У міжвоєнні роки архітектура функціоналізму пропагувала не лише сучасні форми в будівництві, вона пропонувала нову філософію житла, де зручну та красиву квартиру може отримати кожен містянин середнього достатку.
Велика кількість модерністичних будинків у Львові дійсно збудована дорого і для багатих, але є в місті цілі комплекси, котрі апріорі будувались як дешеве і доступне житло, зокрема для здачі в оренду.
Цікавим є той факт, що попри заяви польської влади про будівництво дешевого житла для всіх, на практиці ситуація виглядала дещо по іншому. Відомий львівський архітектор Вітольд Мінкевич в одній з публікацій про розвиток тогочасної архітектури наголошує – дешеве житло існує лише в теорії, на практиці ж далі будують по-старому і нецікаво. Автор публікації переживає, що у Львові насправді мало реалізовуються модерністичні проекти та ідеї.
І вже в середині тридцятих років колега Вітольда Мінкевича Міхал Риба, зокрема за ініціативи міської влади, береться проектувати блок з 16 кам’яниць на розі сучасних вулиці Сахарова та Стрийської.
Житловий комплекс № 50-76 В у стилі раннього функціоналізму виник довкола замкнутого великого подвір’я. Риба виконує проект у 1925 році, реалізовують його з перервою до 1930 року.
Найважливішим компонентом композиції будинку було розпланування кам’яниці у формі наближеній до овалу, з невеликими ризалітами.
Оздоблення будинків дуже скромне навіть для функціоналізму. Невеликі симетричні півкруглі та прямокутні вікна, де-не-де рустування.
До більшості під’їздів можна було потрапити з круглого внутрішнього двору. У будинку – невеликі помешкання, адже головною ціллю його зведення була велика кількість дешевих квартир. Селились в цьому комплексі здебільшого викладачі та професура Львівської Політехніки.
Кожен під’їзд комплексу виконаний в одній манері, всюди ті ж стилізовані декоративні елементи. Але сама ритмічна форма комплексу і розташування на схилі – творять вишуканий вигляд споруди. Хоч це житло планувалось як дешеве, це не означало, що буде не красиво.
Вхідні двері до будинків виконані в дереві. Поручні в під’їздах теж мають дерев’яний верх, спроектовані зі смаком, пропорційно і мають однотипні декоративні прикраси у формі квітів, що загалом не притаманно функціоналізму.
В цілому ансамбль кожного під’їзду виглядав гарно, хоч і стримано. Двері до квартир теж були зроблені з дерева, зараз залишились лише поодинокі зразки.
Отож, навіть дешеве багатоквартирне житло у міжвоєнні роки не було позбавлене естетики і дуже добре вписувалось з природній ландшафт Львова. Адже в той час вміли думати комплексно: як зробити красиво для загального вигляду міста і зручно для його жителів.
Мирослава ЛЯХОВИЧ
Джерела :
- uk.wikipedia.org/wiki/Вулиця_Стрийська_(Львів)
- «Lwów: Miasto, architektura, modernizm». Pod redakcją Bogdana Cherkesa i Andrzeja Szczerskiego. Розділи: «Architektura mieszkaniowa», Jakub Lewicki
