiego do synόw Jana Stanisława I Aleksandra Jana z 1682 r. // Społeczeństwo a rodzina. Społeczeństwo Staropolskie, 2011. – S. 39 – 61 [Електронний ресурс]. Режим доступу:https://www.academia.edu/47876162/Instrukcja_hetmana_Stanis%C5%82awa_Jab%C5%82onowskiego_do_syn%C3%B3w_Jana_Stanis%C5%82awa_i_Aleksandra_Jana_z_1682_r_w_Spo%C5%82ecze%C5%84stwo_a_rodzina_Spo%C5%82ecze%C5%84stwo_Staropolskie_Seria_Nowa_t_III_red_A_Karpi%C5%84ski_Warszawa_2011_s_39_61

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.