Відомий-невідомий Мирон Вахнянин

674
Відомий-невідомий Мирон Вахнянин
Відомий-невідомий Мирон Вахнянин

Про Мирона Вахнянина (1877- 1957) до цього часу написано дуже мало, хоча він був соратником Євгена Озаркевича та Маряна Панчишина у справі розбудови українського сегменту медицини Галичині.

Окрім того, навколо його імені ходять різноманітні вигадки, не підтверджені документально. У даному дослідженні використано інформацію, яку авторці вдалось віднайти у літературних та архівних джерелах.

Мирон Вахнянин з дружиною Аліною (з Горецьких) та донькою Данусею. Фото бл. 1910-х рр. Джерело: фонди фотодокументів Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника. №20047-ІІф.
Мирон Вахнянин з дружиною Аліною (з Горецьких) та донькою Данусею. Фото бл. 1910-х рр. Джерело: фонди фотодокументів Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника. №20047-ІІф.

Народився Мирон Вахнянин 12 березня 1877 року у Львові.

Відомо, що у грудні 1901 року закінчив лікарський факультет Львівського університету, у 1902 р. – захистив диплом «лікаря всіх наук лікарських». На початку своєї лікарської діяльності молодий фахівець намагався займатись науковими дослідженнями. Так, відомі два його виступи на ІX з’їзді польських лікарів та природознавців у 1904 р., які було напрацьовано під керівництвом проф. А.Глюзинського.

Реклами лікаря Мирона Вахнянина у часописі
Реклами лікаря Мирона Вахнянина у часописі

Працював інтерністом та бальнеологом. У Львові мешкав та вів приватну практику як спеціаліст внутрішніх хвороб за різними адресами: спочатку у 1902-1908 рр. – на вул. Академічній, 26; у 1908-1910 – по вул. Зиморовича, 5 (тепер Д.Дудаєва), у 1910-1918 – по вул. Сапіги, 2Б (тепер С.Бандери), у 1918-1927 – на вул. Словацького, 14; у 1927-1934 – вул. Сенаторська, 11а (тепер Стецька); у 1934-1935 – вул. Баторія, 32 (тепер кн. Романа); у 1935-1943 – на вул. Падеревського, 4 (кол. Сенаторська, тепер Стецька). Впродовж багатьох десятиліть вів терапевтичний прийом у «Народній лічниці» – з 1903 р.

Реклами лікаря Мирона Вахнянина у часописі
Реклами лікаря Мирона Вахнянина у часописі

Поза тим, щороку він виїжджав до здравниць на курортні сезони: у 1912-1916, та 1920-1928 роках працював курортним лікарем у Карлсбаді та Марієнбаді, у 1917-1919 та у 1929-1943 – у Моршині та час від часу у Карлсбаді. Окрім того, під час І світової війни якийсь час був у війську. Як бальнеолог М.Вахнянин тривалий час був у Оздоровчій спілці лікарів Польщі, і у 1934 р. його навіть було обрано членом її управи.

Відомо, що в часи ІІ світової війни у 1941-1942 рр. керував Туберкульозним диспансером, що містився у будинку М.Панчишина по вул. Уєйського, 14 (тепер Устияновича, 14). На літній період продовжував ординувати у Моршині в українському санаторії «Дім лікуванців».

Восени 1941 р. німці вирішили відновити Лікарську Палату, яку було названо Палатою Здоров’я, із наданням їй усіх попередніх функцій. Головна управа містилась так само на вул. Конопницької, 3. Керівником Палати Здоров’я Дистрикту Галичина став М.Вахнянин.

Оголошення у «Львівських вістях», 1941
Оголошення у «Львівських вістях», 1941

Як громадянин М. Вахнянин, безумовно, був активним діячем, учасником процесу становлення та розбудови медичної галузі: як польського так і українського її сегменту.

Ще у студентські роки – з 1897 по 1901 рік – молодий чоловік був дійсним членом НТШ. На жаль, залишається невідомим зміст його роботи у товаристві. А також був членом товариства «Руська бесіда», 1908 року – обраний до львівського комітету будови руського народного театру.

Запис у книзі обліку дійсних членів Товариства ім. Шевченка. Джерело: фонди ЦДІАЛ, ф. 309, оп. 1, спр. 371, 372.
Запис у книзі обліку дійсних членів Товариства ім. Шевченка. Джерело: фонди ЦДІАЛ, ф. 309, оп. 1, спр. 371, 372.

Одним із перших М. Вахнянин долучається до реалізації планів щодо організації фахового товариства для українських лікарів. Як відомо, обговорення цього питання почались ще з 1907 р., обговорення статуту майбутнього об’єднання – з 1908 р. На установчих зборах Руського лікарського товариства 1 жовтня 1910 р. Мирона Вахнянина обрано секретарем. На цій посаді він працював кілька років. 1924 р. його було обрано головою УЛТ. Цього ж року на I з’їзді українських лікарів було вирішено відновити видання «Лікарського вісника» і видавати його щомісячно. До редакційного комітету увійшли М.Вахнянин, І. Куровець, Є.Лукасевич, М.Музика і М.Панчишин.

Звернення Руського комітету про будову народного театру. 1908 р. Джерело: фонди ЦДІАЛ, ф. 514, оп. 1, спр. 50, арк. 30.
Звернення Руського комітету про будову народного театру. 1908 р. Джерело: фонди ЦДІАЛ, ф. 514, оп. 1, спр. 50, арк. 30.

1911 р. М. Вахнянину було довірено виголосити вітальну промову на ХІ з’їзді польських лікарів та природознавців від УЛТ. Ним було сказано цікаві слова, що «…багато русинів користало із польської науки та брало участь у взаємному її розвитку». Зайвий доказ того, що українські лікарі розуміли взаємопроникнення різних сегментів медицини і прагнули якісно співпрацювати в умовах, що складались.

Цього ж року М.Вахнянин разом із Є.Озаркевичем ввійшли в оргкомітет Товариства слов’янських лікарів. Із цією організацією українські лікарі співпрацювали й в подальшому. Так, 1927 р. М.Вахнянин увійшов в оргкомітет І загального з’їзду слов’янських лікарів, виступав із вітальною промовою від імені українських лікарів, був модератором одного із засідань.

Ще з молодих років М.Вахнянин став членом Товариства Галицьких лікарів та Лікарської палати (Східно-Галицької) у Львові. Якщо у першій інституції він себе не проявив, то у Лікарській палаті працював активно, очевидно бачив перспективу як для себе так і для української медичної громади.

1922 року М.Вахнянина обрано до Ради ЛП, заступником члена управи – на наступний трирічний термін. Тоді ж разом із ним у цій структурі працював і Сильвестр Дрималик.

Фрагмент із часопису про членство М. Вахнянина і С. Дрималика у Лікарській Палаті. „Przegląd Lekarski”, 1922, № 48, s. 910.
Фрагмент із часопису про членство М. Вахнянина і С. Дрималика у Лікарській Палаті. „Przegląd Lekarski”, 1922, № 48, s. 910.

М.Вахнянина було обрано представником лікарів Гусятина, Борщова, Заліщик та Чорткова, С. Дрималика – Надвірної, Косова та Печеніжина.

Лікар обирався до Ради Львівської Лікарської палати ще кілька разів: у 1926-1929 та на 1929-31 – член управи. На термін 1932-1934 рр. лікаря було обрано заступником голови управи ЛП, членом Суду та депутатом Головної ЛП (Naczelna Izba Lekarska).

Він був також одним із фундаторів товариства Вакаційних осель, яке функціонувало із 1905 року. Спілка пропонувала відпочинок для українських дітей, що базувався на засадах національного та релігійного виховання, прищеплення почуттів поваги та любові до рідного краю через використання рідної мови, поезії, пісні, гри. Авторитет інституції серед львів’ян був таким високим, що кількість вихованок до 1909 р. зросла майже вп’ятеро й сягнула 115 осіб. Фінансова допомога надходила і від численних українських громадських та фінансових товариств, як-от: “Дністер”, “Краєвий Союз”, “Просвіта”, “Бесіда”, Краєвий Сойм, а також народних домів Східної Галичини, церковних братств. Розуміючи усю відповідальність місії, навчально-виховний процес у Товаристві здійснювали освічені, передові жінки того часу, які входили до Головного Виділу Вакаційних осель, а саме: Ольга Барвінська-Бачинська, Олена Бережницька, Ольга Вахнянинова, Софія Левицька, Євгенія Макарушкова, Марія Федакова, Марія Цеглинська.

До слова, дуже цікаві жінки, про яких фактично немає жодного дослідження.

Групове фото Сенату Українського таємного університету у Львові. Зліва направо сидять: Мирон Кордуба, Мар’ян Панчишин, Василь Щурат, Іван Куровець, Максим Левицький; стоять: Іван Раковський, Володимир Вергановський, Роман Ковшевич, Максим Музика, Мирон Вахнянин. Фото 1921 р. Джерело: фонди фотодокументів Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника. №28751-ІІф.
Групове фото Сенату Українського таємного університету у Львові. Зліва направо сидять: Мирон Кордуба, Мар’ян Панчишин, Василь Щурат, Іван Куровець, Максим Левицький; стоять: Іван Раковський, Володимир Вергановський, Роман Ковшевич, Максим Музика, Мирон Вахнянин. Фото 1921 р. Джерело: фонди фотодокументів Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника. №28751-ІІф.

Продовжуючи педагогічну тему, варто сказати, що у 30-х роках М.Вахнянин викладав у Греко-католицькій богословській Академії, де разом із Б. Гординським (Богдан-Зиновій Гординський, 1911-1995 терапевт, закінчив Львівський університет 1935 р., спеціалізувався у Львові та Берліні, лікар і викладач гігієни Греко-католицької богословської академії у Львові. 1944 р. переїхав до Відня, 1947 – емігрував до США – прим. авторки) як лікарі-опікуни студентів-богословів знайомили майбутніх священників із основами гігієни та збереженням здоров’я.

У кінці 1909 року на перших загальних зборах спортивно-пожежного товариства «Січ» у Львові Мирона Вахнянина було обрано старшиною нової інституції, діяльність якої мала охоплювати Львівський повіт.

Перелік кафедр та список членів сенату УТУ. Джерело: фонди ЦДІАЛ, ф. 310, оп. 1, спр. 16, арк. 2.
Перелік кафедр та список членів сенату УТУ. Джерело: фонди ЦДІАЛ, ф. 310, оп. 1, спр. 16, арк. 2.

Із 1920 р. ввійшов в комітет із організації УТУ, у 1921-1922 рр. – член Сенату УТУ як представник медичного факультету (делегат медичного виділу), викладач. 1927 року його обрано до управи «Народної лічниці», 1928 – ввійшов у комісію по збору коштів на побудову шпиталю для неї.

Остання згадка, яку можливо було знайти, датується квітнем 1943 р. – у щоденнику письменника Аркадія Любченка (Аркадій Панасович Любченко, 1899-1945 – український письменник, редактор – прим. авторки), який лікувався саме у той період в Моршині у санаторії, де працював «старий лікар Вахнянин».

Не менш цікаво написано про лікаря у статті невідомого автора Д. Л. (?): «Ординуючим лікарем Моршина є наша слава в ділянці бальнеології президент Лікарської палати у Львові д-р Мирон Вахнянин (Тут автор припустився помилки, є інформація, що М.Вахнянин був членом управи Лікарської палати у Львові). Скрупулятно та до дрібничок докладно наперед сповідає кожного лікуванця з усіх його прогріхів, а відтак перевірює дбайливо та прецизно стан організму. Щойно на основі такої докладної контролі ставить діягнозу та приписує цілий плян лікування. Тепер Ви вже вірите, що після такого солідного лікування – Ви мусите – хочете, чи ні – бути здоровим…» (мова оригіналу).

Ось так, по цеглинках вибудовувалась біографія Мирона Вахнянина, на жаль без багатьох основних даних. Така цікава людина: талановитий лікар, активний громадський діяч – і тривалий час не було відомо точної дати та місця його смерті… Якщо були припущення, що із приходом Червоної армії лікар емігрував, то на даний момент вже точно можна сказати: він виїхав до Кракова, де й помер у 1957 р.

Могила Мирона Вахнянина на цвинтарі в Кракові. Фото надала Володимира Качмар
Могила Мирона Вахнянина на цвинтарі в Кракові. Фото надала Володимира Качмар

Дослідження щодо приналежності М.Вахнянина до родини А.Вахнянина отримали нові дані завдяки небайдужості наших читачів. Нова інформація буде досліджена та опублікована при нагоді.

Оксана СТАДНИК

Фрагмент статті Оксани Стадник «Українські лікарі: часи і долі» зі збірника «Українське Лікарське Товариство і суспільство», виданого до 110-ої річниці створення Українського лікарського товариства у Львові. Львів. 2020. Видавництво «Аверс»

2 КОМЕНТАРІ

  1. Добридень! Мирон Вахнянин спочиває на Раковицькому цвинтарі в м. Краків (Польща). Маю знімок.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.