Відносно невелика, міжквартальна вулиця названа на честь Модеста Менцинського (1875-1935), видатного співака, який закінчив 1899 року Греко-католицьку духовну семінарію у Львові та теологічний факультет Львівського університету. Однак обрав інше покликання. Після навчання у Львівській та Франкфуртській консерваторіях став всесвітньовідомим оперним співаком. Проте, перші звістки про цю вуличку, яка чотири рази змінювала назву, сягають середини XV сторіччя…
На цій давній дільниці стояла колись дерев’яна церква Благовіщення Господнього. Про храм, що знаходився на місці нинішніх будинків № 5 і 7, вперше згадується в документах 1453 року. При церкві існувала парафіяльна школа, однак 1802 року храм було розібрано.
Давня вулиця Бригідська – від її напрямку до в’язниці Бригідки на вулиці Городоцькій, сформувалась у першій половині XIX сторіччя. Саме в ті часи вона була забудована двох та трьохповерховими чиншовими кам’яницями. Деякі з них в основному зберегли свій тодішній вигляд до наших днів. Зокрема, будинки під номерами 1, 3, 5, 7, в яких, незважаючи на пізніші перебудови, помітні риси популярного тоді класицизму та бідермаєра.
У 1895 році вулиця отримала назву на честь публіциста Гуго Коллонтая (1750-1812), який походив із містечка Великі Дедеркали на Кременеччині і був одним із творців польської Конституції 3 травня 1791 року.
До II Cвітової війни вулиця Коллонтая була важливим єврейським осередком у місті, центром львівського кравецтва. Тут налічувалося до двадцяти кравецьких майстерень… Серед них найвідомішим було Товариство з обмеженою відповідальністю “Поступ”. Прославилась вулиця й у батярському фольклорі – мабуть кожному львів’янину відомі рядки з довоєнного шлягеру -“На вулиці Коллонтая била баба поліцая…”
У великому спільному подвір’ї кам’яниць № 5, 7, 9 можна побачити довгу двоповерхову будівлю, у якій у ХІХ сторіччі був великий торговий пасаж єврейських кам’яниць, який називали – “львівський Бердичів”. Також давню площу Смольки (нині-генерала Григоренка) та вулицю сполучив торговий пасаж Грюнерів, тепер неіснуючий, він також мав велике подвір’я, де містилися численні склади та гуртовні, переважно єврейські…
Цікавою кам’яницею є оригінальна споруда на вулиці Менцинського, 8, її було збудовано у 1912-1914 роках за проектом Юзефа Пйонтковського з архітектурно-будівельної фірми Едмунда Жиховича у стилі постсецесійного класицизму. Крім торгових закладів, тут була також єврейська торгівельна гімназія. Зараз у кам’яниці розташовано Львівський інститут економіки і туризму.
За радянських часів вулицю назвали іменем чекіста В’ячеслава Менжинського (1874-1934), наступника Фелікса Дзержинського. Під час першої хвилі перейменувань часів незалежної України вулицю назвали на честь видатного українського оперного співака Модеста Менцинського.
Євгеній ІПАТОВ
Використані джерела:
http://www.lvivcenter.org/ , Гриць Совків , http://pohlyad.com/
