На зламі XIX-XX століть мальовничі околиці Єзуїтського парку стають справжньою оазою, зеленим острівцем затишку практично у центрі Львова… Звісно ж, городяни високого походження, або достатку, із задоволенням купляли тутешні парцелі, віддалені від задухи середмістя, та зводили неперевершені пам’ятки архітектури…
Вілла Потуліцьких-Пінінського, на нинішній вулиці Матейка, виконана фірмою І.Левинського за проектом Яна Томаша Кудельського у кін. XIX ст, одна з цих пам’яток.
![Вілла Потуліцьких-Пінінського на вул. Матейка,4. Нині тут знаходиться Західний науковий центр НАН України. Фото 2015 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/134-900x600.jpg?resize=696%2C464)
На відміну багатьох подібних споруд, ця вілла-палац презентує тип шляхетської резиденції кін. ХІХ ст., адаптованої до умов життя в модерному місті. Розробкою проекту у стилі необароко займалась відома фірма І.Левинського, за активної участі архітектора Яна Кудельського.
Замовником будівництва був граф Францішек Потуліцький та його дружина Францішка з Бадені Потуліцька, відомі землевласники, зокрема й цієї ділянки, прилеглої до верхньої межі Єзуїтського саду (нині парк Франка).
Цікавий факт, на відміну від багатьох подібних проектів віллу не було перебудовано чи добудовано, а зведено “з нуля” протягом 1891-1894 років – як цілком новий будинок.
![Граф Леон Пінінський - політик, ректор університету, правознавець, колекціонер](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/225-626x900.jpg?resize=626%2C900)
У 1900-1901 роках вілла перебуває у власності графа Станіслава Вишньовського. У цей час до маєтку добудовується стайня з возівнею та помешкання фурмана.
У 1903 році віллу придбав граф Леон Пінінський (1857-1938) – намісник Галичини, ректор Львівського університету, професор римського права, колекціонер і меценат.
![Вигляд на віллу від вул. Матейка. Фото 2015 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/325-600x900.jpg?resize=600%2C900)
Як згадували сучасники Пінінського, “його палацик при вул. Матейка у Львові завжди був вірним притулком художнього натхнення, неофіційною школою для не одного молодого творця, місцем численних артистичних дискусій та симпозіумів, тих лекцій, які вмів давати так делікатно і мудро”.
Водночас, колекція Пінінського, одне з найбільших зібрань творів мистецтва Другої Посполитої, також перебувала у цьому палаці, доки напередодні війни більша ії частина не була перевезена вглиб Польщі.
![Поштівка з презентацією колекції Пінінського у віллі на Матейка,4. 1930-ті рр.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/425-900x574.jpg?resize=696%2C444)
У роки німецької окупації Львова у маєтку було розміщено т.з. Інститут Праці на Сході, що займався питаннями примусової праці остарбайтерів на теренах Рейху
Маловідомим є факт, що у повоєнні роки (1960-1970-х) у давньому палаці Потуліцьких-Пінінського функціонував міський Палац урочистих подій.
![Вілла Потуліцьких-Пінінського на вул. Матейка,4, вигляд з тильної сторони. Фото 2015 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/522-600x900.jpg?resize=600%2C900)
Згодом давній маєток передали академії наук. Зараз тут розташований Західний науковий центр Національної академії наук України.
В інтер’єрах будинку збереглися цінні деталі оригінальноїдекоративної оздоби, датовані кін. ХІХ ст., зокрема вітражі вхідних сіней і різьблені оздоби сходової клітки.
Використані джерела :
http://www.pohlyad.com/ , http://www.lvivcenter.org/ , http://www.pslava.info/