В середу, 31 жовтня 2018 року, о 12.00 у Львівському музеї історії релігії (площа Музейна, 1) відбудеться прес-конференція «Відкриття унікальної збірки речей воїна-кіммерійця на Західному Поділлі».
Її проведе завідувач відділу Інституту релігієзнавства – філії ЛМІР, доктор історичних наук, в. о. завідувача археології Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України Микола Бандрівський.
Він презентуватиме унікальний комплекс бронзових речей, аналогів яких немає в Центральній і Східній Європі. Речі датуються серединою – другою половиною VIII ст. до н. е. Сюди входить церемоніальний шолом етруської роботи, пишно декорована фіала та елементи колісничної упряжі. (Аналогічного типу шолом був виявлений біля села Кремінної на Хмельниччині наприкінці XIX ст.).
ДОВІДКА: Комплекс бронзових речей, виявлених в околиці смт Дунаївці Хмельницької області, датується серединою – другою половиною VIII ст. до н. е. Сюди входять: церемоніальний шолом етруської роботи (частково пошкоджений), пишно декорована фіала та елементи колісничної упряжі. Аналогічного типу бронзовий етруський шолом був виявлений біля с. Кремінної Городоцького району Хмельницької області наприкінці ХІХ ст. (знахідка опублікована; збереглися фото і її детальний опис). Обидва шоломи були виготовлені, найімовірніше, в м. Тарквінії на півдні Етрурії, де працювало кільканадцять майстерень з виготовленню таких обладунків.
З огляду на опубліковані аналогії, комплекс міг належати представникові вершницької аристократії, яка, згідно з тогочасними традиціями, оточувала себе мистецьки вишуканими й елітарно-знаковими речами. В археологічному плані цей комплекс знахідок зараховано до Михалківської групи пам’яток передскіфського часу, в носіях якої вбачаємо історичних кіммерійців.
Згаданий комплекс речей не має аналогів в Центральній і Південно-Східній Європі. Найближчими територіями, де знаходять подібні шоломи, є землі колишньої Етрурії на Апеннінському півострові. Феномен цього відкриття полягає в тому, що ніхто не сподівався, що кіммерійці, які в той час проживали на територіях сучасної Західної України, використовували в бою і в ритуальних церемоніальних процесіях захисні обладунки етрусків.
Етрурія – одна з найбільш загадкових держав Стародавньої Європи. Звідкіля з’явився цей народ на Апеннінському півострові, а точніше – на північно-західному узбережжі сучасної Італії, досі достеменно не відомо. Переважає думка про прихід етрусків десь на початку Х ст. до н. е. з території Лідії, що у Малій Азії. Згідно з античними письмовими джерелами спершу Етрурія була царством, а згодом – конфедерацією 12-ти міст-держав і вела майже безперервні війни з Римом. Зрештою, етруски (або «рассена», як вони себе називали) близько ІІІ ст. до н. е. були підкорені, а до початку нової ери – майже зовсім зникли з історичної арени, залишивши по собі дивовижну архітектуру, численні склепи з розписами і високомистецькими фігурними надгробками, зрештою, і етруську писемність, яку сьогодні легко читаємо (оскільки записана на основі грецького алфавіту), але змісту прочитаного досі так і не розуміємо.
