Сьогодні ми знову продовжуємо публікувати виступи учасників наукової конференції під назвою “Меморіальні музеї сьогодні: специфіка фондової, експозиційної та виставкової роботи”, що проходила 17-18 листопада в приміщенні Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.
Пропонуємо вашій увазі доповідь завідувача відділу “Меморіальний будинок-музей Дмитра Яворницького” Яни Тимошенко та старшого наукового співробітника відділу “Меморіальний будинок-музей Дмитра Яворницького” Ірини Завалової на тему “Виставкова діяльність Меморіального будинку-музею академіка Д. І. Яворницького. Виставка з фондів музично-меморіального музею С. Крушельницької у Львові“:
Музей як інституція на сучасному етапі функціонує та розвивається завдяки різноманітним напрямкам діяльності, серед яких наукова, просвітницька, методична робота, комплектування фондів, робота з відвідувачем, набуває розвитку рекламна та креативна галузі. Одним з найбільш поширених, дієвих щодо залучення аудиторії та популяризації музею серед напрямків в усі часи була виставкова робота, особливо це стосується консервативного в своїй основі середовища меморіального музею. Виставкова діяльність є оперативною формою участі музею у сучасному житті, яка разом з тим дозволяє розширити експозиційні можливості музею та залучити нові категорії відвідувачів.
Виставка являє собою важливий фактор розвитку теорії і методики музейної експозиції, у ній з’являються нові можливості для подання музейних матеріалів, реалізуються різні матеріали інтерпретації головної теми музею. Часто саме на виставках виявляється новаторство, нові принципи експонування, нові тематичні та експозиційні рішення, які потім можуть бути використані у музейній діяльності [6; с. 128-129].
Сьогодні Меморіальний будинок-музей академіка Д.І. Яворницького приймає виклик сучасності і намагається стати конкурентним у боротьбі за відвідувача з мас-медіа продуктом, використовуючи квестові, ігрові та інші засоби популяризації [5; с. 141-148.]. Тож у діяльності Меморіального будинку-музею академіка Д.І. Яворницького виставкова робота залишається не основним і єдиним, проте важливим засобом популяризації основної експозиції та особи, навколо якої вона створена.
В основі створення експозиції Меморіального музею академіка Д.І. Яворницького – ансамблевий метод, який передбачає збереження або реконструкцію типового для доби соціокультурного середовища на основі достовірних даних. Даний метод найбільш характерний для меморіальних музеїв, садиб, палаців, де музейні предмети розташовані згідно історичного побутування [3; с. 6].
Одна з кімнат будинку, що належала дружині Д.І. Яворницького, була переобладнана на експозиційну, яка мовою документів та світлин відтворювала творчий та життєвий шлях академіка. У 2007 р. вона була переобладнана на виставкову кімнату і музей відійшов від формату міні-виставок та інсталяцій й розпочав повноцінну виставкову діяльність.
Сама виставкова зала у наш час позиціонується як «музейна скринька» [5; с. 142-143], у якій на відносно малій експозиційній площі можна вдало поєднати різнопланові експонати. Це дозволяє відвідувачам відчути інформативне наповнення виставки, затриматися перед комплексами експонатів задля уважного перегляду, почути повноцінну екскурсію, яка дає можливість відвідувати саму виставку без обов’язкового відвідування експозиції [2; с. 2]. Параметри виставкової кімнати Меморіального будинку-музею академіка Д.І. Яворницького відповідають основним вимогам, серед яких близькість до вестибюлю, можливість прямого доступу без проходження через інші музейні приміщення, нейтральність просторового та художнього рішення, можливість швидкої та різнопланової трансформації виставкового обладнання, цілодобова поліцейська охорона та сигналізація. [4; с. 10].
Для Меморіального будинку-музею академіка Д.І. Яворницького виставкова діяльність також є важливим інструментом залучення дорослої аудиторії, особливо це стосується категорії відвідувачів, знайомих з основною експозицією. Широке коло тем, що розкриваються на виставках, спонукають відвідувача приходити знову та залучають нових, які, маючи інтерес до теми виставки, зацікавляться й постійною експозицією. Для залучення дитячої аудиторії музей створює супровідні квести, інтерактивні ігри та окремий текст екскурсії.
Виставки у будинку-музеї академіка Д.І. Яворницького за характером наповнення можна поділити на власні, привозні та приватні. Через відсутність окремих фондів, власні виставки комплектуються на основі фондових збірок Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького, частиною комплексу якого є садиба вченого. Важливо, що більша частина колекції ДНІМ була сформована фундатором та директором музею, академіком Д.І. Яворницьким. Ці виставки, здебільшого, мають яворницькознавчий характер, і присвячені граням діяльності вченого: «Збирач старовини: етнограф Д.І. Яворницький» (2015 р.), «Шукач старожитностей: археолог Д.І. Яворницький» (2014 р.), інші – охоплюють теми, досліджувані вченим: «Петриківський декоративний розпис: від Д.І. Яворницького до сьогодення» (2007 р.), «Шедеври музичних майстрів» (2008-2009 рр.), «Раритети, зібрані Д.І. Яворницьким» (стародруки з колекції ДНІМ) (2009-2010 рр.), «Парк імені Шевченко: від минулого до сьогодення» (2012 р.), «Різьблені православні святині» (2013-2014 рр.), «Кобзар: феномен української культури» (2014 р.), «Дніпрові пороги» (2016 р.) та ін. [2; с. 6-7]. Важливо, що кожна з цих виставок має всі необхідні методичні розробки для експонування у музеях країни у якості обмінної.
Приватні або ж авторські виставки також так чи інакше пов’язані з особистістю або ж діяльністю Д.І. Яворницького у краї: «За спадщиною Дмитра Яворницького» (картини на козацьку тематику художника-аматора Б.Ю. Курдюмова) (2009 р.), «Світ Дмитра Яворницького у фото та листівках» (приватна колекція світлин та листівок краєзнавця В.С. Старостіна) (2010 р.), «Козацтво в дерев’яній мініатюрі» (виставка дерев’яної скульптури народного майстра-різьбяра С.Л. Сакала) (2011 р.), «Катеринослав-Дніпропетровськ: перевтілення у кольорі та часі» (фотовиставка приватного фотохудожника П.П. Маменка) (2012 р.), «Акварельні мотиви» (виставка картин архітектора-художника Олега Гаврилова) (2015 р.), «Майстерня митця» (Історія краю в скульптурі Володимира Небоженка) (2015 р.) та ін. [2; с. 6-7].
Привозні виставки мають або безпосередній зв’язок з постаттю Д.І. Яворницького, або опосередкований, і стосуються інших видатних українців, що мали вплив на вченого або розвиток національної культури в цілому. Серед них «Шевченко – художник» (картини з фондів Національного музею Тараса Шевченка у Києві) (2007 р.), «Співці української старовини» (картини художників І. Рєпіна, С. Васильківського, М. Самокиша, О.Сластіона із колекції Харківського художнього музею) (2008 р.), «Я в серці маю те, що не вмирає!..» (до 140-річчя від дня народження Лесі Українки)» (з фондів Волинського краєзнавчого музею, літературно-меморіального музею-садиби Лесі Українки в селі Колодяжному та ДНІМ) (2011 р.), «Соломія Крушельницька: на вершині світової слави» (з фондів Музично-меморіального музею С. Крушельницької у Львові) та ін. [2; с. 6-7].
Слід зазначити, всі виставки, що експонуються у Меморіальному будинку-музеї академіка Д.І. Яворницького з 2012 р. мають інтерактивне доповнення у вигляді аудіо- та відео- супроводу, археологічних та етнографічних експонатів, додаткової літератури, карт, схем, таблиць тощо, за допомогою яких відвідувач може більш глибоко та яскраво засвоїти нову інформацію.
Основною метою даної статті є розгляд доцільності та ефективності обмінних виставок між меморіальними музеями України на прикладі експонування у Меморіальному будинку-музеї академіка Д.І. Яворницького виставки «Соломія Крушельницька: на вершині світової слави» з фондів Музично-меморіального музею С. Крушельницької у Львові.
Привозна виставка «Соломія Крушельницька: на вершині світової слави» експонувалася у м. Дніпрі протягом з 1 березня до 28 квітня 2016 р., її можна назвати найбільшою подією, присвяченою видатній оперній співачці С. Крушельницькій у регіоні. Слід зазначити, що письмові або матеріальних свідчення про знайомство видатної оперної співачки Соломії Крушельницької та «Козацького Батька» Дмитра Івановича Яворницького на сьогодні відсутні. Проте, вони мали коло спільних знайомих, серед яких композитор Микола Лисенко, письменник Антін Крушельницький, драматург Марко Кропивницький та ін., а також значний вплив на розвиток та популяризацію української культури.
Виставка була сформована здебільшого на оригінальних меморіальних експонатах з фондів Музично-меморіального музею С. Крушельницької у Львові, серед них – унікальні світлини, що презентують різні етапи життєвого та творчого шляху співачки, клавіри з дарчими підписами, ноти з присвятою С. Крушельницькій, документи, статті, особисті речі та ін. Яскравим доповненням оригінальних матеріалів стали копії сценічного вбрання С. Крушельницької: вбрання Єлени опери «Мефістофель» А. Бойто та Ельзи з опери «Лоенґрін» Р. Ваґнера з основної експозиції музею С. Крушельницької у Львові. У загальній кількості, львівським музеєм було надано сто десять одиниць збереження, що були розміщені у виставковій залі згідно комплексно-тематичного методу експонування. Експозиція була поділена на тематичні комплекси, що охоплювали різні періоди життя співачки і послідовно у сукупності розкривали тему виставки «С. Крушельницька: на вершині світової слави». Кожен тематико-експозиційний комплекс містив групи предметів різних типів – світлини, документи, книги, ноти, речові експонати, які у повній мірі висвітлювали тему життєвого та творчого шляху С. Крушельницької.
Окремо за наданими методичними матеріалами була розроблена мультимедійна екскурсія із застосуванням аудіо та відеоматеріалів: фрагменти з кінофільму «Два життя Соломії» та записи голосу С. Крушельницької, що доповнювали та ілюстрували окремі епізоди життя оперної співачки, викладені екскурсоводом. Також, для відвідувачів був розроблений традиційний інтерактивний компонент, яке передбачало прослухування двох композицій у виконанні С. Крушельницької «Родимий краю» та «Політ Валькірії». Відвідувач мав визначити, у якому віці була виконана перша пісня і знайти світлину С. Крушельницької в образі з другої композиції. Подібні засоби дозволили гостю оцінити силу голосу та велич таланту співачки, адже запис «Родимий краю» був виконаний, коли С. Крушельницькій було 72 роки, а також проявити загальну ерудицію, більш уважно переглянути меморіальні світлини і сценічні образи співачки.
Меморіальним будинком-музеєм академіка Д.І. Яворницького було розроблено ряд заходів для промоушену виставки: створені афіші та художньо-інформативний флаер, що були розповсюджені в освітніх, культурних, громадських закладах міста; записана аудіо-реклама для мережі торгівельних маркетів; відзнято ряд сюжетів для трансляції на місцевому телебаченні, у тому числі окрему передачу культурологічного напрямку з серії «Краєзнавча подорож»; розповсюджено анонси на міських інформаційних сайтах, соціальних мережах, періодиці. Презентація виставки відбулася у колі науково-культурної еліти міста, серед яких очільники міського Театру опери та балету, Будинку органної та камерної музики, оперні співачки, що виконували партії Соломії Крушельницької. Присутність директора Музично-меморіального музею С. Крушельницької на презентації стало однією з центральних подій заходу, привернула увагу преси та громадськості до активізації співпраці між меморіальними музеями країни.
Слід зазначити, що виставка «Соломія Крушельницька: на вершині світової слави» була актуальною для м. Дніпра не лише у рамках популяризації видатних діячів української культури, обміну культурними надбаннями, але у зв’язку з перейменування однієї з вулиць міста на ім’я Соломії Крушельницької. Оскільки топонімічна реформа охопила широке коло відомих постатей, то у міста з’являється потреба у їх популяризації, а у музею – нові напрямки обмінної виставкової роботи.
Важливо, що привозні виставки завжди привертають широку увагу, посилюють інтерес до музею з боку культурних та освітніх закладів, підвищують показники відвідуваності, а також сприяють популяризації установи, що надає матеріали. Так, виставку «С. Крушельницька: на вершині світової слави» з екскурсійним супроводом протягом двох місяців відвідало близько 2 тис. осіб. Як результат, це не лише збільшило відвідуваність музею, але й підвищило рівень обізнаності населення, сприяло популяризації імені
С. Крушельницької у краї, підвищило інтерес до постаті видатної співачки й у перспективі збільшить відвідуваність Музично-меморіального музею С. Крушельницької у Львові за рахунок туристів з м. Дніпра.
На сьогодні через століття культурної ізоляції і розрізненості не всі імена видатних українських діячів є однаково відомими й близькими для різних регіонів України. Тому у рамках консолідації української політичної нації, патріотичного виховання українців, підвищення рівню обізнаності населення надзвичайно важливим залишається питання популяризації власних культурних надбань.
Підсумовуючи, можна сказати, що одним з найбільш виразних та ефективних засобів популяризації для музею залишається виставкова робота, а обмінна діяльність дозволяє набути їй національного рівню у рамках державного фінансування.
Яна ТИМОШЕНКО
Завідувач відділу “Меморіальний будинок-музей Дмитра Яворницького”
Ірина ЗАВАЛОВА
Старший науковий співробітник відділу “Меморіальний будинок-музей Дмитра Яворницького”
Бібліографічні посилання
- Бандур Я.О., Єкшов В.В. Науково-просвітницькі заходи та виставки в діяльності меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького / Я.О. Бандур, В.В. Єкшов // В зб.: Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейної галузі. (Збірник матеріалів загальноукраїнської наукової конференції з проблем музеєзнавства, присвяченої 160-річчю заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького). – Вип.11. – Д.: АРТ-ПРЕС, 2009. – С. 485-492.
- Єкшов В.В. Специфіка яворницькознавчих виставок у Меморіальному будинку-музеї Д.І. Яворницького / В.В. Єкшов // Матеріали до ХІІІ-ї обласної науково-практичної конференції з проблем музеєзнавства «Музейна справа та виклики часу», до Міжнародного дня музеїв. –Д., 2016 р.
- Поляков Т.П. Мифология музейного проектирования или «Как делать музей?»/
Т.П. Поляков/ – М., 1997. 174 с. - Ревякин В.И, Оленев А.А. Рекомендации по проектированию музеев / В.И. Ревякин,
А.А. Оленев / М.: Стройиздат, 1988 г. - Тимошенко Я.П. Інтерактивні та квестові напрямки в роботі Меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького / Я.П. Тимошенко // Меморіальні музеї сьогодні: специфіка експозиційної, фондової та освітньої роботи: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. Львів, 16-17 листопада 2015 р. / упоряд.: Д. Білавич, Р. Пасічник; передмова Г. Тихобаєвої. – Львів: Растр-7, 2015. – С. 141-148.
- Черкащенко М.В. Основні напрямки виставкової діяльності Музею історії
м. Дніпродзержинська / Черкащенко М.В. // Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах «Грані». – Вип. 5 (43). 2005 р. – С. 128-129.
