Фейт Елізабет Річ – англійка, поетеса, журналістка, випускниця Оксфордського університету, у якому вивчала давньоанглійську та давньоскандинавську мови. Та, окрім того – перекладачка з української та білоруської літератури англійською мовою.
…Народившись у англійській сім’ї дівчина майже нічого не знала про Україну. Щоправда, у студентські роки відвідувала курси української мови. Та якось на святкуванні двадцятиріччя українець Володимир Микула запропонував юній студентці перекласти українського вірша. Таким чином, дебютним у її п’ятдесятирічній україніані став «Пролог» Івана Франка з поеми «Мойсей».
З того часу почалась клопітка робота з українським словом. Переклала навіть своє ім’я, ставши у літературі Вірою Річ. Загалом у її доробку переклади творів близько 50 українських митців. Надзвичайно важливим був вихід у 1961 р. збірки перекладів віршів Т. Шевченка «Songoutof Darkness». Проте, дослідники твердять, що саме через неї, а також через активну громадянську позицію та прославляння українського слова за тоталітарних часів Віра Річ потрапила до списку «неблагонадійних». Це спричинило «забуття» перекладачки Україною майже на 30 років. Та Віра увесь цей час не покладала пера, але лише в 1991 році про неї вийшов перший позитивний матеріал в «Літературній Україні».
Відтоді вона отримала змогу приїжджати в Україну, а українці – виправити колишні помилки. Часто бувала погетеса і у Львові, де місцеві діячі не втрачали можливості згадати, нагородити чи запросити видатну особистість.
Так, з ініціативи Львівської організації НСПУ, у липні 1996 року кандидатуру Віри Річ висунуто на здобуття найвищої перекладацької нагороди – премії імені Івана Франка, яку їй було вручено у 1997 році за вагомий внесок у популяризацію української літератури та культури в англомовному світі.
У 1998 році Віра приїхала в Україну, поклонитись могилі Шевченка у Каневі, що було для неї важливим, бо, перекладаючи твори славетного Кобзаря, пройнялась українською ідеєю.
Пройнялась настільки, що, крім перекладів, писала багато власних матеріалів про Україну. Зокрема, вірш «Elizabeth, the Wise King’s daughter» про доньку Ярослава Мудрого. А у 1991 році, зрадівши за українців та білорусів, написала вірш «Prologue» («Beswift, myfriends, beswift») [«Пролог» («Не баріться, друзі мої»)]. Окрім того, у 2004 році вона навіть була спостерігачем на виборах в Україні. Пережиті від Помаранчевої революції емоції діячка вилила у мультимедійне дійство «Україна: від Мазепи до Майдану».
У грудні 2005 на запрошення керівництва ЛНУ імені Івана Франка Віра гостювала у Львові. Зустрічалась із тодішнім ректором І. О. Вакарчуком, викладачами, студентами. 12 грудня побувала на засіданні кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура, де обговорювалась і була рекомендована до захисту кандидатська дисертація Ганни М. Косів на тему «Перекладацький метод Віри Річ як інтерпретатора української літератури». А 17 грудня Віру обрано Дійсним членом Наукового Товариства ім.Шевченка.
У квітні 2006 року Віра Річ приїхала в Україну, де відсвяткувала свій ювілей, зокрема у Львові та Києві. Тоді ж відвідала рідне село І. Франка – Нагуєвичі. 24 серпня 2006 р. згідно з Указом Президента України В. А. Ющенка Віру Річ нагороджено Орденом Княгині Ольги Третього ступеня. Окрім того, у жовтні 2007 р. Національна спілка письменників України вшанувала Віру Річ «Почесною відзнакою».
Приїжджала до Львова визначна перекладачка і у листопаді 2008 року. Тоді вона виступила на Міжнародній конференції, присвяченій сторіччю від дня народження Григорія Кочура.
У лютому 2009 року Віра востаннє відвідала Львів. Прочитала декілька лекцій, побувала у музеї Івана Франка…
…Багато віршів, поем, текстів переклала за своє життя ця визначна і настільки віддана, ніби послана нам з небес, жінка. Тільки над Шевченковим «Заповітом» працювала близько двадцяти років, бо вважала, що з такими текстами не можна поспішати. За збірку Шевченкових поезій “Songoutof Darkness” (“Пісня з темряви”, 38 творів) Українська вільна академія наук нагородила Віру Почесним дипломом шевченкознавця. Загалом у її доробку налічується близько 92 перекладених творів Кобзаря. Наскільки він їй став близький духовно, ми, певне, не зможемо і уявити. Незаперечним свідченням цього стало те, що вона заповіла поховати свій прах у Каневі, поряд із Чернечою горою. Її бажання бути похованою на українській землі біля Шевченкової могили було виконано 15 квітня 2011 року.
«Віра Річ – дивовижна, неповторна постать в історії світового українства. Її часто називали послом української культури в англомовному світі. – говорить у першій книзі-монографії про Віру Річ львівська дослідниця Ганна Косів. – Ніколи, ніде, нікого подібного їй у нас не було. Та й чи скоро буде ще хтось, аби піднявся до її рівня – таланту, любові, самовідданості? Її життя і праця – це, без перебільшення, мужній подвиг во ім’я такої далекої і близької для неї України».
Діана КВАСНЕВСЬКА
Джерела:
- Косів Ганна. Віра Річ. Творчий портрет перекладача. — Львів: «Піраміда», 2011
- Ганна Косів. Посол української культури/ Тиждень. uа/12. 2016[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://tyzhden.ua/Publication/3594
- Роксолана Зорівчак. Всенаціональна втрата: до відходу у вічність Віри Річ/ Каменяр/ 11.03. 2010 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://kameniar.lnu.edu.ua/?p=959
- Дмитро Дроздовський. Україніана Віри Річ./Рецензія/ ЛітАкцент/ 12.06.2012 [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://litakcent.com/2012/06/12/ukrajiniana-viry-rich/
- http://kameniar.lnu.edu.ua/?p=333
- Роксолана Зорівчак. Сприйняття особистости та творчости Тараса Шевченка у Великобританії/ ІІ частина/ Український центр/ 12.07.2012 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrcenter.com
- http://ovistka.narod.ru/news18.htm
- http://gazeta.ua/articles/culture-newspaper/_vira-rich-pivstolittya-perekladaye-ukrayinskih-i-biloruskih-poetiv/211761
- http://lingua.lnu.edu.ua/en/employee/hanna-kosiv
- http://www.kaniv.net/news.php?p=9038
- https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%80%D0%B0_%D0%A0%D1%96%D1%87
