Винаходи “Львівських політехніків”, які змінюють світ уже сьогодні

3594

У світі науки владарюють ідеалісти та фанатики своєї справи. Вчені, які досягали неймовірних успіхів та світової слави, постійно експериментуючи і випробовуючи щось нове, отримували бажаний результат передовсім тому, що мали ціль і не бачили жодних перешкод для її досягнення.

Національний університет „Львівська політехніка“
Національний університет „Львівська політехніка“

Національний університет „Львівська політехніка“, мабуть, один із найбільших українських центрів винахідників і експериментаторів, які своїми досягненнями змінювали світ і навіть до певної міри творили його таким, як є зараз. Серед найвідоміших вчених цього університету — легендарний Юліан Захарієвич — засновник львівської архітектурної школи, знаменитий Іван Левинський — професор Політехніки, будівельна фірма якого створила чи не третину будівель центру міста на початку минулого століття, серед них залізничний вокзал, готель „Жорж“, будівлю страхового товариства „Дністер“ і окрасу нашого міста — Оперний театр, Максиміліан Тульє — заклав основи школи містобудування і інженерної механіки та ще безліч відомих імен, список яких з кожним роком поповнюється.

Стефан Банах
Стефан Банах

Одним із найзнаковіших політехніків є математик Стефан Банах. На нещодавніх урочистостях із нагоди 200-річчя від заснування Львівської політехніки науковці з Польщі наголошували, що навіть одного імені Стефана Банаха вистачило б, аби прославити Політехніку на весь світ. Його вислови: „Математика — найпрекрасніший і найпотужніший винахід людського духу. Математика така сама давня, як і сама людина“ і легендарна „Шкотська книжка“ — наповнена карколомними задачами, які вчені розв’язували ще дуже довго після смерті науковця, увіковічнила його здобутки в цій науці. Сучасні вчені-математики наголошують, що насправді, складно переоцінити роль Стефана Банаха в розвитку функціонального аналізу та інших напрямів математики. Це був величезний ривок до прогресу. Рівень і вплив львівської математичної школи в середині минулого століття сягав однієї із найбільш впливових у Європі.

Науково-дослідна, експериментальна та винахідницька праця — основа Львівської політехніки. За останні роки науковці цього університету отримали сотні патентів на власні винаходи.

Серед важливих винаходів львівських вчених-хіміків — гідрогелева пов’язка для лікування вогнепальних, опікових (ІІ та ІІІ ступенів) і трофічних ран. Цей винахід був „покликаний“ війною на східних теренах України, хоча вчені з кафедри органічної хімії Інституту та хімічних технологій працювали над ним понад п’ять років. Вже минулого року перші зразки цього медичного засобу випробували на собі українські військові. Для того, щоб надати їй механічну міцність, щоб вона захищала рани і не руйнувалася, хіміки використали унікальну технологію: „вмонтували“ у воду поліпропілен. Це рішення на рівні нанотехнологій.

Гідрогелева пов’язка
Гідрогелева пов’язка

Натомість їхні колеги з кафедри хімічної технології пластмас розробляють полімерні біологічні мембрани для діалізу, створили матеріал для штучної підшлункової залози, полімерні мембрани для створення штучних нирок, працюють над створенням штучної шкіри та кровоносних судин, які „підсаджуватимуть“ живим тканинам. Також науковці цієї кафедри розробили еластогелеві матеріали для протезування, які зростаються із тілом, для заповнення порожнин після видаленого зуба; матеріали з фунгибактерицидними властивостями, які вбивають бактерії і грибки при цукриці, загноєнні; гідрогелевий матеріал, наповнений відповідними складниками, для лікування тріщин і дефектів кісток (замість штирів, пластинок тощо); бактерицидні плівки, які лікують рани. І це далеко не повний перелік того, чого досягли політехніки для потреб медицини.

Окрім цього хіміки Львівської політехніки навчилися усувати вади капрону та виготовляти волокна, які нагадують природній шовк — тканину, яка „дихає“ і не електризується.

Один із найвпливовіших сучасних технічних експертів наукових співробітників кафедри фізики і кафедри органічної хімії Львівської політехніки у співпраці з Тайванським текстильним науково-дослідним інститутом, — портативна сонячна електростанція, яка складається зі сонячної батареї, суперконденсатора й електронного блоку. Саме цей винахід політехніків-фізиків ще у 2011 році потрапив у топ-сотню найкращих розробок світу. Особливість у тому, що вона добре гнеться і легко кріпиться до будь-чого — до парасольки, сумки, тканини; „живиться“ розсіяним світлом і цілком екологічно безпечна. Як наголосили науковці, ця така система освітить і обігріє туристичний намет, забезпечить енергією побутові прилади, зарядить мобільний телефон. Окрім цього львівські науковці на базі суперконденсаторів винайшли систему автономного освітлення помешкань, яка дасть можливість економити кошти та легко окуповується вже через півтора роки.

Наталія ПАВЛИШИН

Використані джерела:

Інформація:

  1. http://inventor.biz.ua/online/vol2/pdf/052.pdf
  2. http://www.logos.biz.ua/proj/vynahid/online/68.php
  3. http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/21286/1/12-63-72.pdf
  4. http://ukrainemiroff.com/showNews/96

Світлини:

  1. http://historia.wp.pl/
  2. http://oplastike.com/
  3. http://www.lvivpost.net/
  4. http://ua-energy.org/

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.