Щоб побачити один із найяскравіших прикладів львівського модернізму, треба прийти за адресою вулиця П. Саксаганського, 6. Дослідники архітектури вважають, що саме цей будинок є ключовим і замикає еволюцію львівського житлового будівництва в стилі функціоналізму.
До війни вулиця називалась Тадеуша Романовіча. Тут і вирішили звести кам’яницю, яку назвали Будинком нотаріусів, або садибою Нотаріальної палати. Власне, Нотаріальна палата, яка об’єднувала найбагатших та найвідоміших адвокатів Львова, вклала гроші в зведення споруди.
Про розташований практично в центрі міста будинок писала чи не вся тодішня польська преса. Крім престижного розташування, будинок отримав багаті архітектонічні форми. Під час радянської окупації цей будинок прозвали Палацом нотаріусів.
Будинок мав кілька версій проекту, зрештою, 24 березня 1939 року остаточну затвердив і підписав відомий архітектор Збігнєв Вардзала в бюро Станіслава Ружицького. Проект будинку приписують Адамові Куриллі. В кам’яниці мали розміщуватись адвокатські бюро та на верхніх поверхах приватні помешкання.
За першими проектами «адвокатська садиба» повинна була мати експресивніші форми: більш заламані стіни в помешканнях, а вітрини партеру – в формі кількох заокруглених скляних ризалітів. В пізніших проектах зробили більше рівних стін та відмовились від заокруглених вітрин на першому поверсі, що доволі спростило вигляд будинку.
У Палати Нотаріусів дуже оригінальний фасад хвилястої форми, такі ж заокруглені лінії має і вхідний портал. Сходова клітка оздоблена склоблоками та штучним каменем.
Навіть ліфт в будинку – незвичної форми, на жаль, за словами мешканців, він вже не працював одразу після війни. Тепер можна милуватись лише непересічними формами дверей до ліфта.
Навколо ліфта звивається сходовий марш під’їзду.
В оздобленні інтер’єру будинку використали нікельовану сталь та шляхетне дерево.
В будинку розробили кілька систем для відкривання вікон, також дуже сучасну на той час систему вентиляції.
Будинок отримав сучасну систему опалення, з опцією регулювання температури. Обладнання для опалення замовляли спеціально з Німеччини.
Батареї, наприклад, купували у концерну «Сіменс», що тоді носив назву Siemens & Halske. Якщо уважно придивитись на батареях ще видніється лого концерну.
Будинок Нотаріальної палати став яскравим прикладом втіленням ідей львівських модерністів, його м’які та вигнуті лінії фасаду, «люксусові» матеріали та оригінальні декоративні елементи досі привертають увагу та викликають захоплення.
Мирослава ЛЯХОВИЧ
Джерела:
- «Lwów: Miasto, architektura, modernizm». Pod redakcją Bogdana Cherkesa i Andrzeja Szczerskiego. Розділи: «Architektura mieszkaniowa», Jakub Lewicki
- uk.wikipedia.org/wiki/Вулиця_Саксаганського_(Львів)
- http://followdesign.com/
