Вулиця Паркова, або по дорозі до Стрийського парку

0
888
Вулиця Паркова, або по дорозі до Стрийського парку

Сьогодні хочемо ознайомити вас з історією забудови вулиці, яка напевно відома багатьом львів’янам та гостям міста, – вулиці Паркової.

Площа Св.Софії, 1915 рік
Ріг вул. І.Франка та вул.Паркової. Початок 20 ст.

Вулиця Паркова – невелика вуличка, яка з’єднує вулицю Івана Франка із Стрийським парком. Вулиця чимало разів змінювала свою назву.

Перспектива вулиці Пуласького (вулиці Паркової). Початок 20 ст.
Перспектива вулиці Пуласького (вулиці Паркової). Початок 20 ст.

 З 1885 року вона мала назву К. Пуласького, на початку 1941 року – Ч. Дарвіна, а з серпня цього ж року повернулась попередня назва. За часів німецької окупації вулиця називалась Штриєпаркгассе (вулиця Стрийського парку), з 1946 до 1957 року – І.Конєва, з 1957 до 1974 – Паркова, з 1974 до 1992 року знову вулиця І.Конєва, а від 1992 року повернулась назва вулиця Паркова.

Кам’яниці №4 та №2 по вулиці Парковій. Фото Мар’яни Іванишин.
Кам’яниці №4 та №2 по вулиці Парковій. Фото Мар’яни Іванишин.

Будинки  №2 та №4 – звичайні житлові кам’яниці початку 20 століття.

Кам’яниця №6 по вулиці Парковій. Фото Мар’яни Іванишин
Кам’яниця №6 по вулиці Парковій. Фото Мар’яни Іванишин

Будинок на вулиці Парковій, 6, спроектований у 1898 – 99 роках архітектором Карелом Боубліком. Привертає увагу фасад цієї кам’яниці, який вирізняється сецесійним оздобленням.

Будинок №8. Фото Мар’яни Іванишин.
Будинок №8. Фото Мар’яни Іванишин.

Карел Боублік (1868 – 1925 рр.) – архітектор; закінчив Вищу будівничо-технічну школу при Державній промисловій школі у м. Брно (Чехія). Член Товариства львівських будівничих. Проживав у Львові та працював тут спочатку рисувальником, пізніше підмайстром, керівником технічного бюро Івана Левинського, згодом у будівельному департаменті магістрату і після цього уповноваженим архітектором.

Будинок №8 збудований також за проектом К.Боубліка у тих же роках,що і кам’яниця №6.  Привертають увагу сецесійні елементи його фасаду. До 1902 року тут мешкав відомий скульптор Антоній Попель (1865 – 1910 рр.).  Народився у Польщі, навчався у гімназіях в Бродах та у Львові, потім, за прикладом старшого брата Тадеуша Попеля,  вступив до краківської Школи образотворчого мистецтва. Також вчився в Академії мистецтв Відня та Флоренції. З 1888 року жив у Львові, працював викладачем малювання та скульптури у Львівській політехніці. Серед найвідоміших робіт – пам’ятник Адаму Міцкевичу у Львові, скульптурна композиція на Львівській опері ‘‘Радощі та страждання життя’’, там же скульптура ‘‘Трагедія’’, алегоричні статуї ‘‘Торгівля’’ і ‘‘Промисловість’’ на фасаді Львівського залізничного вокзалу, пам’ятник Тадеушу Костюшку у Вашингтоні.

Авторству цього архітектора належать і будівлі №10 та №12.

Кам’яниця №10. Фото Мар’яни Іванишин.
Кам’яниця №10. Фото Мар’яни Іванишин.

Будинок №10 датується 1898 – 99 роками. На початку 20 ст. в ньому проживав Ян Каспрович – польський поет, публіцист, професор Львівського університету та його ректор у 1921 – 22 роках, почесний доктор Варшавського університету. Більшість його творів були надруковані саме у Львові. Ян Каспрович підтримував дружні стосунки з Іваном Франком та був хрещеним батьком його сина Андрія.

Кам’яниця № 12 збудована у 1898 – 99 роках. У його стилі можна побачити поєднання неоготики та сецесії.

Кам’яниця №12. Фото Мар’яни Іванишин.
Кам’яниця №12. Фото Мар’яни Іванишин.

Кам’яниця №14 споруджена у 1910 р. в стилі модерн архітектурним бюро Івана Левинського за проектом Владислава Дердацького та Вітольда Мінкевича.

Над порталом розташований горельєф ‘‘Гладіатор’’, автором якого є Зигмунт Курчинський. Під горельєфом напис латиною : ‘‘ Inimice Preaeteri Hanc Domum ” (“Ворог мине цей дім”).

Горельєф на будинку №14. Фото Мар’яни Іванишин
Горельєф на будинку №14. Фото Мар’яни Іванишин

В цьому будинку з 1917 року до смерті проживала польська скульпторка, живописець Люна Дрекслер, архітектор Вітольд Долинський, етнограф та історик літератури Генрик Бігелайзен.

Будинок №16, вул.Паркова. Фото Мар’яни Іванишин.
Будинок №16, вул.Паркова. Фото Мар’яни Іванишин.

У будинку №16 у 1945 – 46 роках мешкав перший командувач військ ПрикВО, маршал Андрій Єременко. На честь цього на фасаді в часи СРСР помістили пам’ятну дошку. Її демонтовано в часи незалежності.

Дитяче поліклінічне відділення, вул.Паркова, 1. Фото Мар’яни Іванишин.
Дитяче поліклінічне відділення, вул.Паркова, 1. Фото Мар’яни Іванишин.

Будинку №1 споруджений у 1877 році. У 1924 р. вілла була перебудована за проектом Фердинанда Касслера та призначалася для віце-президента Львова Віктора Хаєса.  У 50 – х роках минулого століття тут містився гуртожиток №1 Педагогічного інституту, а тепер тут розташоване дитяче поліклінічне відділення.

Фасад будинку № 1. Вул.Паркова. Фото Мар’яни Іванишин
Фасад будинку № 1. Вул.Паркова. Фото Мар’яни Іванишин

Всі наступні будинки непарної сторони вулиці Паркової  – № 3, 5, 7, 9,  належать авторству Наполеона Лущкевича. У спорудженні цих будівель відчутний вплив сецесії.

Будинок №3 по вул. Парковій. Фото Мар’яни Іванишин.
Будинок №3 по вул. Парковій. Фото Мар’яни Іванишин.
Будинки №5 та №7 (вілла ‘‘Пристань’’). Фото Мар’яни Іванишин.
Будинки №5 та №7 (вілла ‘‘Пристань’’). Фото Мар’яни Іванишин.

Наполеон Лущкевич  (1859-1906 рр.) – польський архітектор, син живописця, історика мистецтва В. Лущкевича. Навчався у Кракові та Відні. З 1887 р. проживав у Львові, а у 1890 році тут отримав патент будівничого. Споруджував адміністративні, військові, промислові та житлові будівлі.

Будинок №3 – типова чотирьохповерхова кам’яниця.

Вілла ‘‘Пристань’’. Фото Мар’яни Іванишин.
Вілла ‘‘Пристань’’. Фото Мар’яни Іванишин.
Вигляд на будинок №9 із Стрийського парку. Фото Мар’яни Іванишин.
Вигляд на будинок №9 із Стрийського парку. Фото Мар’яни Іванишин.

Будинок №7 – вілла Л.Малаховської ‘‘Пристань’’ з фігурою Божої Матері привертає особливу увагу. Збудована у 1904 р.

Вигляд аркади зі сторони Стрийського парку. Фото Мар’яни Іванишин.
Вигляд аркади зі сторони Стрийського парку. Фото Мар’яни Іванишин.

Завершує вулицю аркада коринфського ордеру, яка веде до Стрийського парку. Її автором був архітектор Генріх Швецько – Вінецький. Аркада побудована у 1952 р.

Мар’яна ІВАНИШИН

 Джерела :

  1. Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Л.: ‘‘Апріорі’’, 2009. – 528 с.: 574 іл.;
  2. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — К. : Будівельник, 1989. — 205 с.
  3. http://clio.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/01/11-4.pdf
  4. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=59569
  5. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=37465
  6. https://photo-lviv.in.ua/skulptor-popel-lvovu-i-svitu/
  7. https://photo-lviv.in.ua/ferdynand-kassler-pershyj-budivnychyj-lvivskyh-hmaroderiv/
  8. https://www.pslava.info/LvivM_ParkovaVul,127757.html
Loading...

Напишіть відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.