У вівторок, 29 листопада 2022 року, о 16.00 в читальній залі Науково-технічної бібліотеки НУ “Львівська політехніка” ( вул. Професорська, 1) відбудеться вечір під назвою “Згадуємо про Карла Звіринського“. Модеруватиме донька художника Христина Звіринська-Чабан.
Подія організована Українським Фотографічним Товариством (УФОТО) у співпраці з Львівським Фотомузеєм та Науково-технічною бібліотекою НУ “Львівська політехніка”.
«Архипенко, Кандінський, Малевич, Звіринський» – саме такий ряд був вибудований мистецтвознавцями після посмертної ретроспективної виставки Карла Звіринського «Простір поза часом» (2002 р., НХМУ м. Київ).
Митець, котрий в час тоталітарного режиму, в час інформаційної ізоляції, мислив і творив в контексті розвитку світового мистецтва. Маючи вроджену жадобу знань, наділений Богом інтелектом, гострим та глибоким відчуттям часу, інтуїцією, він одним з перших в Україні в кінці 50-х років звернувся до концептуального мистецтва, тим самим прирікаючи себе на десятиліття ізоляції від суспільно-громадської арени. Карло Звіринський ніколи не був художником державним, призначеним офіційною владою, та завжди був учителем і натхненником для тих хто шукав істину і мав відповідальність перед своїм народом. Він жив в радянській дійсності, та дійсність на нього не вплинула. «Нагороди, промоції, лауреатства він залишив для інших, а собі обрав значно тяжчу дорогу – дорогу людини, дорогу митця… Він з гідністю пройшов свій життєвий шлях» – скаже про нього мистецтвознавець Юрій Бойко.
Учень М. Осінчука, М. Бутовича, М. Федюка, В. Баляса, А. Малюци, М. Козика, Р. Сельського присвятив своє життя вихованню молодого покоління. В кінці 1950-х років, створив підпільну школу, яка в час незалежності України отримала назву «Підпільна академія К. Звіринського». Її завданням було виховання не лише митців, але перш за все високоосвічених молодих людей, громадян. Тут вивчали світові надбання з історії мистецтва, музики, літератури. Першими учнями цієї школи стали відомі сьогодні особистості: І. Марчук, З. Флінта, О. Мінько, А. Бокотей, Р. Петрук, С. Шабатура, Б. Сойка, П. Маркович, П. Грицик.
Карло Звіринський (1923-1997) – одна з ключових постатей не лише західно-українського, але і національного мистецтва другої половини ХХ ст. Художник-педагог, художник-філософ, художник-теолог, художник-іконописець – мав великий вплив на не одне покоління творчих людей Львова з середини 50-х рр. до кінця 1997р. ХХ ст.
На вечорі-пам’яті своїми спогадами про К. Звіринського поділяться: професор ЛНМУ ім. Д. Галицького, близький приятель художника – О. Кіцера, учні – доктор історичних наук, професор ЛНАМ Р. Яців розкаже «Про найцінніше: дещо з уроків Учителя» та Головний художник першого театру, Заслужений художник України Дарія Зав’ялова: «Іноді ти можеш оцінити тільки через десятиліття те, як вплинула на тебе зустріч в твоєму житті з унікальною людиною…
Вже тепер, в дуже зрілому віці, я можу сформулювати, що змінило в моєму житті спілкування з такою особистістю, як Карло Йосипович Звіринський… Це була в великій міри зміна, переформатування світогляду… погляд на деякі, здавалось би, сталі уявлення, з принципово іншої точки зору, зрештою і загалом початок формування того, що я для себе називаю (звичайно іронічно) – “як я стала українською буржуазною націоналісткою”.
На завершення вечора вперше буде презентований архівний відеозапис. Про що? Зберігаємо інтригу…
До та після лекції традиційно пригощає Кава Старого Львова. Вхід вільний.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
