„Україна пам’ятає — світ визнає“ — лише з таким гаслом і лише дотримуючись цього принципу можливо не дозволити згасити свічку пам’яті і вихолостити біль поколінь за тими, кого винищували за національною ознакою — українець.
![](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/04/IMG_3761-900x600.jpg?resize=696%2C464)
17 квітня у Львівській політехніці говорили про те, що єднає українців усього світу, пам’ять і біль за жертвами Голодомору 32-33 рр., та спільну безнастанну працю, щоб усі дізналися правду про те, як нищили наш народ. На зустрічі, приуроченій 85-літтю цієї жахливої трагедії, почесний гість голова Міжнародного координаційного комітету у справі Голодомору, генеральний секретар Світового конгресу українців, президент Союзу українських організацій Австралії, Голова проводу Організації українських націоналістів Стефан Романів акцентував на тому, що в радянські часи, коли наш народ не мав права голосу і не міг кричати про свій біль, саме завдяки зусиллям української діаспори правда про Голодомор поширювалася у світі.
— Наші батьки окреслили для себе три головних цілі: Українська самостійна соборна держава, і до цього стриміли через політичну діяльність, збереження національних і громадянських прав; самозбереження — через розвиток церкви, громади, мови і культури; питання Голодомору, — наголосив почесний гість. — Це гасло „Україна пам’ятає — світ визнає“ ми обрали колись не випадково. Бо певний час треба було нагадувати й українцям тут, в Україні, про цю трагедію. А також це постійний стимул працювати, щоб якомога більше країн визнали Голодомор геноцидом українців.
Вже у 1953 році в Сіднеї та Мельборні відбулися кількатисячні демонстрації, які мали на меті сказати світові, що 20 років тому мільйони українців виморили голодом. У 1933 році Союз українок писав до американського уряду про голодомор в Україні і потребу допомогти. Потужним результатом діяльності діаспори стало створення Комісії з питань Голодомору в Україні (Commission on the Ukraine Famine) у 1985 році й активна дослідницька робота, яку очолив науковець Джеймс Мейс. Саме завдяки висновкам цієї Комісії про безпосередню роль Сталіна в організації злочину проти української нації стали фундаментом для визнання парламентом США Голодомору геноцидом.
![](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/04/IMG_3755-900x600.jpg?resize=696%2C464)
Для Інституту освіти, культури та зв’язків із діаспорою справою честі та принципу є розповідати про наших земляків та їх нащадків, які живуть за межами України, але не забувають, що їхнє коріння в нашій землі. Саме завдяки їхньому вкладові у спільні з Україною дослідження, висвітлення правди та тому, що вони не втомлюються бити в усі дзвони світового українства, нині вже сімнадцять країн світу визнали Голодомор 32-33 рр. спланованим геноцидом українського народу. За роки незалежності нашої держави українці у діаспорі в десятках країн відкрили пам’ятні знаки та меморіальні комплекси жертвам Голодомору. Не припиняли науково-дослідницьку роботу, щоб зібрати і зберегти якомога більше фактів про нищення нашого народу.
![](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/04/IMG_3771-900x600.jpg?resize=696%2C464)
— Дорога молоде, ми для вас робимо ці заходи, щоб ви пізнали правду! — звернулася до студентів директор МІОК Ірина Ключковська. — Ще двадцять п’ять років тому з нагоди 60-ліття Голодомору тут, у головній залі Львівської політехніки, відбулася перша академія вшанування жертв Голодомору. А потім знову через п’ять років, а згодом у Політехніці стало щорічною традицією згадувати цю жахливу сторінку нашої історії. Дуже жаль, що досі в проекті „Люди правди“ Інституту національної пам’яті нема інформації про видатних діячів української діаспори, які першими підняли це питання. Для нас сьогодні людиною правди є Стефан Романів — українець високого класу. Він присвятив своє життя українському питанню. І ми повинні пишатися такими людьми. Говорити правду і пам’ятати — це наша дорога в майбутнє.
![](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/04/IMG_3774-e1524169966805-600x900.jpg?resize=600%2C900)
Зараз Світовий конгрес Українців разом із Міністерством закордонних справ і Верховною Радою України створюють базу матеріалів і координуватимуть роботу в кожній країні, щоб і надалі лобіювати питання в парламентах різних країн. Зокрема, українці ведуть перемовини в парламенті Австралії про прийняття у 2018 році резолюції щодо визнання Голодомору геноцидом. Окрім цього, СКУ працює над створенням організації, яка об’єднає нащадків, тих, хто пережив Голодомор.
![](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/04/IMG_3784-900x600.jpg?resize=696%2C464)
Про те, наскільки тема пам’яті важлива для сучасної української молоді, засвідчив відеопроект про дослідження Голодомору інституціями української діаспори, який реалізував МІОК за участю студентів ІНПП. Також студенти-лінгвісти ІКНІ Львівської політехніки брали участь у проекті Українсько-канадського дослідно-інформаційного центру (UCRDC) — перекладали спогади нащадків тих, хто пережив Голодомор. У межах заходу також представили виставку — „Світовий конгрес українців: правда про Голодомор“.
Зворушливим доповненням став виступ студентів учасників Народного театру-студії „Хочу“ (керівник Анастасі Непомняща) та Ансамблю естрадної пісні „Сузір’я“ Народного дому „Просвіта“ (керівник Степан Шалата).
Наталія ПАВЛИШИН