Віджі Артур, або як хлопчик із Золочева став культовим американським фотографом

0
436
Віджі Артур. «Автопортрет в поліцейській вантажівці». Фото: Weegee / International Center of Photography
Віджі Артур. «Автопортрет в поліцейській вантажівці». Фото: Weegee / International Center of Photography

Ашер Фелліг, відомий як Віджі, народився в 1899 році в українському містечку Золочів. У 1909-му разом з сім’єю він переїжджає в Америку. В автобіографії Віджі так описує свою першу мить в Новому світі: «На Елліс-Айленді, який видався мені найкрасивішим місцем у світі, співробітники імміграційної служби уважно оглянули нас. Особливо наші очі. Один добрий чоловік дав мені банан і апельсин. Я не знав, що з ними робити, я ніколи не бачив банан або апельсин».

Далі – бідність, брудні кімнати в обшарпаних квартирах, школа. У чотирнадцять років молодий Артур починає заробляти на життя в майстерні фотографа.

Віджі Артур. «Бруклінські школярі бачать мертвого картяра на вулиці». Фото: Weegee / International Center of Photography
Віджі. «Бруклінські школярі бачать мертвого картяра на вулиці». Фото: Weegee / International Center of Photography

«Через кілька місяців я отримав свою першу роботу у комерційного фотографа на Гранд-стріт. Тут, в цій студії з заскленим дахом, я думав, що зможу дізнатися більше про фотографії. Фотограф спеціалізувався на зображеннях предметів, які були занадто важкими для комівояжера: люстри, мідні ліжка, піаніно, скляний посуд, м’які дивани, столи».

Після денної роботи в лабораторії, ночами Артур брав в руки фотоапарат і знімав нічне життя, відточуючи професійні навички. У 1935 році Віджі звільнився, ставши незалежним фоторепортером, який співпрацював з манхеттенським відділенням поліції.

Фотолабораторія
Фотолабораторія

Проводячи у своїй машині Chevy Coupe цілі ночі, Віджі слухав поліцейську хвилю, дізнаючись про найцікавіші події раніше за всіх. Зняті ним в цей період фотографії нічних пригод призначалися для таблоїдів і агентств фотоінформації, штатні фотографи яких не встигали дістатися до місця події. Випереджати конкурентів Феллігу вдавалося також за рахунок прояву негативу і друку фотографій в портативній фотолабораторії, організованій ним у багажнику власного автомобіля. В результаті, нічні знімки вдавалося продати газетам, що виходив на ранок після події. Це дуже добре поєднувалося з потребами «жовтої преси», мало гостру потребу в оперативній фотоінформації про «гарячих» новинах.

Віджі. «Гарольд Хорн, спійманий за крадіжку автомобіля». Фото: Weegee / International Center of Photography
Віджі. «Гарольд Хорн, спійманий за крадіжку автомобіля». Фото: Weegee / International Center of Photography

Нью-Йорк Віджі – темне місто, як і Нью-Йорк Генрі Міллера: «… з потворних будівель Нью-Йорка мчить музика такого чорного відчаю і неспроможності, що від неї пробирає дрож. Тут жоден камінь не клався з любов’ю або шануванням, жодну вулицю не прокладали для танців і веселощів »(« Тропік Козерога »). Нью-Йорк, знятий Віджі, сповнений анархії. У ньому в будь-який момент може статися біда. У ньому немає стабільності і віри в підвалини.

ВІджі. Дівчинка чистить взуття, 1960 рік
Віджі. Дівчинка чистить взуття, 1960 рік

Мабуть, стиль фотографа можна найкраще описати словом «нуар». Віджі «подорожує» за лінію прийнятих в суспільстві норм, туди, де зловісний рок тяжіє над кожним, хто потрапив в об’єктив.

Віджі. "Арештований хлопець"
Віджі. “Арештований хлопець”

Разом з тим для Віджі місто – це декорація, театральний задник, існуючий для того, щоб показати нам людей, їхні долі, їх пристрасті, їх безславний кінець. У цьому величезна відмінність фотографій Віджі від пануючого в мистецтві 30-50-х узагальнення. Він завжди в гущі подій, завжди свідок, завжди співчуваючий. Він свій серед своїх. «Коли ви почнете відчувати зв’язок між вами і людьми, яких ви фотографуєте, коли ви будете сміятися і плакати разом з ними, ви зрозумієте, що ви на правильному шляху».

Віджі. «Час швидкоплинний». Фото: Weegee / International Center of Photography
Віджі. «Час швидкоплинний». Фото: Weegee / International Center of Photography

Незабаром після початку самостійної кар’єри Віджі став постійним автором таких газет, як New York Herald Tribune, New York Post, New York Journal American, The Sun і інших, що друкували його фотографії пожеж, автокатастроф і вбивств. Перша персональна виставка «Віджі: вбивство – мій бізнес» пройшла в Нью-Йорку в 1941 році.

Після цього пішли замовлення від журналів Life і Vogue. У 1945 році виходить друком перша книга «Оголене місто» (англ. Naked City), назва якої було куплено кінопродюсером Марком Хеллінгером, який зняв через три роки однойменний фільм. Надалі ця ж назва використовувалася для телесеріалу і рок-групи.

Віджі. «Засуджений до смерті в газовій камері». Фото: Weegee / International Center of Photography
Віджі. «Засуджений до смерті в газовій камері». Фото: Weegee / International Center of Photography

Персонаж Віджі – це маленька людина, яка скоїла злочин або потрапив в біду. «Подальша доля злочинців, яких я знімав живими, була лише справою часу. Наступав момент, і я вже знімав їх мертвими, що лежать в калюжі крові. Їх останнє фото я намагався зробити предметом мистецтва».

Віджі. «Випадок на вулиці». Фото: Weegee / International Center of Photography
Віджі. «Випадок на вулиці». Фото: Weegee / International Center of Photography

Найвідоміші його фотографії зроблені для преси між кінцем 30-х і початком 50-х. Він продовжував знімати, і багато кадрів Віджі успішні в пізні роки його кар’єри, але світ змінився. Богема Нижнього Манхеттена і Голлівуд не були його природним середовищем, хоча голлівудські серії дуже красиві. Магічний союз майстра, глядача і предмета зйомки в новому світі 50-х років зазнав істотних змін.

Віджі.«Пожежа в багатоквартирному будинку». Фото: Weegee / International Center of Photography
ational Center of Photography

Він називав себе «джентльмен-бродяга»: завжди пом’ятий, недбало одягнений, він не спав ночами, чекаючи моменту, коли можна буде зняти для преси головне фото минулої доби.

«Коли я фотографую палаючу будівлю, я забуваю про будівлю і починаю шукати людей. Жінка, що стоїть біля пожежної машини і плаче, завжди цікавіше самої пожежі».

Джерело : Форпост

Напишіть відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.