Львів рясніє розмаїттям вілл. Вони цікаві не лише архітектурними вирішеннями, а й історіями, які бачили їх стіни. Вілла, про яку йтиме мова, пам’ятає велетенські батальні полотна та вбивство прихвостня Сталіна.
Сецесійну віллу на Котляревського, 27 (тоді – Набеляка, 15) для відомого львівського художника-баталіста Зигмунта Розвадовського (1870-1950) звів будівничий Едмунд Жихович. Сам будинок з’явився тут ще у 1890-х роках, тому віллу він перебудував, добудувавши до партеру перший поверх.
Зигмунт Розвадовський народився у Львові, художню освіту отримав у Кракові (його учителем був Ян Матейко) та у Мюнхені – у приватній школі Антона Ажбе. Брав участь у створенні панорами “Битва під Рацлавицями” (ідея її створення належить Янові Стиці), що була відкрита у Львові у 1894 році.
У Львівському історичному музеї зберігається картина Розвадовського “Панорама Львова у XVIII столітті”, створена ним 1929 року разом із С. Яновським.
У 1927 році у віллі відкрили консульство СРСР – з метою пропаганди та для прикриття агентів ГПУ. Львів’яни були від нього не в захваті, тому 21 листопада 1929 року під час демонстрації студентів проти репресій на радянській Україні у вікна консульства вперше (і не востаннє) полетіло каміння.
Коли у 1932-1933 роках у Радянській Україні був Голодомор, Організація українських націоналістів вирішила вбити радянського консула – 34-річного Михайла Голуба. Мета атентату була одна – привернути увагу світу до Голодомору.
Скоїти вбивство зголосився 18-річний першокурсник факультету математики та природничих наук Університету Яна Казимира Микола Лемик. Він мав вдати із себе громадянина, який хоче вчитися у Києві, застрелити консула та добровільно здатися польській поліції, щоб під час суду зробити розголос про злодіяння радянської влади.
21 жовтня 1933 року Лемик реалізував атентат, але вбив не Голуба, а секретаря консульства – 23-річного Олексія Майлова, оскільки той вийшов до нього і назвався консулом. “Це тобі від Організації українських націоналістів – за муки і смерть наших братів і сестер, за голод в Україні, за всі знущання!” – сказав Лемик і двічі вистрілив у Майлова.Вже у суді юнак дізнався, що вбив не того. Як з’ясувалося, вбитий був не просто секретарем, а й агентом ГПУ, що прибув до Львова за розпорядженням Сталіна для перевірки розвідувальної роботи консуляту. Як сказав Лемику Роман Шухевич, “ви вбили іншу людину – Майлова, сто разів гіршого, ніж Голуб… Ви зробили приємну несподіванку товаришеві Сталіну”.
Лемика засудили до страти, але через його юний вік змінили вирок на довічне ув’язнення. Миколі вдалося втекти із польської в’язниці на початку Другої світової війни. У жовтні 1941 року його розстріляло гестапо. 
Радянське консульство проіснувало у віллі Розвадовського до вересня 1939.
На честь 60-ї річниці атентату Лемика на стіні будинку розмістили меморіальну таблицю, тільки з датою чомусь помилилися на один день.
Джерела: Центр міської історії, Via est Vita, Високий замок, ЖЖ – varjag-2007, Molotoff.
