Вчора, 26 січня 2018 року, в історичному музейному комплексі Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького (Драгоманова, 42) відбулося відкриття виставки “Роман Турин. Під європейським капелюхом”.
Ця подія зібрала настільки велику кількість поціновувачів мистецтва, що протиснутися в залах було годі. В експозиції виставки можна побачити твори живопису та графіки з приватних збірок та колекції Національного музею. Більшість робіт митця експонуються вперше.
“Приємно бачити сьогодні на відкритті виставки творів Романа Турина таку велику кількість поціновувачів його творчості. Найближчим часом у нас заплановані лекції та вечір спогадів, де можна буде дізнатися багато нового та цікавого про цього непересічного митця, – зазначив генеральний директор Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького Ігор Кожан.
Але гості виставки вирішили не чекати і на самому відкритті активно ділилися спогадами про Романа Турина, його друзів та знайомих і просто про людей його епохи. Більше години тривало відкриття виставки, але й після цього активне обговорення творчості митця відбувалося в різних частинах експозиції.
Роман Турин – живописець, педагог, організатор мистецького життя у Львові, учасник мистецького авангардистського угрупування “Artes”, яке функціонувало у Львові у 1929—1935 рр., а також перший дослідник творчого спадку видатного українського художника-самоука Никифора Дровняка.
Початкову освіту художник здобував у Тернопільській класичній гімназії. У 1921–1925, рр. студіював на відділі малярства у Краківській академії мистецтв, у майстернях проф. В. Яроцького, Ю. Панкевича, І. Пєньковського, Т. Аксентовича. У 1925–1927 рр. – продовжив навчання у Парижі, де знаходилася філія Краківської академії (майстерня В. Яроцького), відвідував студії режисерів та фотомитців.
Дебютував у Львові як художник у 1920-х рр., сприяв розвою мистецького життя у Львові, буд одним із чільних організаторів мистецьких виставок. 1951 р. сприяв вшануванню пам’яті І. Труша, а саме відкриттю першої меморіальної експозиції у творчій майстерні художника в родинному будинку. У колі друзів та однодумців М. та Р. Сельські, А. Труш, В.та Р. Патики, Л. Левицький, О. Ліщинський, В. Манастирський, К.Звіринський, С. Стефаник, М. Колесса та ін.
У портретних зображеннях художник сучасників намагався передати риси характеру, настрій та духовний світ своїх моделей. Галерею українського живописного портрета післявоєнного часу доповнили психологічні образи І. Свєнціцького, Ф. Колесси, В. Щурата, А. Труш-Драгоманової, Г. Сковороди, І. Франка, С. Крушельницької, портрет студентки. Особливе місце у портретному жанрі займає В. Стефаник, до постаті якого Р. Турин звертався упродовж усього життя. Як пейзажист тяжів до теми Гуцульщини, улюбленого місця праці та відпочинку, зокрема в с. Дземброня (тепер Верховинський р-н Івано-Франківської обл.).
У 1933–1935 рр. зняв у Галичині перші документальні фільми: «Гуцульські фрагменти, про подорож на байдарках і «Хлоп іде до міста», який відтворює життя краю та його мешканців.
Практичні навики у кінематографії отримав на посаді асистента режисера у студії «Тобіс-Клянг-Фільм». Спеціалізувався на короткометражних фільмах, самостійно працював у міні-студіях. Мистецтво художньої фотографії опанував під орудою фотографа та оператора світової слави Табара. Вивчав технологію рекламної фотографії та фотомонтажу.
Твори зберігаються у музейних та приватних зібраннях України та Польщі.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
