Видатний європеєць. З нагоди роковин смерті Юрія Дрогобича

Ми не маємо жодних підстав, аби вважати себе гіршими в плані досягнень чи внеску в історію, відносно інших народів. В кожну з епох вихідці з наших теренів додавали штрихів до образу світу та формували обличчя культури свого часу. Питання тільки в тому, чи достатньо ми говоримо про такі явища та аналізуємо їх. З нагоди річниці дня смерті “magistri Georgii Drohobicz de Russiae”, що припадає на 4 лютого, говоримо про першу друковану книгу вихідця з наших теренів, ректорство в найстарішому університеті світу, винайдення репетиторства, одну з перших фіксацій географічних координат Львова, а також про визначення долі людини і результату перебігу воєн за розташуванням зірок.

Момент перший. Георгій Котермак (виглядає, що саме так його звали) був не єдиним дрогобицьким міщанином у Кракові – місті, з якого він розпочав підкорення світу. У період від 1411 до 1600 року, не менше 32 вихідців з Дрогобича здобували освіту в найстарішому університеті Корони Польської. Інша справа, що науковий ступінь звично отримувала меншість. Для ілюстрації сказаного, наводимо наступні дані. З 208 вступників, які розпочали навчання в Кракові разом з Юрієм Дрогобичем, бакалаврами у 1470 – 1471 роках стали лише 66 студентів. Ступінь магістра у 1472 – 1473 роках отримали взагалі лише 9 з них. Тобто тут Юрій Дрогобич був унікальним і вже на цьому етапі виділявся на фоні ровесників.

Момент другий. 7 лютого 1483 року з римської друкарні Еухаріуса Зільбера вийшла невелика книжечка: десять сторіночок тексту форматом 18,5х13. Її було підписано “Iudicium prenosticon Anni MCCCCLXXXIII currentis magistri Georgii Drohobicz de Russia”. Це і була та сама “Прогностична оцінка поточного 1483 року” Юрія Дрогобича, про яку ми чуємо ще з шкільної парти, але значення якої не завжди усвідомлюємо (про її прочитання і мови не може бути). Ця книженція, з химерною для сучасного читача назвою, між іншим, є першим друкованим твором вихідця з українських територій. Примірників було видано досить багато: кілька сотень, але більшість з них вже перебувають на цвинтарі книг. На сьогодні “живими” залишаються лише дві одиниці.

Момент третій. Після Кракова Юрій Дрогобич навчався та працював у Болонському університеті, який є найдавнішим у світі. Якийсь час він навіть був ректором цього навчального закладу. У 1478 – 1482 роках Джорджіо да Леополлі (латинізований варіант імені) читав там ранкові лекції з астрономії, а в 1481 – 1482 роках був ректором медиків та артистів, читав традиційні почесні лекції з медицини.

Момент четвертий. У 1487 році Юрій Дрогобич повернувся до Кракова. В місті над Віслою він продовжив свою наукову та викладацьку діяльність. Зокрема, читав курси астрономії та медицини. Імовірно, тоді слухачем його курсів був і Миколай Коперник, який “перевернув” сонячну систему.

Момент п’ятий. В Кракові Юрій Дрогобич проводив специфічні студії, так звані ресумпції. Це були оплачувані студентами додаткові заняття, з метою підготовки до екзаменів чи глибшого опанування предмету під контролем викладача. В такий спосіб, астрологію студіював з видатним вченим Андрій з Трансільванії. Паралельно цьому, Юрій Дрогобич здобув титул “королівського лікаря”, який надавався лише висококваліфікованим спеціалістам. Будучи у Кракові, він також їздив і до Львова. Зокрема, у 1491 році приїжджав з членами ради Дрогобича як свідок.

Момент шостий. Цікавою річчю є його “Прогностична оцінка”. Фактично, вона є астрологічним календарем, де за розташуванням небесних світил робляться прогнози перебігу земних подій. В той час астрологію трактували як науку і вважали, що за розташуванням зірок можна визначити як долю людини, так і зміст процесів, які її оточують. Нічого дивного, що таким методом прогнозували місячні затемнення, або ж погоду. Нічого дивного і в тому, що так робили висновки про війни в окремо взятих регіонах або ж заключення про найсприятливіший час для проведення операції пацієнту.

Момент сьомий. “Прогностична оцінка” є не лише першим друкованим твором вихідця з українських територій. Також там, чи не вперше, подано географічні координати Дрогобича, Львова, Вільна, Кракова і інших провідних міст регіону. Разом з тим, з окремих листів Юрія Дрогобича помітно, що його основним захопленням була медицина. Прогнози (а він робив їх кілька) слугували для нього лише засобом підробітку. Трішки парадокс. Ми знаємо його як великого астронома свого часу, а він насправді притворявся.

Мабуть варто частіше копати родючі українські ґрунти, адже вони таки дійсно давали хороший урожай, навіть в сфері культури та науки, про що ми сьогодні, на жаль, не так часто говоримо.  Дрогобичів, які підкорювали світ, у нас не бракувало. Але їхньою найбільшою проблемою було і є те, що ми не достатньо знаємо та говоримо про їхні досягнення. Перша частина холодного та морозяного лютого, дає нам підстави насолодитися такими спогадами.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

1. Гулюк Є. “Колумб” українського книговидавництва, без якого не було би Коперника // Фотографії старого Львова, 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://photo-lviv.in.ua/kolumb-ukrajinskoho-knyhovydavnytstva-bez-yakoho-ne-bulo-by-kopernyka/
2. Дрогобич Юрій // Довідник з історії України / за ред. І. Підкови та Р. Шуста. – Київ: Генеза, 1993.
3. Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2002. – С. 78 – 86.