Українська фотографія Львова у персоналіях. Портрет одинадцятий: Ярослав Масляк

1460
Українська фотографія Львова у персоналіях. Портрет одинадцятий: Ярослав Масляк

Ярослав-Іван Масляк – ще один представник молодшого покоління українських фотоаматорів міжвоєнної Галичини. Людина неймовірного таланту – його творчості притаманне тонке почуття гумору і легкий публіцистичний стиль. У студентські роки захопився фотоаматорством і новому захопленню віддавав не менше часу, ніж літературній праці. У фотомистецтві не боявся експериментувати і шукати незвичайних сюжетів і ракурсів  – знав, куди «звернути око своєї камери».

Народився 1909 р. у місті Бережани на Тернопільщині в інтелігентній родині – його батько був радником суду. До 1925 р. родина мешкала в Болехові на Івано-Франківщині, де батько Ярослава у період ЗУНР був керівником суду і посадником, а після арешту поляками був довший час без праці. 1926 р. батькові запропонували посаду судді у Ропчицях поблизу Тарнова, тому батьки продали дім у Болехові і придбали житло у Львові, куди переїхав Ярослав із бабусею, братом та сестрою.

Ярослав і Роман Масляки. При праці – Калинівщина, сер. 1930-х рр. (Світло й Тінь. – 1936. – Ч. 4)
Ярослав і Роман Масляки. При праці – Калинівщина, сер. 1930-х рр. (Світло й Тінь. – 1936. – Ч. 4)

1929 р. юнак закінчив академічну гімназію у Львові. Почав студіювати ветеринарію, але з волі батьків перейшов у Львівський університет вивчати право, до якого не відчував жодних симпатій. Після завершення студій юридичною практикою так ніколи і не займався. Водночас цікавився музикою і завершив з відзнакою шестирічний курс гри на піаніно.

Перша шпальта п’ятого числа журналу «Молоде Життя» за 1929 р.
Перша шпальта п’ятого числа журналу «Молоде Життя» за 1929 р.

У студентські роки поринув в активне громадське життя, вступив до Пласту, належав до Організації українських націоналістів (ОУН). Був редактором часопису «Наш Клич», писав репортажі з пластового життя для журналу «Молоде Життя», друкував нариси, оповідання в часописах «Український Голос» (Перемишль), «Студентський Шлях» (Львів), «Пробоєм» (Прага).

Ярослав і Роман Масляки. Дахи, 1937 р. (Світло й Тінь. – 1937. – Ч. 4)
Ярослав і Роман Масляки. Дахи, 1937 р. (Світло й Тінь. – 1937. – Ч. 4)

Я. Масляк закінчив курси фотографії при Львівському університеті, які проводив професор Юзеф Світковський, згодом став членом Українського фотографічного товариства (УФОТО), членом редколегії журналу «Світло й Тінь», в якому публікував статті та вміщував свої світлини.

Низку фоторобіт Ярослав Масляк виконав у спілці із братом Романом, теж фотоаматором. Брати часто працювали разом, любили експериментувати, наприклад спробували власні сили у модерному стилі – «нова речевість». У конкурсі на краще фото фірми «Альфа» брати Масляки отримали першу нагороду – міжвоєнні критики писали, що «взагалі сила Масляків у їх малярськости», їх порівнювали із «старофлямандськими пейзажистами». Брати – учасники виставок української фотоґрафіки, організованих УФОТО у Львові: – у травні-червні 1934 р.; у квітні 1937 р. і квітні 1938 р. у приміщенні Природничому музеї Наукового Товариства ім. Т. Шевченка.

1935 р. Я. Масляк був заарештований польською владою за співпрацю з ОУН, перебував в ув’язненні у Львові («Бригідки») і в концтаборі Береза Картузька.

В’язниця «Бригідки» у Львові, 1934 р. (зі сайту http://photo-lviv.in.ua/bryhidky-najstarisha-chynna-vyaznytsya-lvova)
В’язниця «Бригідки» у Львові, 1934 р. (зі сайту http://photo-lviv.in.ua/bryhidky-najstarisha-chynna-vyaznytsya-lvova)

Після повернення до Львова став керівником студентської драматичної студії (режисер –  Леся Кривицька). Належав до Спілки українських письменників, тісно співпрацюючи із Театром малих форм «Веселий Львів», який ставив вистави-рев’ю.

Ярослав Масляк. «Ой, поля ви, поля…», 1938 р. (Світло й Тінь. – 1938. – Ч. 3)
Ярослав Масляк. «Ой, поля ви, поля…», 1938 р. (Світло й Тінь. – 1938. – Ч. 3)

Із початком Другої світової війни Я. Масляк емігрував. 1940 р. працював керівником інформаційного бюро при Українському допомоговому комітеті у Кракові, а від 1943 р. – секретарем комітету в Ярославі, де й одружився. У 1944—1945 рр. співпрацював у тижневику «Земля» (Плауен, Німеччина). Був одним із активних організаторів громадсько-культурного життя українців у таборах переміщених осіб: керував українськими табірними театрами у Мангаймі та Ельванґені (Німеччина).

Ярослав і Роман Масляки. З жидівського ґетта, сер. 1930-х рр. (Світло й Тінь. – 1936. – Ч. 5)
Ярослав і Роман Масляки. З жидівського ґетта, сер. 1930-х рр. (Світло й Тінь. – 1936. – Ч. 5)

1949 р. емігрував до Австралії. Упродовж двох років працював звичайним робітником на фабриці. Оселившись у Сіднеї, Я. Масляк став одним із організаторів українського культурного життя в Австралії. Із 1950 р. на запрошення Євгена-Юлія Пеленського співпрацював із часописом «Вільна Думка»: писав фейлетони та гуморески про життя українців в Австралії, підписуючись псевдонімом Грицько Волокита. Згодом вони ввійшли до книги «Дар любови». Друкувався також у часописах «Новий обрій» (Мельбурн), «Нові дні» (Торонто), «Перець» (Мельбурн», «Слово» (Сідней) «Церква і життя» (Мельбурн), де вміщував літературні рецензії та фейлетони.

Редакційна колегія «Вільної думки» у 1952–1953 рр.: сидять зліва направо Василь Онуфрієнко, Ярослав Масляк, Володимир Шумський й Іван Стоцький (Альманах українського часопису Вільна Думка та фундації Українознавчих Студій в Австралії.— Сідней, 1994)
Редакційна колегія «Вільної думки» у 1952–1953 рр.: сидять зліва направо Василь Онуфрієнко, Ярослав Масляк, Володимир Шумський й Іван Стоцький (Альманах українського часопису Вільна Думка та фундації Українознавчих Студій в Австралії.— Сідней, 1994)

1957 р. Я. Масляк організував у Сіднеї Гурток прихильників сцени, яким сам керував. У 1974—1985 рр. керував українським театром легкого жанру «Летюча естрада» (здебільшого акторами були студенти-аматори): виступав одночасно і як режисер, і як драматург. Упродовж 20 років очолював також українознавчі та педагогічні курси. Член об’єднання українських письменників «Слово».

Помер 1996 р. і похований на кладовищі Руквуд у Сіднеї.

Могила Ярослава Масляка на кладовищі Руквуд у Сіднеї, Австралія (зі сайту http://www.heavenaddress.com/restingplace/jaroslaw-ivan-maslak/292697)
Могила Ярослава Масляка на кладовищі Руквуд у Сіднеї, Австралія (зі сайту http://www.heavenaddress.com/restingplace/jaroslaw-ivan-maslak/292697)

Ярослав Масляк – автор репортажів, нарисів, віршів, дитячих оповідань, фейлетонів, дотепних текстів для конферансьє, п’єс, жартівливих водевілів і драматичних скетчів. Його називають майстром гумору – написав комедії «Моя дочка Шкаралупа» (1952), дитячу п’єсу «Найкраща мати» (1970), низку одноактівок і скетчів, збірку прозових і драматичних творів «Дар любови» (Мельбурн, 1983). Як фотомитець теж надзвичайно цікавий – його світлини відзначаються високим технічним рівнем, мають у собі багато динаміки і настрою, для них характерні прості і чіткі лінії.

Дзвінка ВОРОБКАЛО

 Джерела:

  1. Альманах українського часопису Вільна Думка та фундації Українознавчих Студій в Австралії.— Сідней, 1994. – 936 с.
  2. Мох Ол. VІІ. Вистава української фотоґрафії // Нова Зоря. – 1937. – 25 квіт.
  3. Чуб Д. [Нитченко Д.]. Ярослав Масляк — автор легкого жанру // Волокита Грицько. Дар любови: гуморески, фейлетони, драм. кетчі, п’єса. – Мельборн, 1983. – С. 5–12.
  4. Комариця М. Масляк Ярослав-Іван // Українська журналістика в іменах : матеріали до енциклоп. слов. — Львів, 2000. — Вип. 7. — С. 212—213.
  5. https://uk.wikipedia.org.

2 КОМЕНТАРІ

  1. А з братом Романом що сталося? Була інформація, що Роман Масляк був покликаний до Червоної Армії 25.06.1941, невідомо, чи це саме він.

    • На жаль, про Романа знайти нічого не вдалося. Буду ще
      шукати. А де можна знайти цю інформацію, що Ви подаєте?

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.