Сьогодні наша мандрівка Львовом 1960 року в товаристві Юліана Дороша та його сімейства проляже в одну з найстарших дільниць Львова, на Вульку.
Вулька це місцевість розташована між вулицями Княгині Ольги, Сахарова, Героїв Майдану, Стрийською і залізничним полотном.
Попри свою близькість до центру Львова, міська забудова розпочалася тут досить пізно – наприкінці ХХ століття.
У XVI–XVII ст. ця територія належала до Микульчинських та Пелчинських ланів Галицького передмістя, вздовж яких ішла дорога до села Сокільники. У верхів’ях Сороки (Вулецького потоку) збереглася садибна забудова та планування XIX — першої половини XX ст. (вул. Бойківська, частково Куликівська), а на довколишніх горбах — гаї горіхових дерев.
У 1864—1866 роках південну частину Вульки перетнула колія залізниці Львів — Чернівці, яка через долину Сороки (Вулецького потоку) проходить високим насипом, в якому влаштовано міст-тунель для дороги та річища потоку.
У 1894 році віденська фірма «Сіменс&Гальске» збудувала на Вульці першу у Львові електростанцію (потужністю 400 кінських сил, тобто сучасних 300 кВт) та трамвайне депо (сюди проклали декілька трамвайних маршрутів).
На перетині нинішніх вул. Сахарова та Княгині Ольги у 1930-х був стадіон «Луговий город», що належав товариству «Луг».
Після того, як у 1938 році польська влада відібрала «для цілей оборони краю» стадіон «Сокола-Батька» при вул. Стрийській, «Луговий город» став найважливішою українською спортивною ареною Львова.
Тут, зокрема, товариство «Рідна школа» проводило щорічні велелюдні Свята молоді та багато інших знакових подій.
Як бачимо зі світлин Юліана Дороша, ця дільниця у 1960-тому році була ще дуже мало схожою на місто. Відсутність доріг і болотиста місцевість були одними з її характерних ознак.
Наступного тижня нас чекає незабутня зустріч з львівською Софіївкою. І тільки справжні краєзнавці зможуть спізнати цю чудову львівську дільницю.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
