В 1920-х років про Волинь писали як ідеальний край для ведення фермерства. Окрім того, вдале розташування регіону мало б сприяти торгівлі. Водні артерії були одним із найзручніших шляхів, завдяки яким можна було транспортувати різну продукцію. Саме тому ставка на судноплавство на Волині була дуже великою. Волинь в 1920-ті роки називали регіоном без доріг, адже загальна протяжність шосе була невеликою порівняно із сусідніми воєводствами, а із залізничними коліями ситуація була ще гірша.
Саме річка Стир вважалась «ідеальною водною дорогою». Її перспективність полягала і в тому, що тут було багато джерел, які можна було виявити взимку за відмінним кольором льоду.
З точки зору туризму, найпривабливішими краєвидами на річці Стир вважались пейзажі поблизу містечка Торговиці (сучасна Рівненщина). Колориту подорожі по Стиру додавали береги, вриті квітами азалії, яких було багато поблизу Луцька, Олики, Дубна, Млинова, Рівного, Корця.
Те, що Волинь знаходиться в низовині, негативно відбилось на її містах, які в своїй більшості виникали поблизу рік. І це створювало певні незручності для розбудови залізниці в таких містах, як Луцьк, Рівне, Ковель та Володимир.
На початку 1920-х років найбільшим містом Волині було Рівне, де мешкало 70 тис. мешканців, далі йшов Луцьк і Ковель.
Три найбільші міста Волині мали спільні проблеми пов’язані із появою нових будівель в містах. Першою і найважливішою перешкодою була відсутність регуляторних планів забудови міста, хаотичність у поширенні великих об’єктів і створення дрібних будівельних ділянок, які негативно впливали на розвиток міста.
Позитивно на будівництво в регіоні вплинула поява урядових колоній в Луцьку, Володимирі, Костополі, Горохові, Рівному, Дубно та інших містах.
На всю Волинь було всього 12 електростанцій, які перебували у міській та приватній власності.
На середину 1920-х років місто Луцьк займав територію 618 гектарів і лічило 29 508 мешканців, з яких 6977 – поляки, 4578 – українці та росіяни, 17269 – євреї, 358 – німці, 261 – чехи, 65 – інші.
Місто Луцьк назвали колись «Східним Римом», а в 1920-х роках «Волинською Венецією». Рівне називали «найбільшим містом Волині із американським розмахом».
У 1925 році було розпочате будівництво залізничної колії маршрутом Луцьк-Стоянів-Львів. Офіційне її відкриття відбулось 10 березня 1927 року.
Ілюстрації доповнюють загальну картину будівництва на Волині в міжвоєнний період.
Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО
Джерело: Хроніки Любарта
