На Волині у XVIII столітті була заснована порцелянова фабрика. Її якісні, гарні, модні, популярні вироби цінувалися по всій Речі Посполитій. І виникла вона саме тоді, коли в Європі ширилася мода на барокову майсенську порцеляну.
Засновником порцелянового заводу в Корці був один із представників родини Чарторийських – Юзеф Клемент (1740-1810), господар величезних володінь на Волині. Виробництво посуду в Корці стало першим подібним заводом на теренах цілої Речі Посполитої.
![Корецька порцеляна](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/portselyana72.jpg?resize=696%2C491)
Саме новий власник Корця вдихнув у містечко, як тоді занепадало, нове життя, побудувавши виробництво та створивши нові місця роботи для місцевого населення. Через якийсь час у містечку з’являються не бачені тут раніше двоповерхові кам’яні будинки, парки, костели й, безумовно, чудова князівська резиденція.
Крім фабрики порцеляни та фаянсу, Чарторийський започаткував тут виробництво сукна, полотна та меблів.
![Корецька порцеляна](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/portselyana6.jpg?resize=696%2C491)
Корецьке виробництво посуду було засноване 7 вересня 1783 року. Про це свідчить документ «Kontrakt założenia fabryki porcelany w Korcu z dnia 7IX 1783», який сьогодні зберігається у відділі рукописів Польської Академії Наук в Кракові.
Посаду директора обійняв відомий французький кераміст Франтішек Мезер. Йому допомагав його брат Михаїл, який відповідав за розробку унікального рецепту виготовлення порцеляни із глини, що добували на Волині.
![Корецька порцеляна](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/portselyana3.jpg?resize=696%2C491)
Чорторийський був дуже мудрою людиною, і перед тим як вкладати кошти в виробництво, він провів аналіз місцевих глин, надіславши їх до німецьких керамістів саксонського міста Майсена. Висока якість і яскраві фарби майсенської порцеляни створили їй світову славу.
Офіційна назва волинського виробництва звучала як «Vue de la Fabrique de Porcelaineet de Faience situee a la Josephine Fauxbourg de Korzec», це можемо побачити й на одному із зразків посуду, де є і сам вигляд корецької мануфактури. Потужне підприємство складалось із багатьох приміщень, це адміністративні кабінети, лабораторії, склад продукції, робочі галереї, задній двір із величезною кількістю фабричних будівель.
![Корецька порцеляна](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/portselyana2.jpg?resize=696%2C491)
В 1824-1832 роках відбувається занепад фабрики, товар виробляється нижчого ґатунку, зменшуються оберти продукції. На виставці 1829 року в Петербурзі продукцію з Корця назвали «поганою та дорогою». В 1846-1847 роках Корецька мануфактура була повністю розпродана її власниками.
![Корецька порцеляна](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/portselyana5.jpg?resize=696%2C491)
До речі, дуже цікавим є відтиск на продукції з Корця, адже це так зване «всевидяще око», відомий масонський символ, що символізує Великого Архітектора Всесвіту, що спостерігає за працями вільних каменярів. Нічого дивного в цьому немає, адже багато представників роду Чорторийських були масонами. Про волинських масонів готується публікація на «Хроніках Любарта». Доповнює відтиск напис Korzec.
![Корецька порцеляна](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/portselyana4.jpg?resize=696%2C491)
У 2011 році посуд з Корця став предметом дослідження Анни Шкурлат в монографії «Мануфактура порцеляни та фаянсу в Корці» – це була перша наукова праця про історію, систему підписів та хронологію датування корецької продукції. Крім того, авторка подає вичерпний аналіз форм посуду, його декору та прикрас, а також аналогію корецької та європейської порцеляни. В праці подано близько 750 кольорових ілюстрацій, що прекрасно показують, наскільки посуд мав презентабельний та якісний вигляд й наскільки він сьогодні цінується в світі.
Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО
Джерело: Хроніки Любарта