Львів рясніє розмаїттям вілл. Вони цікаві не лише архітектурними вирішеннями, а й історіями, які бачили їх стіни. Вілла, про яку йтиме мова, пам’ятає велетенські батальні полотна та вбивство прихвостня Сталіна.
Сецесійну віллу на Котляревського, 27 (тоді – Набеляка, 15) для відомого львівського художника-баталіста Зигмунта Розвадовського (1870-1950) звів будівничий Едмунд Жихович. Сам будинок з’явився тут ще у 1890-х роках, тому віллу він перебудував, добудувавши до партеру перший поверх.
Зигмунт Розвадовський народився у Львові, художню освіту отримав у Кракові (його учителем був Ян Матейко) та у Мюнхені – у приватній школі Антона Ажбе. Брав участь у створенні панорами “Битва під Рацлавицями” (ідея її створення належить Янові Стиці), що була відкрита у Львові у 1894 році.
У Львівському історичному музеї зберігається картина Розвадовського “Панорама Львова у XVIII столітті”, створена ним 1929 року разом із С. Яновським.
![Панорама Львова у XVIII столітті](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2014/12/9939115_27cc3538-900x316.jpg?resize=696%2C244)
У 1927 році у віллі відкрили консульство СРСР – з метою пропаганди та для прикриття агентів ГПУ. Львів’яни були від нього не в захваті, тому 21 листопада 1929 року під час демонстрації студентів проти репресій на радянській Україні у вікна консульства вперше (і не востаннє) полетіло каміння.
![1933](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2014/12/1933.png?resize=616%2C800)
![1930-1939](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2014/12/new013.jpg?resize=480%2C700)
Коли у 1932-1933 роках у Радянській Україні був Голодомор, Організація українських націоналістів вирішила вбити радянського консула – 34-річного Михайла Голуба. Мета атентату була одна – привернути увагу світу до Голодомору.
Скоїти вбивство зголосився 18-річний першокурсник факультету математики та природничих наук Університету Яна Казимира Микола Лемик. Він мав вдати із себе громадянина, який хоче вчитися у Києві, застрелити консула та добровільно здатися польській поліції, щоб під час суду зробити розголос про злодіяння радянської влади.
21 жовтня 1933 року Лемик реалізував атентат, але вбив не Голуба, а секретаря консульства – 23-річного Олексія Майлова, оскільки той вийшов до нього і назвався консулом. “Це тобі від Організації українських націоналістів – за муки і смерть наших братів і сестер, за голод в Україні, за всі знущання!” – сказав Лемик і двічі вистрілив у Майлова.Вже у суді юнак дізнався, що вбив не того. Як з’ясувалося, вбитий був не просто секретарем, а й агентом ГПУ, що прибув до Львова за розпорядженням Сталіна для перевірки розвідувальної роботи консуляту. Як сказав Лемику Роман Шухевич, “ви вбили іншу людину – Майлова, сто разів гіршого, ніж Голуб… Ви зробили приємну несподіванку товаришеві Сталіну”.
![Микола Лемик під час судового процесу, 1933](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2014/12/Lemyk.jpg?resize=696%2C512)
![Суддівська колегія, 1933](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2014/12/123.jpg?resize=696%2C369)
![0_81a4d_79952165_XL](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2014/12/0_81a4d_79952165_XL.jpg?resize=696%2C489)
Лемика засудили до страти, але через його юний вік змінили вирок на довічне ув’язнення. Миколі вдалося втекти із польської в’язниці на початку Другої світової війни. У жовтні 1941 року його розстріляло гестапо.
Радянське консульство проіснувало у віллі Розвадовського до вересня 1939.
На честь 60-ї річниці атентату Лемика на стіні будинку розмістили меморіальну таблицю, тільки з датою чомусь помилилися на один день.
Джерела: Центр міської історії, Via est Vita, Високий замок, ЖЖ – varjag-2007, Molotoff.